Про нову модель української енергетики говорили на Конференції з відновлення України у Гданську. Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що стратегічна мета країни — повернутися до 54 ГВт встановленої потужності. Саме такий рівень Україна мала до початку російської агресії у 2014 році. Водночас, за його словами, відновлювати стару систему у тому самому вигляді Україна не збирається. Основою залишатиметься атомна енергетика, на яку планують близько 50% встановленої потужності. Ще приблизно 30% мають забезпечувати сонячна, вітрова та гідроенергетика, а близько 20% — газова генерація та модернізована теплова енергетика.
«Нашим головним пріоритетом є розвиток генерувальних потужностей», — сказав Денис Шмигаль. За його словами, без достатньої генерації неможливі економічне відновлення, промислове зростання та масштабна відбудова країни. Водночас майбутня система має бути більш стійкою до атак. Для цього Україна планує розвивати розподілену генерацію — енергетичні об’єкти на рівні регіонів, громад, підприємств і домогосподарств. Такі об’єкти мають дозволяти окремим частинам системи продовжувати роботу навіть у разі пошкодження великих електростанцій або магістральних мереж. Важливу роль також відводять накопичувачам енергії, які мають допомагати балансувати систему, особливо зі зростанням частки сонячної та вітрової генерації.
Окремо уряд планує посилювати захист енергетичної інфраструктури. Йдеться про фізичний захист об’єктів, протиповітряну оборону, кіберзахист, резервування та можливість швидко ізолювати пошкоджені частини системи. Ще один напрям — інтеграція українського енергоринку з європейським. Україна хоче збільшити пропускну здатність електричних мереж між Україною та ЄС до 4,5 ГВт, а також використовувати свої газосховища, газотранспортну систему та власний видобуток для посилення ролі на європейському ринку. У перспективі українська атомна та відновлювана генерація можуть забезпечувати експорт електроенергії до Європи.
Однак для реалізації таких планів потрібні великі інвестиції, і саме тут ключову роль має відіграти приватний капітал. Світовий банк пропонує розвивати українську енергетику у три етапи: спочатку відновлення та зниження ризиків, потім масштабування проєктів і зрештою — перехід до зрілого ринку, де приватні інвестиції стануть звичайною частиною енергетичного сектору. На першому етапі основне навантаження мають взяти на себе держава та міжнародні фінансові організації. Їхнє завдання — відновлювати інфраструктуру, проводити реформи та створювати умови, за яких приватний бізнес зможе працювати з меншими ризиками.
Керуюча директорка Світового банку Анна Бйорде зазначила, що приватний сектор може дати Україні не лише фінансування, а й технології, інновації та фахівців. Водночас головною умовою для його приходу є зниження ризиків. «Приватний сектор готовий заходити, якщо ризики зменшуються, є механізми підтримки», — сказала вона. Серед таких механізмів Світовий банк називає страхування воєнних і політичних ризиків, гарантії платежів та гарантії реалізації проєктів. Частину ризиків готові брати на себе міжнародні фінансові організації.
Для інвесторів важливі не лише воєнні ризики. Серед проблем українського енергоринку залишаються борги, затримки платежів і фінансовий стан державних компаній. Тому уряд працює над врегулюванням накопичених боргів, покращенням платіжної дисципліни та виходом «Укренерго» зі статусу дефолту. Паралельно реформують управління державними енергетичними компаніями та оновлюють їхні наглядові ради. Для приватного інвестора це важливо, оскільки навіть перспективний енергетичний проєкт буде складно профінансувати, якщо немає впевненості у стабільності ринку та майбутніх платежах.
Щоб зробити нові проєкти привабливішими, Україна також розробляє довгострокові контракти на купівлю електроенергії. Перший такий договір уже підписали в Хмельницькій області. Такий механізм має дати інвесторам більше передбачуваності щодо майбутніх доходів і полегшити залучення банківського фінансування.
Світовий банк уже визначив вісім напрямів, які можуть стати основою нових інвестицій. Серед них — вітрова та сонячна генерація, розподілена генерація, газова генерація, гідроенергетика, накопичувачі та інтерконектори з Європою. Загальна потреба за цими напрямами оцінюється приблизно у $26 млрд. Частина проєктів, за оцінкою банку, вже готова до запуску.
Одним із перших напрямів може стати вітрова енергетика. У межах програми Ramp Up планують запустити 500 МВт вітрової генерації у 2026–2027 роках, після чого збільшувати обсяги. Для розвитку сонячної та вітрової генерації пропонують конкурентні аукціони та механізми підтримки, які мають зменшити ризики для приватного бізнесу. У розподіленій генерації можуть використовувати компенсацію частини капітальних витрат, дешевші кредити та пільгове фінансування.
Ще одним перспективним напрямом називають газову генерацію. Вона потрібна для покриття пікових навантажень і балансування системи, особливо в умовах розвитку сонячної та вітрової енергетики. Для таких проєктів пропонують конкурентні аукціони, ескроу-рахунки та механізми гарантованого постачання газу. За словами Анни Бйорде, цей напрям можна розвивати вже зараз із залученням приватного сектору.
Таким чином, Україна хоче використати відбудову енергетики для створення нового ринку. Держава має відновити критичну інфраструктуру та провести реформи, міжнародні фінансові організації — допомогти зі страхуванням і гарантіями, а приватний сектор — поступово збільшувати обсяг інвестицій. У довгостроковій перспективі саме приватний капітал має стати основним джерелом масштабування нової генерації.
При цьому у Світовому банку наголошують, що чекати завершення війни для початку цієї роботи не потрібно. Частину проєктів можна запускати вже зараз. Якщо перші інвестиції будуть успішними, вони можуть стати сигналом для інших компаній та фондів. Фактично Україна намагається вже сьогодні створити умови для того, щоб після завершення війни приватний капітал міг швидко масштабувати нову енергетику країни.
19:29 ENERGETYCZNA TRANSFORMACIJA_STRATEGIA UKRAINY_2026_08_09.mp3 Україна будує нову енергетику: хто вкладатиме мільярди у систему майбутнього.
Володимир Гарматюк