Україна має не лише отримувати європейське фінансування, а й сама може запропонувати Європейському Союзу технології та рішення, створені й випробувані в умовах повномасштабної війни. Йдеться, зокрема, про оборонні технології, системи подвійного призначення, штучний інтелект та енергетичні рішення. Про це в програмі «Профіт» заявив польський експерт із фінансування європейських інвестицій та власник «Єврофонду» Марек Донделевський.
За його словами, процес вступу до Європейського Союзу — це не лише гармонізація законодавства та виконання формальних вимог. Він може стати для України інструментом системної перебудови економіки та підготовки до роботи з європейськими фондами.
«Це найбільша цінність, яку може дати процес вступу та приєднання України до Європейського Союзу: чітка декларація і рішучість рухатися в цьому напрямку — як з боку уряду, так і з боку всіх державних установ», — зазначив Донделевський.
Польща проходила підготовку до вступу в ЄС в інших умовах. Україна ж здійснює цей процес під час повномасштабної війни, тому механічно перенести польський досвід неможливо. Водночас Донделевський, який свого часу працював із передвступними процесами Польщі, вважає досвід своєї країни корисним передусім у питаннях створення інституцій та підготовки системи використання європейських коштів.
«З одного боку, це дуже тривалий, складний і точний процес. Але з іншого — він відкриває перспективу економічного розвитку», — говорить експерт.
На його думку, одним із ключових завдань України вже зараз має бути підготовка до ефективного використання майбутнього європейського фінансування. Після вступу до ЄС Україна отримає доступ до значно ширшої системи європейських фондів та фінансових інструментів. Але сам факт доступу до грошей не гарантує економічного розвитку.
Необхідно створити систему, яка дозволить швидко й прозоро спрямовувати фінансування до конкретних інвестиційних проєктів, підприємців та установ.
«Якщо Україна не зможе робити це ефективно, прозоро і зрозуміло, економічного розвитку не буде. Тому що зрештою ці гроші мають потрапляти до кінцевих отримувачів — до інвесторів, підприємців, установ, які реалізовують за них конкретні проєкти та програми», — пояснює Донделевський.
Польща, за його словами, перед вступом до ЄС також була змушена вибудовувати відповідну систему — від центральних державних установ до органів місцевого самоврядування. Йдеться про фінансові установи, міністерства, регіональні органи влади, а також про підготовку самих інвестиційних проєктів.
«Фінансування відбувається не за принципом простої передачі грошей установам, а за принципом фінансування конкретних інвестицій і конкретних проєктів», — наголошує експерт.
Особливе значення в цій системі він відводить місцевому самоврядуванню, бізнесу та економічним організаціям. Проєкт, який претендує на європейське фінансування, повинен бути готовим не лише концептуально. Необхідні дозволи, техніко-економічне обґрунтування, фінансова модель, відповідність екологічним та енергетичним вимогам.
Саме тут, за словами експерта, важливу роль можуть відігравати організації-посередники та консультанти.
«Усе, що скорочує шлях до готовності проєкту, є важливим. Тому що проєкт має бути готовим: він повинен мати необхідні дозволи та рішення, відповідати вимогам у сфері охорони навколишнього середовища, енергетики, а також бути фінансово збалансованим», — зазначив він.
Водночас Україна не починає з нуля. За словами Донделевського, українські установи та організації вже багато років беруть участь у європейських програмах і співпрацюють із міжнародними фінансовими інституціями. Експерт згадує, зокрема, програму Horizon Europe, а також співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком.
«Це дуже цінно, тому що європейські фонди також передаються через банки, фінансові установи, регіони та органи місцевого самоврядування. Тобто на кожному рівні ми маємо участь цих фондів, і це дуже хороший досвід», — говорить він.
Після вступу до ЄС масштаб фінансування, за його оцінкою, буде значно більшим, оскільки кошти спрямовуватимуться на широкий спектр напрямів — від соціального та економічного розвитку до інновацій, енергетики та обороноздатності. Водночас важливою складовою підготовки є транскордонна співпраця.
Польща до вступу та після нього брала участь у програмах із Німеччиною, країнами Балтії, а також у програмах Interreg та «Центральна Європа». У межах таких програм створювали спільні кластери, платформи для співпраці бізнесу та реалізовували спільні інвестиційні проєкти.
«Ми створювали там спільні кластери, спільні проєкти, які дозволяли обмінюватися певними рішеннями. Наприклад, створення платформ для співпраці бізнесу, рішеннями, пов'язаними з обслуговуванням інвестицій, із найкращими практиками», — розповів експерт.
За його словами, польські підприємці вже шукають партнерів в Україні, зокрема в енергетичному, транспортному та оборонному секторах. Для цього використовують, зокрема, такі фінансові інструменти, як Ukraine Facility, а також кошти Європейського інвестиційного банку та Банку національного господарства.
Однак співпраця з ЄС, на думку Донделевського, не повинна зводитися до того, що Україна лише отримуватиме фінансову допомогу. Український досвід, сформований під час війни, може бути корисним для європейських країн. Насамперед це стосується технологій, які пройшли практичне випробування в умовах бойових дій.
«Україна також може бути не лише отримувачем регуляцій і рішень, а й привнести до Європейського Союзу весь свій економічний потенціал, напрацьований у ці складні, жахливі часи», — сказав Донделевський.
Серед потенційно важливих напрямів він називає штучний інтелект, безпілотні системи, оборонні технології та технології подвійного призначення. Воєнний досвід України, за його словами, стимулює створення рішень, які можуть мати цивільне застосування.
«Для енергетики це можуть бути системи енергетичної автономії, накопичувачі енергії та інші рішення у цій галузі», — пояснив експерт.
Саме швидкість упровадження інновацій Донделевський називає однією з особливостей українського досвіду, який може бути цікавим для Європейського Союзу. За його словами, європейські процедури часто потребують тривалого часу — від досліджень до демонстраційних проєктів та отримання патентів. Український досвід воєнного часу показує інший темп.
«Україна має шанс бути саме такою країною, тому що вона дуже добре орієнтована на економіку, на швидке впровадження інновацій і технологій — того, чого Європейському Союзу, на мою думку, бракує», — сказав він.
«Іноді цей процес у Європейському Союзі дуже тривалий: ми чекаємо, проводимо дослідження, створюємо демонстраційні проєкти, патенти. А в Україні це відбувається дуже швидко», — додав Донделевський.
На думку експерта, цей досвід може стати одним із внесків України у спільний європейський розвиток. Водночас для цього Україні важливо вже зараз готувати інвестиційні проєкти, розвивати спроможність місцевого самоврядування, поглиблювати співпрацю бізнесу з європейськими партнерами, брати участь у транскордонних програмах та вибудовувати роботу з європейськими фінансовими інституціями.
Україна, таким чином, може входити до європейського економічного простору не лише як отримувач фінансування. Її технологічний та інноваційний досвід, сформований у надзвичайно складних умовах, може стати частиною майбутньої європейської економіки.
«Це справді дуже цінно для всього Європейського Союзу — щоб ми користувалися цим досвідом, цими рішеннями», — підсумував Марек Донделевський.
23:40 PROFIT_2026_09_28.mp3 ПРОФІТ. Україна може запропонувати ЄС досвід інновацій, створених під час війни, — експерт
Володимир Гарматюк