Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Європейський форум у Сопоті, енергетична безпека та нові санкції проти Росії

15.10.2026 18:02
У Сопоті розпочався триденний Європейський форум нових ідей, присвячений майбутньому Європи, економічній конкурентоспроможності, безпеці та викликам, які постали перед Польщею і Європейським Союзом. Серед інших важливих тем — енергетична трансформація Польщі, плани будівництва другої атомної електростанції, посилення санкцій проти Росії та контроль за договорами B2B.
Аудіо
  • Європейський форум у Сопоті, енергетична безпека та нові санкції проти Росії
 .
Фото ілюстративне.phxere.com/CC0 Public Domain

У Сопоті обговорюють майбутнє Європи та України

У Сопоті стартував Європейський форум нових ідей — майданчик для дискусій за участю представників бізнесу, політики, науки та місцевого самоврядування. Цьогорічна програма зосереджена на чотирьох напрямах: «Наш новий світ», «Наша нова Європа», «Наша нова Польща» та «Нова людина».

Учасники обговорюють роль Європейського Союзу в конкуренції зі Сполученими Штатами, військову й енергетичну безпеку, а також майбутнє України.

Голова програмної ради форуму Генрика Бохняж наголосила, що зміни у світі потребують не лише аналізу нової реальності, а й пошуку рішень для майбутнього. За її словами, повернення до попереднього світового порядку вже не варто вважати реалістичним сценарієм.

Форум із 2011 року організовує Конфедерація «Левіатан» за участю BusinessEurope та міста Сопот. Польське радіо є медіапартнером заходу.

Польська економіка зростає, але енергетичні виклики залишаються

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, до 2031 року польська економіка зростатиме вдвічі швидше, ніж у середньому в Європейському Союзі.

Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський зазначив, що економічне зростання дедалі більше підтримують не лише внутрішнє споживання, а й інвестиції та експорт. Водночас він наголосив на важливості сильної промисловості для безпеки й конкурентоспроможності країни.

Одним із ключових викликів залишаються високі ціни на енергію, які особливо впливають на енергоємні галузі.

Польща інвестує в наземну та морську вітроенергетику, готує будівництво першої атомної електростанції та розвиває електромережі. Однак, за словами Доманського, подолати наслідки багаторічного відставання лише за один-два роки неможливо.

Уряд оцінює вартість енергетичної трансформації Польщі протягом наступного десятиліття в 1–1,5 трильйона злотих. Водночас деякі експерти прогнозують, що загальні витрати можуть перевищити 2 трильйони злотих.

Польща готується до будівництва другої атомної електростанції

Міністерство енергетики Польщі, компанія Polskie Elektrownie Jądrowe та енергетична група PGE підписали угоду щодо підготовки проєкту другої атомної електростанції в країні.

Інвестором і координатором проєкту буде Polskie Elektrownie Jądrowe. Компанія PGE має проаналізувати потенційні місця розташування станції та підготувати попередні техніко-економічні обґрунтування у співпраці з можливими постачальниками технологій.

Серед потенційних партнерів називають американські, французькі та канадські компанії.

Аналітик порталу Strefa Inwestorów Пйотр Маценжек вважає, що реалізація другого атомного проєкту може дати змогу знизити витрати завдяки ефекту масштабу та синергії між інвестиціями.

За запланованим графіком, наступного року мають обрати стратегічного партнера й технологію. Початок будівництва очікується приблизно у 2032 році, а запуск першого енергоблока — близько 2040 року.

ЄС посилює санкції проти Росії

Міністри закордонних справ Європейського Союзу затвердили 22-й пакет санкцій проти Росії, який охоплює майже 1600 нових позицій. За заявою високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, це найбільше одноразове розширення санкційного списку від початку повномасштабної війни.

Понад половина нових фігурантів пов’язані з виробництвом балістичних ракет. Обмеження також стосуються виробників безпілотників і суднобудівних компаній. Мета санкцій — ускладнити, сповільнити та здорожчити виробництво російської зброї, яку використовують для атак на Україну.

Польський міністр фінансів та економіки Анджей Доманський закликав європейські країни не повторювати помилок минулого й відмовитися від повернення до звичних економічних відносин із Росією.

Він наголосив, що залежність від дешевого російського газу посилила позиції Москви та створила вразливість для європейських держав. Польща, за його словами, прагнутиме зупинити постачання російського газу на європейські ринки.

Домовленість щодо російського дизеля викликала критику

Повідомлення про американсько-російську домовленість щодо можливого послаблення санкцій на російську нафту й нафтопродукти викликало критику політиків та аналітиків. На першому етапі йдеться про постачання 300 тисяч тонн дизельного пального.

Експерт Центру енергетичної безпеки Войцех Якобік вважає, що президент США Дональд Трамп керується передусім внутрішньополітичними інтересами. На думку аналітика, американський лідер прагне вплинути на сприйняття цін на пальне напередодні проміжних виборів.

Войцех Якобік сумнівається, що заплановані обсяги дизеля здатні суттєво вплинути на американський ринок. Він також зазначає, що навіть можливе постачання не обов’язково поліпшить ситуацію у США, які є нетто-експортером пального.

Тим часом американські сенатори від Республіканської та Демократичної партій закликали Трампа переглянути курс щодо домовленості з Росією. Законодавці заявили, що вона суперечить американському законодавству, яке забороняє імпорт російських енергоресурсів, доки Росія не припинить агресію проти України.

У Польщі посилюють контроль за договорами B2B

Державна інспекція праці Польщі за перші три місяці дії нових правил видала 607 приписів щодо переходу з договорів B2B на трудові договори. Ще в десяти справах розглядалася можливість ухвалення адміністративних рішень про встановлення трудових відносин.

Нові правила, які, за наведеними даними, діють із 8 липня 2026 року, не забороняють співпрацю за моделлю B2B. Вони дають інспекції змогу реагувати на випадки, коли людина формально працює як підприємець, але фактично має умови найманої праці.

Під час перевірок інспектори оцінюють реальний характер співпраці: хто визначає графік і місце роботи, контролює виконання завдань, чи може виконавець відмовитися від замовлення та самостійно організовувати свою діяльність.

Окрему увагу привертають можливі фінансові наслідки перекваліфікації договорів. Видання Gazeta Wyborcza повідомило про випадок, коли компанія попередила працівника на B2B про можливі нарахування в розмірі 300–500 тисяч злотих. Водночас це розрахунок для конкретної ситуації, а не автоматичний борг для всіх, хто працює за такою моделлю.

Головний висновок: сама назва договору не гарантує, що співпраця вважатиметься підприємницькою. Вирішальними є фактичні умови роботи.

09:14 008C01B6.mp3 Європейський форум у Сопоті, енергетична безпека та нові санкції проти Росії

 

IAR/PR/Опрацював Володимир Гарматюк