«Стан гри» — так називається цикл публікацій щодо польської економічної співпраці з країнами, які не входять до ЄС. Кожна з публікацій представить поточний стан економічних відносин з вибраною країною та дає можливість оцінити потенціал їх розвитку, виявити конкретні галузі, а також можливі інституційні бар'єри.
Над цим проєктом працює Варшавський інститут підприємництва. Інститут співпрацює зі своїми партнерами-відповідниками в інших країнах, економічні відносини Польщі з якими досліджують експерти.
Кілька тижнів тому Інститут опублікував шостий вже звіт із циклу «Стан гри». Цього разу на тему польсько-української економічної співпраці. З українського боку участь у проєкті брав Інститут економічного лідерства у Києві.
Експерт Варшавського інституту підприємництва, співавтор звіту Лукаш Войдиґа переконаний, що Польща та Україна можуть, об'єднавшись, стати серйозними партнерами і водночас конкурентами на європейському — і не тільки — ринку.
«Ми у своєму звіті зазначили приклади секторів економіки, де ця співпраця навіть дуже можлива. Це аграрний сектор або переробка сільськогосподарської продукції, якщо точніше. А також енергетичний сектор. Звісно, у секторі озброєнь, також у фармацевтичному секторі може бути тісна співпраця. Звичайно, для цього потрібно адаптувати особливо якість української продукції та спосіб виробництва до вимог Європейського Союзу. Звісно, можна говорити про зарегульованість Євросоюзу та завищені вимоги, які з’являються, але, щоб українські товари могли конкурувати з європейськими, вони також мають відповідати вимогам, які висувають до європейських виробників», — говорить Лукаш Войдиґа.
Польща є важливим економічним партнером для України, так і Україна є дуже важливим економічним партнером для Польщі. Це значення особливо зросло після початку російської агресії у 2022 році. «Раніше ці відносини, звичайно, були коректними, польські компанії інвестували в Україну, велика група українських громадян жила в Польщі і працювала там, але ця співпраця стала справді динамічною, коли почалася війна», — вважає експерт.
Також, як зазначає Лукаш Войдиґа, активність українців у Польщі є гігантською. До 2024 року у Польщі українці створили близько 80 тисяч компаній. Тут в основному йдеться про ФОПи, але також майже 12 000 товариств з обмеженою відповідальністю були засновані завдяки українському капіталу. Це 31% усіх компаній з іноземним капіталом, заснованих у Польщі. Третина компаній з іноземним капіталом засновали в Польщі українці. Крім того, українці чи українські компанії щорічно вносять майже 15 мільярдів злотих у вигляді податків та інших зборів до державного бюджету Польщі, тому, як вважає експерт, ця діяльність справді дуже значна і вона є в інтересах польської держави.
Також є декілька прикладів українських інвестицій у Польщі. Тобто не лише польські компанії інвестують в Україну, а й українські компанії інвестують у Польщу. «Наприклад, Львівські круасани, Нова Пошта, яка почала працювати в Польщі у 2022 році, і велика українська енергетична компанія ДТЕК також інвестувала і будуватиме одне з найбільших чи, можливо, навіть найбільше масштабне сховище енергії в Польщі у Малопольському воєводстві», — каже експерт Варшавського інституту підприємництва.
Вимоги Європейського Союзу, регуляції Європейського Союзу інколи для українського бізнесу є надто дорогими, щоб їх доnримуватися. Про це говорить представниця Інституту економічного лідерства у Києві Уляна Костенко.
Однак, як каже експертка, коли ми говоримо про імпорт, вочевидь, український бізнес відчуває себе досить конкурентоспроможним на ринку ЄС. «В цьому дослідженні ми писали, зокрема, про активність у Польщі саме релокованого бізнесу, який вже перебуває на території Європейського Союзу, по суті, і він так чи інакше вимушений адаптуватися до цих регуляцій, приймати їх. І це якраз таки є дуже цікавим моментом для подальшої імпорт-активності, тому що, якщо цей бізнес буде чи повертатися в Україну, чи контактувати з другими бізнесами, які перебувають в Україні, то фактично це буде такий обмін досвідом, який покаже, як можна адаптуватися до цих регуляцій Європейського Союзу і, відповідно, переймати практики Європейського Союзу, вже перебуваючи на території України», — зазначає Уляна Костенко.
«Загалом, це дослідження має кілька стейкхолдерів, але найважливіші з них — це український бізнес, українські та польські інституції, для яких це дослідження є дороговказом стосовно перспектив галузі. І другий важливий стейкхолдер — це держава, для якої на основі цього дослідження буде зроблено рекомендації стосовно того, якою має бути фіскальна, якою має бути економічна політика, для того, щоб максимально вигідно використати ті умови, в яких ми опинилися», — каже експертка.
Слухайте повну розмову у доданому файлі:
26:35 USPR_PROFIT_2025_04_07_STAN_GRY_Polsko-ukrainska ekonomaczna perspektywa.mp3 ПРОФІТ. Гра, у якій немає переможених: сьогодні і завтра польсько-українських економічних відносин
Володимир Гарматюк