Російські атаки, зростання витрат і дефіцит працівників ускладнюють роботу польських компаній в Україні. Частина підприємств призупиняє виробництво, однак бізнес продовжує торгувати, реінвестувати прибутки та готуватися до майбутньої відбудови.
Повномасштабна війна змінила умови роботи іноземного бізнесу в Україні. Польські компанії, які роками розвивали тут виробництво, торговельні мережі та партнерства, змушені зважувати ризики й шукати способи зберегти свою присутність на ринку.
Показовими стали рішення Barlinek і Cersanit призупинити виробництво на українських заводах. Водночас представники польських ділових організацій наголошують: зупинка окремих підприємств не обов’язково означає остаточний вихід компаній з України.
Виробництво під загрозою: безпека важливіша за плани
Ризики для бізнесу суттєво залежать від характеру діяльності. Компаніям, що надають послуги, часто простіше адаптуватися до воєнних умов, ніж підприємствам із великими стаціонарними виробничими потужностями.
На цьому наголошував Лукаш Бернатович із Федерації польських підприємців. За його словами, фабрики та заводи складніше захистити від повітряних атак, а пошкодження виробничих об’єктів може поставити під загрозу не лише інвестиції, а й життя працівників.
Заступник голови Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха зазначає, що рішення про зупинку виробництва є складними, але безпека людей має залишатися пріоритетом. Навіть якщо відновлення підприємства відбувається за визначеним графіком, немає гарантії, що воно не зазнає повторних атак.
Це стримує інвесторів, які могли б розширювати діяльність або вкладати кошти в нові виробничі потужності. За оцінкою Шимчихи, нині польсько-українські економічні відносини спираються передусім на торгівлю, тоді як значних нових інвестицій поки що небагато.
Страхування не усуває ризиків
Ще один чинник, що впливає на рішення підприємців, — вартість страхового захисту. Страхування торговельних операцій і страхування від воєнних ризиків — різні інструменти. Перше допомагає захиститися, зокрема, від несплати за поставлений товар, тоді як друге стосується збитків, спричинених воєнними руйнуваннями.
За словами Шимчихи, українські підприємства демонструють відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань. Він посилається на оцінки польської страхової установи KUKE, згідно з якими збитковість торговельних операцій з українськими контрагентами була нижчою, ніж у Великій Британії чи Німеччині.
У червні 2022 року KUKE відновила роботу на українському ринку, підтримуючи страхування торговельних операцій. Крім того, з’являються інструменти для страхування перевезень в Україну від воєнних ризиків. Один із таких продуктів розробили в KUKE, а нині його реалізує польська страхова група PZU. Він охоплює залізничні й автомобільні перевезення, транспортні засоби та вантажі.
Однак страховий захист має свою ціну. На тлі посилення атак вартість страхування може зростати, а підприємства змушені витрачати більше на забезпечення безперервної роботи, резервні джерела енергопостачання та організацію безпечних умов праці.
Додаткові втрати спричиняють і повітряні тривоги, через які зупиняються виробничі процеси, переривається робота сервісів і затримуються поставки. Отже, навіть підприємства, які залишаються на українському ринку, працюють із додатковими витратами та меншою передбачуваністю.
Польсько-українська торгівля зростає
Попри труднощі з інвестиціями, торговельні зв’язки між Польщею та Україною продовжують розвиватися. Польські компанії постачають українському ринку не лише товари, пов’язані з воєнними потребами, а й промислову продукцію.
За даними «Монітора українських справ», який готує Банк національного господарства Польщі (BGK), позитивне сальдо торгівлі товарами між країнами зростає. У наведених у матеріалі даних воно збільшилося з 2,7 млрд євро в грудні 2022 року до 9,7 млрд євро в річному вимірі в травні.
За оцінкою Даріуша Шимчихи, навіть якщо виключити з розрахунків товари суто військового призначення, торговельні відносини між країнами зросли щонайменше на 30%.
Серед переваг польських постачальників — географічна близькість, налагоджені контакти між підприємцями та конкурентне співвідношення ціни й якості. Ці чинники дають підстави очікувати, що торгівля залишатиметься важливою основою двосторонньої економічної співпраці.
Бізнес готується до відбудови вже зараз
Польські компанії також намагаються підготуватися до майбутніх проєктів відбудови України. Для цього вони можуть використовувати програму пільгового фінансування, яку реалізують Міністерство фондів і регіональної політики Польщі та BGK.
Програма дає змогу польським підприємцям залучати кошти як на інвестиційні, так і на оборотні витрати. Її мета — допомогти компаніям розвивати власні можливості в Польщі та підготуватися до співпраці з українськими партнерами. Фінансування доступне вже зараз і не залежить від майбутнього припинення бойових дій.
За словами Мацея Генкєля, директора Бюро європейських фондів у BGK, заявки надходять від підприємств різних секторів, зокрема торгівлі, промисловості, освіти та логістики. Частина проєктів передбачає розширення логістичних центрів і будівництво складських комплексів на півдні Польщі, які можуть обслуговувати нинішню та майбутню співпрацю з Україною.
Зацікавленість польського бізнесу підтверджують і представники Польської агенції інвестицій. Її директор у Києві та Львові Кароль Кубіца зазначає, що польські компанії вже відкривають представництва та готуються до участі у великих будівельних й інфраструктурних проєктах.
Водночас для реалізації таких планів потрібні фінансування міжнародних організацій, зокрема Світового банку та Європейського Союзу, а також надійні українські партнери. Через безпекові ризики польські підприємці не завжди готові направляти в Україну власних працівників. Тому залучення українських компаній і робочої сили стає важливою умовою спільних проєктів.
Дефіцит працівників — ще один виклик для підприємств
Поряд із безпекою та фінансуванням польські підприємці звертають увагу на нестачу робочої сили в Україні. Особливо гостро ця проблема відчувається у транспорті, логістиці, будівництві та сільському господарстві — галузях, де багато завдань потребують фізичної присутності працівників і спеціальних кваліфікацій.
На цьому тлі представники Міжнародної асоціації польських підприємців в Україні та Польсько-української господарчої палати закликали українську владу до діалогу щодо можливих змін у правилах бронювання військовозобов’язаних працівників.
Віцепрезидент правління Польсько-української господарчої палати Пйотр Цярковський наголошує, що підприємствам важко працювати, коли вони не можуть планувати кадрові рішення або швидко замінити фахівців, які обслуговують складне обладнання.
Бізнес визнає, що оборона країни є пріоритетом. Водночас підприємці наголошують на необхідності передбачуваних процедур і консультацій перед запровадженням змін. На їхню думку, економіка має продовжувати працювати: створювати робочі місця, сплачувати податки, підтримувати родини працівників і робити внесок у фінансування держави.
Не вихід, а адаптація до нових умов
Попри ризики, частина польських інвесторів продовжує вкладати кошти у свої українські підприємства. Йдеться, зокрема, про реінвестування прибутків у власні виробничі можливості, безпеку працівників та альтернативні джерела енергопостачання.
Деякі компанії облаштовують укриття, визначають безпечні місця для персоналу, змінюють робочі графіки, адаптують логістику та способи зберігання продукції. Деталі таких рішень часто не розголошують із міркувань безпеки.
Шимчиха нагадує, що польські інвестори вклали в Україну близько мільярда доларів у період від початку 2000-х років до 2014 року. Під час повномасштабної війни, за його словами, компанії продовжують реінвестувати прибутки, хоча нинішні вкладення часто спрямовані не на розширення виробництва, а на підтримку його роботи та захист підприємств.
Саме тому призупинення виробництва на окремих заводах не варто автоматично трактувати як відмову від українського ринку. Компанії можуть зберігати бренди, торговельні мережі, команди та ділові зв’язки навіть тоді, коли виробничі потужності пошкоджені або тимчасово не працюють.
Для польського бізнесу Україна залишається ринком із довгостроковими можливостями, але рішення про нові інвестиції дедалі більше залежить від безпеки, доступу до страхування, наявності працівників і передбачуваних умов роботи. Наразі торгівля підтримує економічні зв’язки між країнами, а фінансові програми та пошук місцевих партнерів допомагають компаніям готуватися до майбутньої відбудови.
20:45 PROFIT_2026_27_10.mp3 Польський бізнес в Україні: війна стримує інвестиції, але не змушує компанії йти
Володимир Гарматюк