Транзит українського зерна через Польщу після початку повномасштабної війни Росії проти України став не лише логістичним рішенням, а й серйозним політичним і суспільним викликом. Польща швидко перетворилася на ключовий сухопутний коридор для українського агроекспорту, але відсутність чітких механізмів контролю та перевантажена інфраструктура призвели до напруги на внутрішньому ринку.
Навесні 2023 року масові протести польських фермерів змусили уряд вдатися до радикальних кроків — тимчасової заборони імпорту і транзиту окремих видів української агропродукції. Однак дуже швидко стало зрозуміло, що повна зупинка транзиту б’є і по польській економіці.
Як наголошує Артур Лієвський, президент морського порту Колобжег, війна чітко показала, наскільки важливою є участь не лише великих, а й малих портів: «Війна в Україні продемонструвала ескалацію потреб у транзиті та перевалці в портах. Ми у Колобжезі змогли це зробити, бо маємо діюче залізничне сполучення. Уже в квітні 2022 року через наш порт пішов один із перших у Польщі залізничних транзитів зерна».
За його словами, виключення малих портів з офіційних рішень щодо транзиту призводить до руйнування вже побудованих логістичних ланцюгів: «Відбудова таких ланцюгів займає місяці. Це робить нас нестабільним і ненадійним партнером».
Польські підприємці також застерігають: транзит — це конкуренція за довіру. Якщо Польща не забезпечує стабільні умови, вантажі просто йдуть іншими маршрутами. Румунія створила логістику, робочі місця і не злякалася цього виклику.
Навколо українського зерна швидко сформувався міфологізований простір. Представники харчової галузі спростовують твердження про масове витіснення польської продукції.
Про це говорить Маріуш Ягус, виконавчий директор компанії харчової промисловості: «Неправда, що польські кормові компанії використовували українську пшеницю. Вони завжди імпортували українську кукурудзу, якої в Польщі просто не вистачало. Це величезна можливість для польської птахівничої галузі».
На рівні місцевого самоврядування зерновий транзит став тестом на здатність мислити стратегічно. Мацей Жебровський, мер Валча, прямо говорить про необхідність зміни підходу: «Без кращих і дешевших продуктів ми не будемо конкурентоспроможними. Якщо не ми, то хтось інший. Ми повинні змінити менталітет людей і показати їм, що вони можуть на цьому заробляти».
Водночас проблема не зводиться лише до економіки. Значну роль відіграє дезінформація та страхи, які циркулюють у суспільстві.
Про ментальний бар’єр говорить і Яцек Пєхота, президент Польсько-української господарської палати: «Ми живемо в інформаційних бульбашках, і факти не проникають між ними. А зростання антиукраїнських настроїв у Польщі вже впливає на інвестиційні рішення».
На його думку, без стратегічного мислення Польща ризикує втратити унікальний шанс: «Ми маємо величезний потенціал співпраці з Україною. Якщо ми його не використаємо, це зробить хтось інший».
Повна версія у доданому звуковому файлі:
26:59 PROFIT_TRANZYT_2025_12_15.mp3 ПРОФІТ. Між портами і протестами: ціна блокування українського транзиту.
Володимир Гарматюк