Польська економіка з 1990 року зросла на 250 відсотків, а середньостатистичний поляк сьогодні заможніший приблизно за 85 відсотків населення світу. Такі дані наводить Польський економічний інститут у звіті «Чотири десятиліття успіху. Польський шлях до добробуту». Водночас експерти звертають увагу на нові виклики — демографічні проблеми, податкові зміни, інфляцію та необхідність подальшої експансії польського бізнесу за кордон.
За останні 35 років у Польщі суттєво зросла частка людей із вищою освітою, а безробіття залишається одним із найнижчих у Європейському Союзі. Важливими чинниками економічного зростання стали іноземні інвестиції, інтеграція з ЄС та доступ польських компаній до спільного європейського ринку.
За словами аналітика Польського економічного інституту Мацея Ключника, наступним двигуном зростання може стати закордонна експансія польських компаній:
«Якщо подивитися, наприклад, на статистику за останні 15 років, то кількість польських компаній, які мають закордонні підрозділи, подвоїлася. Сьогодні польські закордонні інвестиції присутні на всіх континентах світу. На практиці ми бачимо, що наші компанії просто зростають».
Одним із найбільших успіхів польської економіки експерти називають розвиток високооплачуваних сфер послуг — професійної, наукової, технічної діяльності та ІТ:
«Польська експансія не стосується якогось одного окремого сектору. Вона відбувається і в таких традиційних галузях економіки, як, наприклад, харчова промисловість, а також у сфері послуг. Але, з іншого боку, це і такі напрямки, як, наприклад, передові ІТ-послуги. Польські ІТ-фахівці, які експортують свої послуги в інші країни світу, — це теж, безумовно, приклад такої експансії».
Водночас фундаментальним викликом залишається демографія. За даними Головного статистичного управління Польщі, у 2025 році коефіцієнт народжуваності становив 1,068 — приблизно вдвічі менше за рівень, необхідний для простого відтворення поколінь.
Автори звіту прогнозують, що навіть у разі покращення демографічних тенденцій Польща в перспективі кількох десятиліть зіткнеться зі значним скороченням населення.
Податкові зміни
Паралельно в Польщі готуються зміни в оподаткуванні PIT. Запланована реформа має охопити близько 3,5 мільйона людей. Перший податковий поріг пропонують підвищити зі 120 до 130 тисяч злотих, зберігши ставку 12 відсотків.
Головний податковий радник InFakt Пйотр Ющчик пояснює, що для доходів від 130 до 150 тисяч злотих передбачається нова ставка — 24 відсотки, тоді як 32-відсоткова ставка застосовуватиметься лише після перевищення 150 тисяч злотих:
«Максимально це становитиме 3600 злотих на рік, тобто 300 злотих на місяць. Повну суму отримають лише люди з доходами понад 150 тисяч злотих».
Податковий консультант Сабіна Тишко уточнює, що для типового працівника переваги нової шкали почнуться приблизно із зарплати 11 900 злотих брутто на місяць:
«Вони поступово зростатимуть, а за зарплати близько 14 800 злотих брутто на місяць досягнуть максимуму. Максимальна вигода лише від зміни шкали становитиме до 3600 злотих на рік, тобто, якщо спростити, близько 300 злотих на місяць».
Водночас зниження податкового навантаження на працівників має бути профінансоване за рахунок додаткових надходжень від бізнесу. Економіст Марек Цубер вважає підвищення CIT для великих компаній одним із найслабших елементів запропонованої конструкції:
«Підвищення ставки CIT для компаній з оборотом понад 200 мільйонів злотих — до 22%, тобто на 3 відсоткові пункти. Уряд говорить про великі компанії, але це найслабший елемент усієї цієї конструкції. Адже оборот у 200 мільйонів злотих — ідеться саме про оборот, а не прибуток — ще не означає, що це велика компанія».
За словами Пйотра Ющчика, фінансування реформи також передбачає зміни для платників єдиного податку. Ліміт доходів для застосування спрощеної системи має знизитися з 2 мільйонів до 250 тисяч євро.
Процентні ставки та кредити
Ще одним важливим для польської економіки рішенням є рівень процентних ставок. Рада з питань грошово-кредитної політики 7 жовтня має визначити подальший курс, який вплине як на кредити, так і на депозити.
Головна економістка Банку Поштового Моніка Куртек вважає, що найближчим часом очікувати зниження ставок не варто:
«У чому ми можемо бути стовідсотково впевнені, так це в тому, що Рада не знижуватиме ставки, адже інфляція, на жаль, прискорилася. У цій ситуації, звісно, немає можливості й надалі знижувати відсоткові ставки. Ба більше, навіть можна замислитися над тим, чи не варто їх підвищити».
За її словами, нові рішення можуть з'явитися вже в листопаді, коли Рада матиме оновлені прогнози щодо інфляції. Водночас на показники може вплинути зниження цін на пальне.
Електромобілі та безпека
Ще один напрямок, який може визначати майбутнє польської економіки, — автомобільна промисловість. За даними дослідження Інституту Собеського та Інституту Східного Флангу, приблизно п'ята частина потенціалу польського автомобільного сектору залишається невикористаною.
Пйотр Войке з Інституту Східного Флангу звертає увагу на те, що технології, які розвиваються для цивільної автомобільної промисловості, можуть бути використані й оборонним сектором:
«Коли ми матимемо автономні електромобілі, такі, які вже сьогодні їздять у Каліфорнії, вони працюватимуть завдяки відповідним сенсорам. Ці сенсори збирають величезну кількість даних про те, що відбувається навколо, потім передають їх у систему, щоб автомобіль міг безпечно пересуватися без зіткнень. Подібні типи сенсорів будуть потрібні й нашим військовим системам для роботи».
Яцек Раубо з порталу Defence24 вважає, що досвід Польщі, яка перебуває поруч із війною в Україні, може стати конкурентною перевагою польських компаній на міжнародних ринках:
«Цей елемент кризи також можна використовувати для закордонної експансії — там, де є можливість застосувати наш досвід, а також здатність адаптуватися до регіонів, у яких теж тривають конфлікти».
Польща та відбудова України
Ще одним потенційним напрямком для польського бізнесу є відбудова України. Польща може стати базою для компаній, які планують працювати на українському ринку, однак бізнесу потрібно готуватися ще до появи конкретних контрактів.
Про це говорив Babken Khanzadyan, радник з юридичних питань та партнер-управляючий юридичної фірми Khanzadyan Lewandowski i Partnerzy.
За його словами, потреби України у відбудові оцінюються у 588 мільярдів доларів на наступне десятиліття. Найбільші статті — транспорт, енергетика та житло.
Водночас ці цифри не означають, що на ринку вже існують контракти на сотні мільярдів доларів.
Польські компанії вже створюють консорціуми, щоб претендувати на майбутні замовлення, однак значної частини відповідних контрактів поки немає:
«Багато польських компаній створили консорціуми для подання заявок на отримання великих контрактів на реконструкцію, але ці контракти ще не були укладені. Незважаючи на це, я вважаю, що польські, польсько-українські та навіть українські компанії можуть підготуватися та мати відповідну структуру і стратегію для вжиття всіх необхідних заходів у цій галузі».
Окремим викликом залишається страхування воєнних ризиків:
«Переможцем буде той, хто буде готовий у день, коли почнуть надходити гроші, а готовність — це не презентація. Готовність — це стратегія, готовність — це структура».
Один із запропонованих підходів — використовувати польську компанію як головний фінансовий і контрактний центр, а для роботи в Україні створювати окремі структури під конкретні проєкти. Така модель, за задумом, має дозволити обмежувати ризики та не ставити під загрозу весь бізнес через проблеми з одним проєктом.
Польська економіка входить у новий етап: після десятиліть стрімкого зростання перед нею постають демографічні виклики, потреба у подальшій міжнародній експансії, технологічному розвитку та пошуку нових ринків. Одним із них може стати майбутня відбудова України.
10:18 GOSPODARKA_2026_07_10.mp3 Польща після 35 років економічного успіху: що змінюється для людей і бізнесу
IAR/USPR/Опрацював Володимир Гарматюк