Економічний огляд Польщі: штраф для AliExpress, проблеми з патентами та нові інвестиції в інфраструктуру
Європейська комісія оштрафувала AliExpress на 550 мільйонів євро, Польща готується до реформи системи торгівлі викидами ETS, а Головна торговельна школа у Варшаві запускає власний хаб для стартапів. Водночас експерти б'ють на сполох через те, що три чверті польських патентів так і не знаходять практичного застосування в економіці, а країна продовжує реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів. Зібрали головні економічні новини Польщі.
Єврокомісія оштрафувала AliExpress на 550 мільйонів євро
Європейська комісія наклала великий штраф на китайську платформу онлайн-торгівлі AliExpress. Брюссель звинувачує компанію в недостатньому контролі за продажем незаконних і небезпечних товарів, що є порушенням правил ЄС щодо цифрових послуг.
Розслідування тривало два роки. За висновками Єврокомісії, AliExpress не проводила належної оцінки ризиків, а заборонена продукція могла залишатися доступною для покупців протягом тривалого часу.
Йдеться, зокрема, про небезпечні іграшки, косметику та підроблені товари. Перевірка також показала, що продавці могли обходити систему контролю, неправильно класифікуючи продукцію.
AliExpress має до 20 жовтня виконати вимоги Єврокомісії та запровадити необхідні зміни. У разі невиконання Брюссель може застосувати додаткові фінансові санкції.
Три чверті польських патентів не доходять до економіки
Близько 75% польських патентів не знаходять практичного застосування в економіці. Такі результати дослідження Патентного відомства Польщі та Головної торговельної школи у Варшаві.
За словами професора SGH Маріуша Яна Радла, найбільше патентів створюють науковці, однак саме їхні розробки найчастіше не переходять у бізнес-проєкти.
Серед головних причин експерти називають відсутність попиту на технології та недостатню зацікавленість інвесторів.
«Відповіді переважно зосереджуються на двох головних бар’єрах. Перший — це відсутність попиту на технології. Другий — недостатня зацікавленість з боку інвесторів», — зазначив професор Маріуш Ян Радло.
За його словами, проблема виникає ще на етапі створення патентів, адже розробники часто не перевіряють, чи матиме їхня технологія реальний ринковий потенціал.
Президентка Патентного відомства Польщі Ева Скшидло-Тефельська звернула увагу, що така ситуація ставить питання про конкурентоспроможність польської економіки.
«То на чому ж у такому разі базується наша економіка? Звідки беруться технології, якими ми користуємося?»
Водночас підприємці значно краще використовують свої патенти. Близько 40% зареєстрованих ними рішень знаходять практичне застосування. Загальний дохід від комерціалізації патентів у 2019–2023 роках становив майже 4 мільярди злотих.
SGH створює хаб для стартапів
Головна торговельна школа у Варшаві (SGH) створила центр підтримки стартапів SGH Startups Hub.
Його мета — допомогти студентам і науковцям перетворювати інноваційні ідеї на реальні компанії, а також поєднати академічне середовище з бізнесом та інвесторами.
Новий центр працюватиме як платформа інкубації та акселерації стартапів. Він допомагатиме у пошуку фінансування, зокрема венчурного капіталу, та сприятиме співпраці між університетами.
Як зазначив ректор SGH професор Пьотр Ваховяк, завдання центру — об’єднати економічну експертизу університету у сфері фінансів, управління та бізнесу з технологічним потенціалом партнерських закладів.
У перший рік роботи SGH Startups Hub планує відібрати від п’яти до восьми проєктів, які будуть представлені зовнішнім інвесторам.
Port Polska та Energa Operator прискорять будівництво швидкісної залізниці
Компанія Port Polska підписала угоду з Energa Operator щодо співпраці під час реалізації проєктів швидкісної залізниці.
Домовленість має допомогти швидше вирішувати технічні питання, зокрема переносити електромережі та готувати інфраструктуру для живлення нових залізничних ліній.
Віцепрезидент Port Polska Пйотр Рахвальський наголосив, що співпраця дозволить уникнути затримок під час реалізації інвестицій.
«З’являється ціла низка викликів, пов’язаних із проєктуванням, будівництвом та експлуатацією такої інфраструктури. Це питання фінансування, ліній живлення, місць підключення. Усі ці питання ми зараз вирішуємо», — заявив він.
Першою має бути побудована ділянка між Варшавою та Лодзю, яка забезпечить швидке сполучення з новим аеропортом у Баранові.
У перспективі мережа швидкісної залізниці з’єднає Варшаву, Лодзь, Познань і Вроцлав, а також може бути продовжена до кордонів із Чехією та Німеччиною. Водночас ідея будівництва швидкісного сполучення у напрямку України поки що залишається лише на рівні стратегічних планів.
Польща хоче змінити правила ETS і збільшити підтримку промисловості
Польський уряд під час реформи європейської системи торгівлі викидами ETS домагатиметься збільшення коштів Фонду модернізації та створення спеціального інвестиційного механізму для промисловості.
Європейська комісія запропонувала сповільнити темпи скорочення платних дозволів на викиди CO₂ та зберегти частину безкоштовних квот для металургійної, цементної та хімічної галузей.
Польща вже отримала понад 50 мільярдів злотих із Фонду модернізації, які спрямовувалися на енергетичну трансформацію, модернізацію систем опалення та термомодернізацію будівель.
Міністерка клімату та довкілля Пауліна Геннінґ-Клоска заявила, що Польща залишиться найбільшим бенефіціаром цього фонду.
«Одним із найбільших бар’єрів для підприємств із високими викидами є відсутність капіталу для великих стратегічних інвестицій у декарбонізацію», — наголосила вона.
Новий інвестиційний механізм для промисловості передбачає 400 мільйонів дозволів на викиди CO₂. Чверть із них має отримати країни з нижчими доходами та значним промисловим сектором, передусім Польща.
Експерти: реформа ETS не змінює головного курсу ЄС
Експерт Фонду Instrat Каміль Лясковський вважає, що запропоновані зміни є радше корекцією чинних правил, а не переглядом кліматичної політики ЄС.
За його словами, головна проблема Польщі полягає не лише у доступі до фінансування, а й у тому, наскільки ефективно використовуються вже отримані кошти.
«Ми знаємо, що Польща досі мала проблему з використанням цих коштів таким чином, щоб вони справді підтримували трансформацію», — зазначив експерт.
Остаточний вигляд реформи ETS визначиться після переговорів між Європейською комісією, країнами-членами ЄС та Європейським парламентом.