Польсько-українські економічні зв’язки вже давно не обмежуються допомогою Україні. Українці відкривають компанії та працюють у Польщі, польські підприємці шукають можливості на українському ринку, а обидві сторони говорять про спільні проєкти та майбутню відбудову. Що стоїть за цими цифрами та домовленостями на практиці? Про це говорили у Варшаві на конференції «Miasto — przestrzeń dla biznesu» («Місто — простір для бізнесу»), де зустрілися підприємці, представники влади та бізнесових організацій.
Зустріч організувала Польсько-українська господарча палата разом з Українським бізнес-центром. Учасники говорили про розвиток компаній, вихід на нові ринки, пошук партнерів та інвестицій, а також про те, як змінюються економічні зв’язки між Польщею та Україною після початку повномасштабної війни.
Голова Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота звернув увагу на масштаби української підприємницької присутності в Польщі. За його словами, сьогодні в країні близько ста тисяч українців ведуть підприємницьку діяльність, а українські працівники стали важливою частиною польського ринку праці.
Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати
На його думку, про економічний бік польсько-українських відносин варто говорити більше, адже бізнесова співпраця вже відбувається на практиці.
«Ми вже ведемо бізнес. Не лише тому, що бачимо перспективи польсько-української співпраці, а й тому, що вже сьогодні робимо спільний бізнес», — зазначив Яцек Пєхота.
Про інший аспект цієї співпраці говорив перший віцеголова Палати Даріуш Шимчиха. Він пов’язав економічні зміни в Україні не лише з наслідками війни, а й із підприємливістю українців.
«Це не лише наслідок змін, які принесла війна, а передусім результат працьовитості та підприємливості наших українських друзів. І саме підприємливість є однією з причин їхнього успіху в Польщі», — сказав він.
За словами Даріуша Шимчихи, сьогодні важливо говорити не тільки про підтримку України, а й про її майбутнє в європейському просторі. З нагоди 35-річчя Дня відновлення української незалежності Польсько-українська господарча палата організувала конференцію «Незалежність, суверенітет, інтеграція. Україна — 35 років по тому». Саме одним із трьох ключових слів конференції стала інтеграція — разом із незалежністю та суверенітетом.
Про те, як економічна співпраця виглядає з українського боку, говорив посол України в Польщі Василь Боднар. Він подякував Польщі за можливості, які українські підприємці отримали після початку повномасштабної війни.
«Але Україна бореться, Україна працює. Вона мусить працювати, щоб функціонувала економіка. І без вашої підтримки, без підтримки Польщі це було б дуже важко», — наголосив посол.
Частина українських компаній після початку повномасштабної війни перенесла діяльність до Польщі, інші підприємці почали тут новий бізнес. Водночас польські компанії продовжують працювати з Україною, а контакти між двома ринками розвиваються через торгівлю, бізнесові делегації та спільні проєкти.
Василь Боднар вважає, що ці зв’язки важливі не лише в умовах війни. За його словами, сьогоднішня співпраця може стати основою для майбутньої відбудови України.
«Це важливо, тому що сьогодні це певною мірою інвестиція у співпрацю, а завтра вона повернеться у формі співпраці в Україні, тому що після війни Україну потрібно буде відбудовувати», — зазначив він.
На регіональному рівні про присутність українців у Польщі говорив Мазовецький воєвода Маріуш Франковський. За його словами, у Польщі живе і працює понад 1,5 мільйона громадян України. Вони не лише працюють за наймом, а й створюють компанії, інвестують та розвивають економічні зв’язки.
Маріуш Франковський, Мазовецький воєвода, під час конференції «Місто — простір для бізесу», Варшава, 4 вересня 2026 року
«Підприємництво та економічна активність не знають кордонів. Хороша ідея, капітал, технології чи професійні компетенції поєднують і зміцнюють обидві сторони», — сказав воєвода.
Окремо про роль Варшави говорив директор Бюро економічного розвитку міста Варшави Ґжеґож Качоровський. На його думку, настав час дивитися на польсько-українські відносини не лише через призму допомоги Україні. Він навів дані про кількість українських підприємств, створених у Польщі після 2022 року, та наголосив, що це також економічний потенціал для самої Польщі.
«Але так само варто подивитися, якою є вартість цієї допомоги і яким є внесок українських громадян чи українських компаній у наш ВВП. Виявляється — можливо, це прозвучить трохи некрасиво, — але насправді ми отримуємо від цієї взаємної підтримки хороший економічний результат», — зазначив посадовець.
За його словами, Варшава має програми підтримки для підприємців — від тих, хто лише думає про власну справу, до стартапів та великих компаній. Окремий напрям — підтримка інновацій.
«Інновації — це одна з тих речей, які зараз просто повинні розвиватися швидше, якщо ми хочемо, щоб Варшава, Польща та Європа залишалися конкурентоспроможними на глобальному ринку», — наголосив він.
Окрім загальних економічних питань, на конференції говорили і про проблеми, з якими стикається конкретний підприємець у Польщі. Для цього в межах зустрічі працювали тематичні зони, консультації та можливість поспілкуватися з експертами.
Практичну підтримку українських підприємців у Польщі дає, зокрема, програма Nano Business Lab — спільна ініціатива Польсько-української господарчої палати та International Rescue Committee Poland. У її межах мікро- та малі підприємці можуть отримати безкоштовні індивідуальні консультації.
Директорка Українського бізнес-центру Катерина Литвинова розповідає, що підприємці звертаються з дуже різними питаннями — від маркетингу та пошуку клієнтів до податків, розвитку бізнесу й виходу на польський ринок. Але часто проблема виникає ще раніше — коли потрібно зрозуміти, чи сама бізнес-ідея є економічно життєздатною.
«Одна річ — мати ідею, а друга — правильно все прорахувати, скласти бізнес-план. Іноді, коли до мене приходять, ми просто розписуємо, підраховуємо, як це повинно виглядати, і люди розуміють, що їм, можливо, не варто займатися бізнесом. Їм краще залишитися найманим працівником. Таких випадків небагато, але вони є. Мрія — це мрія, а можливості й реальні цифри показують зовсім інше», — говорить Катерина Литвинова.
За її словами, українським підприємцям також потрібно враховувати відмінності польського ринку — поведінку споживачів, конкуренцію та вартість залучення клієнта.
«Тому що це польський ринок. Тут інший клієнт, інша конкуренція, інша вартість залучення клієнта, інші звички споживача. Іноді людина, яка вже пожила тут, вивчила мову, розуміє ринок і змінює свій підхід, трохи змінює продукт — і в неї починає виходити», — зазначає Катерина Литвинова.
Для українських підприємців це означає необхідність адаптуватися до нового середовища, а для польського бізнесу — можливість знаходити партнерів, які добре знають український ринок.
Саме на взаємності економічних інтересів наголошували різні учасники конференції. Йшлося про торгівлю, інвестиції, виробництво, технології, послуги та майбутню відбудову України. Водночас учасники говорили і про те, що для розвитку співпраці потрібні конкретні контакти та практичні рішення.
Підсумовуючи зустріч, Яцек Пєхота наголосив, що попереду залишається багато роботи. Він зазначив:
«У нас ще багато чого попереду. Тому ще раз хочу запевнити наших українських друзів: бізнес із вами. А особливо бізнес Польсько-української господарчої палати, тому що ми разом щодня і разом будуємо силу нашої спільної організації. Не даймо нас розділити. Не даймо нас розділити — це найважливіше послання всім силам зла».
18:33 008551F8.mp3 ПРОФІТ. «Не даймо нас розділити»: український та польський бізнес про спільні інтереси
Володимир Гарматюк