У той час, коли світова увага здебільшого прикута до танків, ракет і санкцій, непоміченим для широкої аудиторії часто залишається ще один ключовий напрям сучасного протистояння — енергетичний фронт. Саме в енергетиці сьогодні найвиразніше видно боротьбу за майбутнє Європи, адже вона вже давно перестала бути лише технологічною галуззю. Енергетика стала показником безпеки, економічної стійкості та політичної автономії держави.
Росія протягом десятиліть використовувала енергоносії не як звичайний товар, а як інструмент впливу. Шантаж, створення залежності, політичний тиск — усе це стало частиною її стратегії щодо європейських країн. Польща виявилася однією з тих держав, які не лише вчасно усвідомили загрозу, а й почали активно їй протидіяти, зокрема у сфері інформаційної безпеки. Про те, яким шляхом країна будує свою енергетичну автономію та як бореться з дезінформацією, розповідає представник Міністерства енергетики Польщі Ґжеґож Лагуна.
Переломний момент у польській енергетичній політиці настав після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Варшава зробила висновок: старі правила більше не працюють, а залежність від російських ресурсів стала не лише економічним ризиком, а й загрозою безпеці. Польща швидко й рішуче відмовилася від імпорту російського газу, забезпечивши альтернативні джерела постачання. Газ тепер надходить через СПГ-термінал у Свиноуйсьце, газогін Baltic Pipe із Норвегії, а також частково видобувається власними силами. Це був не поступовий процес, а навмисно жорсткий розрив енергетичних зв’язків із Росією. Однак відмова від російського палива — лише один із елементів ширшої стратегії.
Польща інвестує у майбутнє: розвиває атомну енергетику, відновлювані джерела та сучасні системи зберігання енергії. Уже стартував проєкт будівництва першої АЕС, готується друга, а також активно опрацьовується впровадження малих модульних реакторів. Ці інвестиції покликані створити стійкий енергетичний мікс, який дозволить країні працювати незалежно від зовнішніх шоків. На тлі цих змін енергетика стала однією з головних цілей російських інформаційних атак.
За даними Інституту моніторингу ЗМІ, кожна п’ята публікація про енергетику польського сегмента соцмереж є неправдивою. Мільйони фейкових повідомлень покликані підірвати довіру до змін і створити хаос. Найпоширеніші маніпуляції стосуються нібито шкоди від вітряків, небезпеки атомної енергетики або «неефективності» сонячних панелей. Мета одна — зупинити модернізацію та зберегти залежність Європи від російських носіїв. Окремо фіксуються російські інформаційні операції проти Польщі: від фейкових новин про «радіаційні аварії» до кібератак на національні агентства. Російські медіа намагаються створити образ Польщі як держави, що не здатна реалізувати великі проєкти й має повертатися до енергетичних рішень, запропонованих Москвою чи Мінськом.
Подібні наративи становлять реальну загрозу, адже прив’язка критичної інфраструктури до енергосистем агресора означала б втрату суверенітету. Польські посадовці наголошують: енергетична трансформація країни не є вимогою ЄС чи поступкою Брюсселю. Це стратегічний вибір, спрямований на забезпечення економічної та політичної стабільності. Сонячна енергетика вже довела свою ефективність: сотні тисяч польських домогосподарств встановили власні панелі, а у пікові години генерація перевищує попит. «Мати власне джерело енергії — це свобода», — підкреслює Ґжеґож Лагуна.
Вітрова енергетика також довгий час була об’єктом маніпуляцій. Проте в громадах, де працюють вітропарки, реакція найчастіше позитивна: зростають бюджетні надходження, з’являються робочі місця, розвивається інфраструктура. Сучасні технології дозволяють модернізувати вітряки без додаткових земельних ділянок, у межах так званого репауерингу. Окрему роль відіграє морська вітрова енергетика на Балтиці. Стабільні вітри роблять її передбачуваною та ефективною, а політичні дискусії щодо «впливу на туризм» нерідко стають частиною цілеспрямованих інформаційних кампаній.
Цей напрям може перетворити Польщу на одного з лідерів Балтійського регіону. Водночас варшавська стратегія передбачає і врахування соціальних аспектів, зокрема у шахтарських регіонах. Російська пропаганда активно підживлює страхи про масове безробіття, хоча польська влада вже розробляє програми перекваліфікації й підтримки. Економічні причини поступового згортання вугільної галузі очевидні: глибші пласти, зростання вартості видобутку та конкуренція з дешевшими відновлюваними джерелами.
Польща також зміцнила свою роль як енергетичний хаб Центральної Європи. Завдяки новим мережевим з'єднанням із Литвою, Словаччиною, Німеччиною та Україною, а також розширеним можливостям для імпорту СПГ, країна сьогодні може імпортувати більше газу, ніж споживає. Це створює потенціал для регіонального лідерства, про що свідчить недавня угода Orlen щодо постачання американського газу в Україну через польську інфраструктуру.
Усі ці процеси доводять: енергетична безпека неможлива без інформаційної стійкості. Кожен фейк, кожна маніпуляція здатна вплинути на суспільну думку й загальмувати стратегічні проєкти.
Польща працює не лише над інфраструктурою, а й над формуванням культури усвідомленого ставлення до енергетики. Сьогодні країна демонструє, що енергетична незалежність — це не лише про електроенергію та газ. Це фундамент політичної свободи, економічної стабільності та безпеки майбутніх поколінь. Польський досвід, який охоплює широкий спектр викликів — від інформаційних атак до перебудови економічної моделі, — важливий не лише для самої Польщі, а й для всього регіону, що прагне автономії та стійкості перед новими загрозами.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
26:22 DEZA_ENERGETYKA_LAGUNA_2025_11_30.mp3 Як Польща протидіє російській дезінформації та вибудовує енергетичну незалежність
Володимир Гарматюк