Польща вперше отримала електроенергію з морської вітроенергетики
У польській енергетиці розпочався новий етап розвитку відновлюваних джерел енергії. До Національної електроенергетичної системи вперше надійшла електроенергія з морських вітрових електростанцій. Ключовим елементом цього процесу стала нова електропідстанція в Хочеві, яка має стати одним із головних вузлів для підключення майбутніх морських вітропарків.
Міністр енергетики Польщі Мілош Мотика назвав цей момент переломним для польської економіки та енергетичної безпеки.
«Це перша електроенергія з морської вітроенергетики, яка сьогодні ще більше гарантує нам енергетичний суверенітет. Це переломний момент для всієї нашої економіки, тому що ми показуємо, що польські компанії можуть і вміють реалізовувати цю трансформацію. Ми демонструємо інвесторам, що ми ефективні у сфері енергетичного переходу. Це перший настільки великий запущений проєкт, але попереду на нас чекають наступні», — заявив міністр.
Президент оператора Polskie Sieci Elektroenergetyczne Ґжеґож Оніхімовський зазначив, що підстанція в Хочеві є найбільшою електроенергетичною підстанцією в Польщі.
За його словами, об’єкт побудований на основі високовольтної архітектури і в майбутньому дозволить підключити щонайменше шість тисяч мегават потужностей морської вітроенергетики.
«Це лише початок, адже до цієї станції також буде підключено низку наземних вітрових електростанцій. Також будуть підключені системи зберігання енергії, зокрема дуже великі. Ми вже маємо заявки на створення накопичувачів потужністю 1000 мегават і 4000 мегават-годин», — зазначив він.
Польща інвестує у великі системи зберігання енергії
Паралельно Польща розширює інфраструктуру накопичення електроенергії. У Рожнові в Малопольському воєводстві Міністерство енергетики Польщі та Grupa Tauron підписали лист про наміри щодо будівництва великої гідроакумулювальної електростанції Rożnów II.
Новий об’єкт має стати одним із найбільших сховищ енергії в країні. Його планують збудувати неподалік від уже діючої гідроелектростанції. Введення в експлуатацію заплановане на 2033 рік, а вартість інвестиції становить майже сім мільярдів злотих.
Мілош Мотика заявив, що польська енергетика переходить до моделі, де важливими будуть не лише нові джерела енергії, а й можливість їхнього зберігання та стабільного використання.
За словами віцепрем’єра Владислава Косіняка-Камиша, енергетична безпека є частиною загальної безпеки держави.
«Безпека — це розподілена енергія, це відновлювана енергія, незалежна від джерела походження і незалежна від ланцюгів постачання. Польща не може бути залежною — ні від сходу, ні від заходу — у забезпеченні енергією своїх домогосподарств, підприємств та установ», — наголосив він.
На паливному ринку знову зростає напруження
Світовий ринок нафти знову реагує на загострення ситуації навколо Ормузької протоки та заяви Ірану про можливе обмеження проходу танкерів через один із найважливіших маршрутів транспортування енергоносіїв.
У Польщі додатковим фактором стало завершення урядової програми підтримки «Нижча ціна пального» (Ceny Paliwa Niżej).
Аналітик паливного ринку Якуб Богуцький із e-Petrol.pl зазначив, що за останній період ціна нафти на світових ринках зросла приблизно на 10 доларів за барель.
«Схоже, що це ще не кінець. Можливо, ціна ще не сягне 100 доларів, але такий сценарій стає дедалі більш імовірним — ціни на нафту можуть продовжити зростати», — заявив експерт.
За його словами, вже найближчим часом на польських АЗС можливе перевищення рівня сім злотих за літр бензину А-95 і близько 7,20 злотого за літр дизельного пального.
Уряд Польщі не виключає повернення програм підтримки у разі різкого погіршення ситуації на міжнародних ринках. Водночас Міністерство енергетики наголошує, що нині основний акцент робиться на ринкових механізмах зниження цін.
Попередня програма підтримки CPN коштувала державному бюджету майже 4,7 мільярда злотих.
Санкції проти Росії: головний акцент на енергетиці
Європейський Союз продовжує переговори щодо нового, 21-го, пакета санкцій проти Росії. Основні суперечки стосуються енергетики, обмежень для російського експорту нафти та боротьби з обходом санкцій.
Експертка Польського інституту міжнародних справ Ельжбета Каца зазначає, що більшість ключових санкційних рішень уже ухвалено, а тепер головним завданням є їх ефективне виконання.
За її словами, найбільше значення мають обмеження у сфері нафти, газу, виробництва оборонних компонентів та боротьба з російським «тіньовим флотом».
«Найважливіші санкції у сфері нафти проти Росії — ембарго, а також обмеження у сфері газу через інструменти торговельної політики ЄС — уже були ухвалені. Зараз ключовим є саме виконання цих санкцій і боротьба з російським "тіньовим флотом"», — заявила Каца.
Водночас експертка наголосила, що санкції не можуть самі по собі зруйнувати російську економіку. Їхня мета — збільшувати витрати Москви, обмежувати доступ до технологій та ускладнювати фінансування війни.
Польща не скасовує заборону на імпорт української агропродукції
Польща не планує найближчим часом скасовувати односторонню заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції.
Заступник міністра сільського господарства Польщі Адам Новак заявив у Брюсселі, що Варшава не бачить можливості скасувати обмеження, незважаючи на нову торговельну угоду між ЄС та Україною.
За його словами, польський уряд побоюється негативного впливу на внутрішній аграрний ринок.
«Ми не бачимо можливості в односторонньому порядку скасувати цю заборону. Це стане ударом по польському продовольчому ринку, а отже — призведе до збитків для споживачів», — заявив представник уряду.
Можливий відтік українців може вплинути на польську економіку
Експертка асоціації «Ніколи більше» (Nigdy Więcej) Анна Татар попереджає, що посилення нападів і дискримінації щодо українців у Польщі може призвести до відтоку частини мігрантів.
За її словами, українці стали важливою частиною польського ринку праці та роблять значний внесок в економіку країни.
«Це була б катастрофа. Якби раптом українці почали виїжджати з Польщі, усі економічні дані показують, що незалежно від того, чи йдеться про програму "800+" чи інші соціальні виплати, вони є значно меншими за той внесок, який громадяни України роблять у наш ВВП», — зазначила вона.
Українські працівники відіграють важливу роль у будівництві, промисловості, транспорті, логістиці, торгівлі та сфері послуг. Їхній масовий виїзд міг би означати дефіцит кадрів, менші податкові надходження та уповільнення економічної активності.
10:06 GOSPODARCZY_2026_15_07.mp3 Економічний огляд: енергетичний прорив Польщі, ціни на пальне, санкції проти Росії та роль українців в економіці
Володимир Гарматюк