Європа готується до тривалого протистояння з Росією, нарощуючи оборонні витрати та намагаючись зміцнити власну військову промисловість. Проте за кожним новим контрактом і пакетом допомоги стоїть фундаментальне питання економічної стійкості, яка залежить як від внутрішніх рішень ЄС, так і від глобальних геополітичних факторів — від відносин зі США до енергетичних ринків та санкційного тиску. Цю тему детально обговорювали під час однієї з дискусійних панелей цьогорічного Варшавського безпекового форуму. У центрі уваги експертів опинилися нові санкції проти Кремля, загрози енергетичній безпеці на тлі коливань на світових ринках та дискусії навколо трансатлантичного партнерства.
Позиція Польщі у питанні обмежувальних заходів проти Москви залишається незмінною та принциповою. Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський наголосив, що санкції є дієвим інструментом, який безпосередньо б’є по російській економіці.
«Ми маємо посилювати тиск на Росію, зокрема економічний. Саме тому Польща завжди підтримувала, підтримує і надалі підтримуватиме пакети санкцій проти режиму Путіна, — заявив польський міністр. — Російська економіка відчуває дедалі сильніший тиск: темпи зростання ВВП сповільнюються, інфляція зростає, а частка оборонних витрат у російському бюджеті збільшується. Це означає, що в Росії залишається менше грошей на систему охорони здоров’я, соціальну сферу та програми підтримки населення, що зрештою призведе до зниження рівня підтримки Путіна».
Європейський Союз продовжує нарощувати санкційний тиск. Як зазначила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, міністри закордонних справ країн-членів затвердили масштабний пакет санкцій, що охоплює майже 1600 нових позицій — найбільше одноразове розширення списку від початку повномасштабної війни. Понад половина фігурантів причетна до виробництва балістичних ракет, дронів та суднобудування. Мета цих обмежень — зробити виготовлення російської зброї складнішим, повільнішим і дорожчим.
Водночас Анджей Доманський закликав європейських партнерів зробити висновки з минулих помилок, наголосивши, що повернення до «звичного бізнесу» з Росією є неприпустимим:
«Залежність від дешевого російського газу стала однією з причин посилення Росії. Тому ми маємо вчитися на минулому. Жодного повернення до звичних відносин із Росією — більше ніколи. Будь-який уряд Польщі робитиме все можливе, щоб зупинити постачання російського газу на європейські ринки».
Тим часом ситуація на глобальних енергетичних ринках додає напруги. На тлі наближення проміжних виборів у США та високих цін на пальне Вашингтон пішов на суперечливий крок, видавши спеціальну ліцензію на постачання понад 300 тисяч тонн російського дизельного пального до квітня 2027 року. Це рішення викликало жорстку критику серед європейських експертів.
Професор економіки Вільного університету Брюсселя (ULB) і старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Ґунтрам Вольф вважає американську домовленість із Росією тривожним сигналом для трансатлантичних відносин.
«Вона змушує серйозно сумніватися в тому, чи залишаються Сполучені Штати нашим союзником. Власне, це питання турбує багатьох людей по цей бік Атлантики», — зазначив аналітик.
На його думку, додаткові обсяги російського дизеля навряд чи істотно вплинуть на ціни для американських споживачів, натомість угода створює політичні та економічні переваги для Кремля.
Ґунтрам Вольф також звертає увагу на ширшу проблему: світовий ринок енергоносіїв зазнає сильного тиску через перебої з постачанням нафти й газу, зокрема на Близькому Сході. Країни використовують резерви, щоб стримувати цінові коливання, але ці запаси скорочуються.
«Ми наближаємося до моменту, коли запаси, які країни використовували для стабілізації ситуації, будуть вичерпані. Ці резерви вже суттєво скоротилися», — пояснив Ґунтрам Вольф.
За таких умов відмова від російських енергоносіїв потребує не тільки політичної волі, а й альтернативних джерел постачання, розвиненої інфраструктури та інвестицій у власну енергетику.
Єврокомісар Пйотр Серафін вважає, що Європа засвоїла важливий урок енергетичної кризи 2022–2023 років: залежність від російських енергоносіїв може обернутися значними економічними втратами. Тому, наголошує він, ЄС має довести до кінця відмову від російського викопного палива. За його словами, тоді європейським платникам податків довелося витратити сотні мільярдів євро на підтримку домогосподарств і промисловості через стрибок цін на енергоносії. Пйотр Серафін наголосив, що Євросоюз наближається до повної відмови від російських викопних енергоносіїв і має довести цей процес до кінця.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
Вікторія Машталер