Українська Служба

«Польсько-українська співпраця у сфері військової промисловості. Чи це нова зростаюча сила?»

30.09.2023 09:15
Збройна агресія росії проти України призвела до пожвавлення військової промисловості в усьому світі, зокрема посилила співпрацю оборонного сектору України та Польщі — держави, яка висловлює непохитну солідарність та стоїть пліч-о-пліч з Україною з перших днів повномасштабного російського вторгнення
Аудіо
  • «Польсько-українська співпраця у сфері військової промисловості. Чи це нова зростаюча сила?». Розмова з Томашем Смурою, директором відділу досліджень Фонду ім. Казімєжа Пуласького, про співпрацю між Польщею та Україною в оборонній галузі
Ілюстраційне фото PRdU/Khrystyna Pichkur

«Є багато спільного між українською та польською оборонними галузями. Тим не менш, постійне недофінансування цих двох галузей протягом останніх 30 років дало свої наслідки. Ситуація почала змінюватися лише близько десяти років тому. Незважаючи на це, співпраця між Польщею та Україною у сфері збройової промисловості має світле майбутнє, і цьому сприяє низка факторів», — йдеться у звіті, опублікованому 19 вересня 2023 року Фондом ім. Казімєжа Пуласького — одним із провідних польських аналітичних центрів, який впродовж майже 20 років спеціалізується на зовнішній політиці та міжнародній безпеці.

Про теми, які охоплює звіт, Христина Пічкур спілкувалася з Томашем Смурою — директором відділу досліджень Фонду ім. Казімєжа Пуласького.

Я тримаю в руках доповідь під назвою «Польсько-українська співпраця у сфері військової промисловості. Чи це зростаюча сила у галузі військової промисловості?».

Насамперед я би хотіла попросити вас розповісти, які питання порушені в цьому документі, скільки осіб над ним працювало та як багато часу зайняла підготовка доповіді?

— Ця доповідь є результатом дослідження Фонду ім. Пуласького, розпочатого на початку (повномасштабної, — ред.) війни. Ми зібрали багатьох інтелектуалів, колишніх дипломатів, зокрема колишніх міністрів закордонних справ Польщі та Литви, а також колишніх військових офіцерів, щоби поїхати до Києва та обговорити питання з представниками тамтешнього уряду, аналітичних центрів і збройної промисловості. Тож фактично одним із висновків звіту, підготовленим на основі наших дослідницьких поїздок, є величезний потенціал співробітництва у сфері збройної промисловості між Польщею та Україною. Загалом Україна має досить розвинену, одну з найбільших збройних галузей з багатьма цікавими технологіями. Україна, як і Польща, розробила багато технологій, заснованих на досить застарілих радянських рішеннях, але, тим не менш, завдяки модернізації та новим розробкам вони досі можуть бути цікавими для багатьох країн, які не мають такого величезного військового бюджету, як наприклад, країни Західної Європи чи США. Ці рішення, однак, також досі можуть бути цікавими як для Збройних сил Польщі та Збройних сил України, так і для деяких експортних клієнтів. Україна дійсно зацікавлена ​​у співпраці з Польщею також з практичних міркувань, адже ми знаємо, що Україна перебуває під ракетними обстрілами, тому українцям нині дуже важко розвивати технології та продовжувати виробництво.

Звіт починається із наступних слів: «Масштабне вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року здивувало багатьох експертів (…) і призвело до пожвавлення військової промисловості в усьому світі». У документі також зазначається, що в минулому Збройні сили Республіки Польща спиралися на пострадянську техніку, однак нині триває великий процес трансформації, щоби відповідати західним стандартам.

Проте, говорячи про польсько-українську співпрацю у сфері військової промисловості, чи існують якісь виклики? Зважаючи хоча б на факт, що Польща є країною-членом НАТО та ЄС, а Україна — ні.

— Звичайно! Одне з важливих питань, якщо говорити про співпрацю, — це гроші. І насправді як українські, так і польські проєкти, дослідно-конструкторське виробництво — це величезний фінансовий виклик. Одним із можливих джерел для пошуку коштів для реалізації проєктів є фонди ЄС, як наприклад, Європейський фонд оборони. Це також співпраця з НАТО. Є програма під назвою DIANA (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic — програма, що має на меті об’єднання найталановитіших науковців, інноваторів і стартапів, які працюють над новими, інноваційними рішеннями «глибокої технології», з підрозділами оборонного сектора. Програма надає доступ до ресурсів НАТО, включаючи грантове фінансування, послуги прискорення та шляхи адаптації рішень для потреб оборони та безпеки, — ред.). Тому, звичайно, у наших інтересах — максимально залучити Україну до таких проєктів і можливостей, тому що вони також можуть бути корисними для Польщі, якщо ми хочемо продовжувати співпрацю з Україною у галузі озброєння. Однак також йдеться про безпеку — цьому присвячений ще один розділ нашого звіту, адже польсько-українська співпраця може стикатися із загрозами. Були, наприклад, випадки, коли в Чехії та Болгарії росіяни фізично атакували деякі об’єкти. Це також можуть бути кібератаки.

Кілька тижнів тому на Міжнародній виставці оборонної промисловості в Кєльцях я спілкувався з представником Польської зброярської групи — найбільшої в Польщі компанії оборонного сектору. Як зазначив тоді фахівець, для будь-якого оборонного підприємства неабияк цінно мати можливість випробувати свою продукцію в реальних бойових умовах і отримати відгук про те, як вона працює. Чи може польська військова промисловість поділитися прикладами, чи були зроблені якісь зміни після того, як військова техніка польського виробництва пройшла, скажімо, випробування на полі бою в Україні?

— Безумовно, це також є одним із важливих факторів, який доводить, що польсько-українська співпраця у галузі озброєння може бути цінною, оскільки Україна є першоджерелом, коли йдеться про досвід на полі бою. Тому це, безперечно, один із найважливіших факторів для того, щоби підтримувати нашу співпрацю, і є кілька реальних проєктів, які ми можемо розвинути разом — це також описано в нашому звіті.

У рамках програми «Безпека та оборона» Фонд ім. Казімєжа Пуласького проводить аналіз поточних і майбутніх загроз безпеці та обороні трансатлантичного альянсу — з особливим акцентом на Центральну та Східну Європу.

З 2022 року більшість аналітичних звітів присвячена питанню російського вторгнення в Україну та його наслідків для європейської безпеки. Програма також стосується викликів для польської політики оборони та безпеки, зокрема модернізації польської армії та збройової промисловості.

Із повною версією доповіді «Польсько-українська співпраця у сфері військової промисловості. Чи це зростаюча сила у галузі військової промисловості?» можна ознайомитися на сайті Фонду ім. Казімєжа Пуласького.

Запрошуємо почути розмову у доданому звуковому файлі!

Христина Пічкур