Українська енергетика входить у період, який може визначити її розвиток на десятиліття вперед. Війна оголила слабкі місця системи, зруйнувала частину інфраструктури, але водночас дала поштовх тим змінам, які відкладалися роками. Попри постійні атаки, країна відновлює мережі, запускає модернізаційні проєкти та інтегрується до європейського енергетичного простору. Про інвестиційні перспективи галузі у Варшаві говорили учасники панельної дискусії на конгресі Rebuild Ukraine.
Партнерка департаменту консалтингу Deloitte в Україні Олена Бойченко зазначає, що сектор переживає наймасштабнішу трансформацію за всю історію незалежності: «Війна зруйнувала інфраструктуру, але на шляху до ЄС Україна зосереджується на декарбонізації промисловості, переході на європейський енергетичний ринок і впровадженні відповідних політик». За її словами, інвестиції в енергетику після початку повномасштабного вторгнення демонструють не спад, а стійкість — причому левова частка надходить від приватного сектору. Вона підкреслює, що можливості зростають разом із ризиками, а тому роль інструментів їх пом'якшення — від фінансових до регуляторних — стає критичною.
Євроінтеграційний курс додає галузі передбачуваності, якої потребують довгострокові проєкти. Анна Ярош-Фріс, директорка служби України в Генеральному директораті Єврокомісії з питань сусідства та розширення співробітництва DG NEAR, нагадує, що реформи енергоринку «спрямовані на асоціацію та зрештою вступ до Союзу». Вона зазначає, що Україна вже просувається у гармонізації регуляцій: «Нам не потрібно чекати дати вступу. У нас є нормативна база, яка дозволяє глибоку інтеграцію, і Україна активно працює над прийняттям пакету інтеграції електроенергетики».
За її словами, важливу роль відіграють фінансові інструменти ЄС. Інвестиційна рамкова програма для України має потужність 9,5 млрд євро, і близько 40% уже спрямовано на енергетичні проєкти, переважно у сфері відновлюваних джерел, акумуляції енергії та балансуючих потужностей. «Ми вирішуємо проблему волатильності та готуємо схему, яка пом’якшить ризики для інвесторів», — каже Ярош-Фріс.
Уряд України намагається забезпечити умови для залучення приватного капіталу. Заступник міністра енергетики Роман Андарак наголошує, що одними лише державними ресурсами відбудову не забезпечити: «Потрібні активні інвестиції приватного сектора… і для них необхідно створити умови». Він перелічує вже зроблені кроки — спрощення процедур будівництва та підключення, скасування мит і ПДВ на енергетичне обладнання, програми підтримки бізнесу й домогосподарств, а також підготовку законодавства для розвитку аукціонів з ВДЕ та корпоративних угод купівлі-продажу електроенергії. Окремо він акцентує на роботі з ЄБРР і Світовим банком у сфері страхування ризиків.
Важливою частиною трансформації стають розподільчі мережі, які постраждали від обстрілів і водночас повинні відповідати вимогам інтеграції відновлюваних джерел енергії. Віцепрезидент EDF International Networks Company Даріо Альварес, чия компанія реалізує проєкти в Україні, пояснює: «Ми модернізуємо мережі, оцифровуємо підстанції, готуємо автоматизацію, ідея полягає в тому, щоб використати це для розгортання на національному рівні». Проєкти, що фінансуються французьким казначейством, охоплюють Хмельницький регіон і включають навчання українських фахівців.
Альварес зазначає, що потреби в інвестиціях величезні: від інтеграції ВДЕ до забезпечення стійкості до кібер- та фізичних атак. Але він звертає увагу і на ще один чинник — людський капітал. «Рівень експертизи інженерів і операторів дуже високий. Ми говоримо однією мовою з українськими командами, і це дозволяє проєктам рухатися швидко», — говорить він.
Польські бізнес-структури теж бачать свою роль у трансформації енергосектора. Мартін Солтисяк нагадує, що для Польщі підтримка України стала не лише політичним, а й економічним завданням: «Польща може бути мостом між ЄС і світом та Україною… Є багато установ, які мають гроші і готові інвестувати. Ми готові робити це разом».
Сьогодні українська енергетика перестає бути сферою, що лише обороняється від ударів. Вона стає галуззю, яка формує довгострокову стратегію розвитку країни та її інтеграції у європейський простір. Міжнародні компанії, фінансові інституції та урядові структури беруть участь у процесах, які одночасно відповідають на виклики війни і відкривають шлях до технологічного оновлення.
Попри ризики та втрати, Україна показує, що вміє швидко будувати партнерства та ухвалювати рішення, які раніше відкладалися. І те, що про українську енергетику говорять у Європі все голосніше, означає, що ця галузь вже стала елементом майбутньої архітектури європейського енергоринку.
Повна версія - у доданому звуковому файлі:
25:32 U 06 12 MAG Transformacja energetyczna_29979279_2025-12-08_OK.mp3 Курс на Європу: як партнерства та реформи перезапускають енергетику України
Володимир Гарматюк