Після тижнів загострення і жорстких заяв з боку президента США Дональда Трампа, який попереджав про можливі удари по іранській інфраструктурі, сторони конфлікту погодилися на двотижневе перемир’я. Переговори мають розпочатися 10 квітня в Ісламабаді й можуть тривати довше, якщо на це погодяться всі учасники процесу.
Це рішення може безпосередньо вплинути на економіку Європи, адже конфлікти на Близькому Сході традиційно відображаються на цінах на нафту і газ, а також на фінансових ринках та інфляційних очікуваннях. Про те, чи це перемир’я відкриває шлях до стабілізації, чи є лише паузою перед новою хвилею турбулентності, розповів польський економіст, аналітик фінансових ринків і фінансовий радник Марек Зубер.
За його словами, сьогодні надзвичайно важливу роль відіграє фактор непередбачуваності американського президента. «Проблема з Трампом полягає в тому, що, враховуючи те, що він говорить і що робить як президент США, важко передбачити його дії. Йдеться, зокрема, про рішення щодо можливого нападу на Іран або про його пости в соціальних мережах, які стосуються миру чи ескалації бойових дій», — зазначає експерт.
Він звертає увагу, що навіть окремі публікації в соцмережах можуть впливати на ринки. «Є серйозні матеріали, наприклад у «Reuters», які показують, що існує група інвесторів, яка може купувати нафтові опціони буквально за кілька хвилин до посту Трампа. Потім ціна зростає, і ми бачимо певні закономірності. Якщо це повторюється кілька разів, важко вважати це випадковістю», — пояснює Марек Зубер. За його словами, це створює серйозні виклики для фінансових ринків, адже йдеться про дії президента найбільшої економіки світу.
Нинішній конфлікт, за словами економіста, відрізняється від попередніх. Якщо раніше ринки інколи майже не реагували на події, то зараз ситуація кардинально змінилася через нову стратегію Ірану. «Сьогодні ситуація зовсім інша, бо Іран змінив свою політику — атакує нафтові об’єкти інших країн Перської затоки і заблокував Ормузьку протоку. Це повністю змінило розстановку сил», — говорить він.
Головною особливістю нинішнього етапу є не лише рівень цін, а їхня різка мінливість. «Навіть порівняно з нафтовою кризою 1970-х років чи рекордом 2008 року, зараз вирізняється одне — неймовірна волатильність. Ціни змінюються на плюс 15% або мінус 11% буквально за хвилини чи години», — підкреслює експерт.
При цьому наслідки для різних енергоресурсів відрізняються. Якщо нафта реагує глобально, то газова ситуація є більш регіональною. «У Європі ми спостерігаємо значне зростання цін на газ — у піковий момент вони були вдвічі вищі, ніж перед початком війни. Натомість у США ціни залишаються стабільними — близько 3 доларів за мільйон BTU», — пояснює Марек Зубер. Це, за його словами, свідчить про те, що країни з великими власними ресурсами значно менш вразливі до таких криз.
Оголошення про перемир’я вже відобразилося на ринку: ціни на нафту впали приблизно на 15% і наразі залишаються трохи вище 90 доларів за барель. Водночас стабільність цієї тенденції залишається під питанням.
«Важко сказати, чи це тимчасове явище. Але, здається, Трамп дуже серйозно враховує один фактор — ціни на бензин. Йому буде складно виграти вибори, якщо ціна перевищуватиме 4 долари за галон», — зазначає економіст. За його словами, залежність тут пряма: «Якщо бензин дорогий, американці менш охоче голосують за чинну владу».
Попри побоювання, що навіть у разі миру ціни залишаться високими, Марек Зубер з цим не погоджується. «Як на мене, потенціал для збільшення видобутку нафти є в інших регіонах — як на Близькому Сході, так і в США чи Венесуелі», — говорить він.
На його думку, навіть інформація про інвестиції у видобуток може вплинути на ринок. «Це призведе до того, що ціна на нафту впаде нижче 80 доларів за барель протягом кількох тижнів. Тези про тривале зростання є помилковими», — наголошує експерт. Він додає, що ціна має знизитися приблизно до 70 доларів за барель, щоб це було політично вигідно для адміністрації США.
Водночас навіть у разі завершення конфлікту певні наслідки вже неминучі. «Ми можемо очікувати інфляційного імпульсу, але якщо війна завершиться зараз, він становитиме приблизно 0,4 відсоткового пункту і не стане критичним для економіки», — зазначає Марек Зубер.
Окремо він звертає увагу на роль України у глобальній енергетичній системі. Удари по російській інфраструктурі впливають на доходи Росії від експорту енергоресурсів. «Якби не продаж нафти і газу, передусім до Китаю та Індії, ведення війни було б практично неможливим. Індія, наприклад, збільшила імпорт російської нафти з 4% до понад 40%», — підкреслює експерт.
Разом із тим такі дії мають і глобальні наслідки. «Кожен удар — це додатковий фактор зростання цін на нафту. І тут виникає етична дилема: з одного боку — економічна стабільність, з іншого — життя людей», — говорить він.
На думку економіста, тиск на Україну з вимогою обмежити атаки може виглядати економічно обґрунтованим, але морально є значно складнішим. «Для України це питання виживання. На місці українців я б не звертав на це особливої уваги», — зазначає Марек Зубер.
Водночас він застерігає, що існує ризик зміни позиції союзників. «Якщо міжнародна спільнота почне пов’язувати військову допомогу з обмеженням таких атак, ситуація може ускладнитися», — каже експерт. Він нагадує, що подібні обмеження вже були на початку війни.
Крім того, конфлікт на Близькому Сході впливає і на військову підтримку України. «Чим більше зброї використовується там, тим менше її буде доступно Україні або тим довше вона надходитиме», — пояснює Марек Зубер.
У підсумку експерт зазначає, що навіть у разі стабільного перемир’я негативний вплив на світову економіку буде обмеженим. Він буде відчутний, але не критичний, і багато залежатиме від подальших політичних рішень і розвитку ситуації на енергетичних ринках.
11:37 U 0408 GOSPODARCZY_30664364_2026-04-08T20-02-06.125.mp3 Трамп, нафта і перемир’я: чи заспокоїться ринок і що це означає для Європи
Володимир Гарматюк