Polexit може загальмувати економічне зростання Польщі
Головний ринковий аналітик брокерської компанії Dom Maklerski BOŚ Марек Рогальський застеріг від серйозних економічних наслідків можливого виходу Польщі з Європейського Союзу.
В ефірі Польського радіо 24 експерт заявив, що реалізація сценарію Polexit може призвести до суттєвого уповільнення економічного зростання. Як приклад він навів Велику Британію, яка постала перед труднощами після Brexit.
За словами Рогальського, тривале сповільнення економіки, аж до нульового або від’ємного зростання, створило б для Польщі серйозні проблеми з обслуговуванням державного боргу.
Аналітик також звернув увагу, що британський уряд нині прагне поглибити відносини з Європейським Союзом.
Дискусію щодо Polexit активізувала заява лідера партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Під час виступу в Криниці-Здруй він висловив сподівання на створення в ЄС коаліції країн, які підтримають новий договір із відтермінованим набуттям чинності. Початок переговорів про вихід Польщі з Євросоюзу, за його задумом, міг би стати інструментом політичного тиску.
Цю пропозицію розкритикували представники правлячої коаліції, зокрема прем'єр-міністр Дональд Туск і міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Очільник польської дипломатії нагадав, що Brexit у Великій Британії також спочатку розглядався як переговорна тактика.
Польща посилює кіберзахист енергетичного сектору
Ще одним важливим напрямом економічної безпеки Польщі стає захист енергетичної інфраструктури від кібератак.
Польські електроенергетичні мережі планують створити спеціальну команду реагування на комп'ютерні інциденти в енергетичному секторі. Вона допомагатиме підприємствам виявляти та усувати кіберзагрози. Ініціатива охопить понад 1200 компаній.
Міністр енергетики Мілош Мотика наголосив, що захист енергетики, яка є одним із ключових елементів польської економіки, сьогодні має таке саме значення, як і оборона державних кордонів.
За його словами, Польща активно використовує досвід союзників, особливо після початку повномасштабної російської агресії проти України. Кібербезпека розглядається як невіддільна частина захисту критичної інфраструктури.
Віцепрем'єр і міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив, що Польща фактично веде цифрову війну з Росією. За його інформацією, протягом 2025 року було зафіксовано понад 200 тисяч атак. Статистика першого півріччя 2026 року також свідчить про зростання інтенсивності загроз.
Уряд вважає, що створення спеціалізованої команди допоможе підвищити стійкість енергетичних підприємств до атак, які можуть порушити роботу критичних систем і вплинути на повсякденне життя громадян.
Криптовалюти: ризик втратити заощадження зростає
Окрему увагу експерти звертають на ризики інвестування в криптовалюти. Приводом стала масштабна кібератака на біржу Binance, внаслідок якої, за наведеними даними, було втрачено близько 6,3 млрд доларів.
Економіст Ярослав Садовський із порталу Rankomat.pl в ефірі Польського радіо 24 наголосив, що інвестори криптовалютного ринку не мають такого рівня захисту, як клієнти традиційних банків.
Зокрема, криптовалютні платформи не забезпечують державних гарантій повернення коштів у разі втрат. Навіть якщо частину активів вдасться відшкодувати, процес може затягнутися, а кошти залишатимуться заблокованими. Додатковим ризиком є падіння вартості криптовалют, яке може призвести до подальших збитків.
Садовський також застеріг від шахрайських повідомлень, які можуть надходити після масштабних кібератак. Зловмисники часто надсилають SMS та електронні листи з пропозиціями допомогти повернути втрачені кошти. Для цього вони просять перейти за посиланням і ввести особисті дані, що може призвести до повторної крадіжки грошей.
За інформацією представників компанії TRM, яка спеціалізується на аналізі блокчейн-технологій, за атакою на Binance, ймовірно, стоять хакери з Північної Кореї. Інцидент називають найбільшим викраденням такого типу в історії.
Експерти нагадують: інвестування в криптовалюти передбачає не лише ризик коливання цін, а й загрозу втрати доступу до активів через кібератаки, шахрайство та недостатній рівень гарантій.
Політичні конфлікти можуть вплинути на довіру інвесторів
Суперечка навколо Конституційного трибуналу Польщі поки не спричинила помітної реакції фінансових ринків. Однак економісти попереджають: тривале загострення політичного конфлікту може негативно позначитися на оцінці кредитоспроможності країни.
Головний економіст PKO Bank Polski Пйотр Буяк зазначив, що інвестори та міжнародні рейтингові агентства уважно стежитимуть за розвитком ситуації. Особливе значення матиме те, чи зможуть уряд і президент ефективно співпрацювати у сфері економічної політики.
За негативного сценарію політичні розбіжності можуть поглибитися, що підвищить невизначеність для інвесторів. Одним із можливих наслідків стане зростання дохідності польських державних облігацій.
Водночас позитивний розвиток подій може бути сприйнятий ринками як крок до поліпшення правового порядку та ефективності судової системи. У такому разі в середньостроковій перспективі можливе зміцнення польського злотого.
Заступник директора аналітичного департаменту XTB Міхал Стайняк звернув увагу, що для іноземних інвесторів особливо важливою є передбачуваність законодавства. Тривалий політичний хаос може збільшити премію за ризик польських активів і зробити інвестиції в країну менш привабливими.
Економіст Академії WSB Марек Зубер вважає, що проблема не обмежується лише конфліктом навколо Конституційного трибуналу. Серед інших чинників, які можуть негативно впливати на імідж Польщі, він назвав швидке зростання державного боргу та відсутність чітких рішень щодо стримування його збільшення.
За його оцінкою, державна політика має більше зосереджуватися на інвестиціях, а не на подальшому збільшенні соціальних видатків. Додатковим джерелом невизначеності залишаються питання функціонування керівних органів Національного банку Польщі та Ради з монетарної політики.
Таким чином, для інвесторів важливе не лише поточне економічне зростання, а й стабільність державних інституцій, фінансів та законодавства.
PKP Intercity тестує супутниковий інтернет у поїздах Pendolino
Тим часом польський залізничний перевізник PKP Intercity розпочав випробування супутникового інтернету в поїздах Pendolino.
Наразі обладнання встановили в одному зі складів. Тестування триватиме чотири місяці. Компанія також закликає пасажирів ділитися відгуками про якість нової послуги.
Після завершення випробувань перевізник вирішить, чи варто поширювати супутниковий інтернет на решту поїздів Pendolino.
Цей проєкт є частиною розвитку цифрових послуг у транспортному секторі та має покращити комфорт пасажирів, зокрема під час тривалих поїздок.
ReBuild Ukraine 2026: Польща готується до міжнародної конференції з відбудови України
12–13 листопада у Варшаві відбудеться міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine 2026. Захід прийматиме виставковий центр EXPO XXI.
Це вже шоста зустріч, присвячена відновленню України. У ній візьмуть участь представники українських громад, державних і приватних енергетичних компаній, міжнародних фінансових установ, інвестори та будівельний бізнес із різних країн.
Серед ключових подій програми — третя інвестиційна конференція Україна–ЄС, енергетичний форум, українсько-польський бізнес-форум, презентації проєктів українських громад і зустрічі потенційних партнерів.
Особливу увагу приділять залученню міжнародного капіталу, відновленню пошкодженої енергетичної інфраструктури, будівництву житла та пошуку практичних рішень для реалізації відбудовчих проєктів.
Для Польщі цей захід також є можливістю розширити економічну співпрацю з Україною, залучити бізнес до майбутніх інвестиційних проєктів і зміцнити позиції польських компаній на ринку відбудови.
Українці залишаються важливою частиною польського ринку праці
За два місяці кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту в Польщі скоротилася майже на 100 тисяч. За даними Управління у справах іноземців, на початку серпня 2026 року статус UKR мали близько 951 тисячі українців, а на початку жовтня — приблизно 856 тисяч.
Однак ці цифри не означають, що така кількість людей залишила Польщу.
Однією з причин скорочення стала перевірка документів. Українці, які отримали PESEL UKR без пред'явлення паспорта, мали підтвердити свою особу до 31 серпня. Ті, хто не виконав цієї вимоги, втратили статус тимчасового захисту.
Інша причина — перехід частини громадян на альтернативні підстави легального перебування, зокрема оформлення трирічних карт побиту CUKR.
Водночас отримання такої карти передбачає виконання низки умов. Зокрема, статус UKR повинен бути активним на момент подання заяви та видачі карти, а також станом на 4 червня 2025 року. Крім того, необхідно мати щонайменше 365 днів безперервного перебування під тимчасовим захистом.
За словами юриста, труднощі виникають через те, що не всі громадяни вчасно дізнаються про втрату статусу UKR. Наприклад, це може статися після виїзду з Польщі, якщо інформація про перетин кордону була некоректно внесена до системи.
У разі помилкового анулювання статусу необхідно звертатися до Прикордонної служби та надавати докази перетину кордону.
Втрата статусу UKR без наявності іншої законної підстави перебування може мати серйозні наслідки. Зокрема, людина, яка перебуває в Польщі нелегально, не відповідає вимогам для отримання карти CUKR. У такій ситуації також може розпочатися процедура зобов'язання повернутися до країни походження.
Попри скорочення кількості осіб зі статусом UKR, українці продовжують відігравати важливу роль у польській економіці.
За даними Управління соціального страхування Польщі (ZUS), у серпні 2026 року в системі соціального страхування були зареєстровані понад 911 тисяч громадян України. На початку року цей показник становив близько 856 тисяч.
Отже, за вісім місяців кількість застрахованих українців зросла приблизно на 55 тисяч.
Це свідчить про те, що скорочення кількості активних статусів UKR не можна автоматично трактувати як масовий відтік українців із Польщі. Частина громадян змінює правову підставу перебування, водночас продовжуючи працювати, сплачувати внески та робити внесок у польську економіку.
Польська економіка: між ризиками та новими можливостями
Наведені події демонструють, що економічна стабільність Польщі залежить не лише від макроекономічних показників. Важливими залишаються політична передбачуваність, відносини з Європейським Союзом, фінансова дисципліна та захист критичної інфраструктури.
Водночас розвиток цифрових технологій, модернізація транспорту, співпраця з Україною та участь у її відбудові створюють нові можливості для польського бізнесу.
Важливим фактором залишається й українська трудова міграція: попри зміни у статусах перебування, кількість українців, зареєстрованих у польській системі соціального страхування, продовжує зростати.
10:41 GOSP_2026_11_04.mp3 Економіка Польщі: ризики Polexit, кіберзагрози енергетиці, проблеми крипторинку та роль українців
IAR/PR/ПРДУ/Володимир Гарматюк