Енергетика
Польща входить у новий опалювальний сезон із високими запасами газу. За словами міністра енергетики Мілоша Мотики, газові сховища заповнені приблизно на 98%. Уряд також працював над диверсифікацією поставок і створенням нових ланцюгів постачання. Водночас у багатьох європейських країнах запаси газу залишаються на рекордно низькому рівні.
Нафта і Orlen
Нафтовий концерн Orlen міг втратити близько 230 мільйонів доларів через нафту, яку так і не отримав із Венесуели. За даними Financial Times, у 2023 році компанія закупила венесуельську нафту через швейцарського посередника. Оплата проходила через посередників, а три зафрахтовані Orlen танкери чекали біля берегів Венесуели, але без вантажу.
За іншим контрактом компанія отримала лише частину мазуту. Внутрішні розрахунки Orlen також показують, що морські перевезення за контрактами з компанією Hannon коштували близько 72 мільйонів доларів.
Інфляція та ціни на пальне
У серпні інфляція в Польщі прискорилася до 3,4% у річному вимірі. У липні цей показник становив 3%. Однією з головних причин подорожчання стало пальне. За даними польської статистики, його ціна була приблизно на 24% вищою, ніж рік тому.
Економістка PKO BP Марта Петкa-Загельська зазначає, що інші категорії товарів і послуг наразі не створюють такого сильного інфляційного тиску, а продукти харчування навіть дещо подешевшали.
Водночас ситуація на Близькому Сході може вплинути на ціни на енергоносії та знову посилити інфляцію. За оцінками економістів, у вересні вона може наблизитися до 4%. Помітнішого сповільнення інфляції, за прогнозами аналітиків, можна очікувати не раніше середини 2027 року.
На цьому тлі ціни на пальне можуть залишатися високими. Експерти прогнозують, що бензин марки А-95 може коштувати понад 8 злотих за літр, а дизельне пальне — понад 9 злотих.
Конкуренція і Biedronka
Польське Управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів оштрафувало власника мережі Biedronka, 29 транспортних компаній і вісьмох людей. Загальна сума штрафів перевищує 570 мільйонів злотих.
Йдеться про домовленості між компаніями, які, за версією регулятора, обмежували можливість водіїв переходити на роботу до конкурентів. Працівникам могли вимагати дозволу від попереднього роботодавця, а в деяких випадках водії не могли перейти до іншої компанії, яка працювала в тому самому логістичному центрі Biedronka.
Практика, яку розслідував регулятор, могла тривати з 2017 року до лютого 2024-го. Європейська комісія також перевіряла цю справу та погодилася з діями польського антимонопольного органу.
Європейська система торгівлі викидами
Польща також домагається змін у європейській системі торгівлі дозволами на викиди CO₂ — ETS. Заступник міністра енергетики Войцех Врохна заявив, що для польської промисловості важливо змінити правила так, щоб перехід до чистої енергетики не призводив до надмірного зростання витрат.
Польська сторона виступає, зокрема, за більшу кількість безкоштовних дозволів на викиди, повільніше скорочення їхньої кількості та додаткову фінансову підтримку підприємств під час енергетичної трансформації. Переговори щодо майбутнього ETS тривають на рівні Європейського Союзу.
Українські інвестиції в Польщі
Український капітал дедалі активніше виходить на польський ринок. Частина проєктів уже перейшла від переговорів до конкретної реалізації. Йдеться про інвестиції в Любліні, Мельці та Хелмі на суми від десятків до кількох сотень мільйонів злотих.
За словами директора філії Агентства розвитку промисловості S.A. у Мельці Віктора Ціхоня, ще рік тому співпраця з українськими підприємцями здебільшого перебувала на етапі переговорів та декларацій. Тепер, за його словами, українські компанії вже реалізують конкретні проєкти.
У Любліні йдеться про інвестиції на понад 100 мільйонів злотих. У Мельці вже реалізується проєкт вартістю близько 20 мільйонів злотих, а наступний етап робіт уже розпочався. Ще один великий проєкт у Хелмі може коштувати кількасот мільйонів злотих. Наразі він перебуває на стадії проєктування.
Ціхонь наголошує, що українські підприємці в Польщі можуть користуватися такими самими умовами для інвестування, як польські та західноєвропейські компанії. Одним із механізмів підтримки є податкові пільги.
Мелецька спеціальна економічна зона охоплює Підкарпатське воєводство та частину Люблінського воєводства. За словами Ціхоня, у цих регіонах інвестори можуть отримати державну підтримку у формі податкових пільг, яка може сягати 70%.
Український бізнес також зацікавлений у польських промислових і логістичних проєктах через можливість працювати на єдиному ринку Європейського Союзу. Для польських регіонів, зокрема прикордонних, такі інвестиції можуть означати появу нових підприємств, робочих місць та розвиток місцевої інфраструктури.
11:24 GOSPODARKA_2026_09_17.mp3 Економічний огляд: енергетика, інфляція, бізнес та українські інвестиції
IAR/PR/ПРдУ/Володимир Гарматюк