Українська Служба

«Сотні лап і велике серце»: як під обстрілам у Нікополі дарують «хвостатим» шанс на життя

29.08.2025 18:00
У центрі Нікополя, за кілька кілометрів від окупованої росіянами Запорізької атомної електростанції, працює притулок «Шанс на життя». Там рятують покинутих та поранених тварин, шукають їм нові домівки, зокрема в Польщі та Європі, а також борються з наслідками війни. Директорка Олена Вошун розповідає про щоденну роботу притулку під постійними російськими обстрілами та підтримку небайдужих людей, яка допомагає вижити сотням хвостатих підопічних. А ще — знайти такий омріяний і теплий дім.
Аудіо
  • «Сотні лап і велике серце»: як під обстрілам у Нікополі даруть «хвостатим» шанс на життя
Ілюстративне фотоpickpik.com/public domain

Нікополь — місто на Дніпропетровщині, яке живе під постійними ворожими обстрілами. Попри війну, тут продовжує працювати притулок для тварин «Шанс на життя». Його створила й очолює волонтерка Олена Вошун.

У притулку нині мешкає майже три сотні собак. Серед них — врятовані з-під завалів, контужені від вибухів, поранені осколками, а також старенькі та покинуті тварини. Для кожного з них тут шукають новий дім або надають турботу, якої вони були позбавлені.

Робота притулку в умовах війни стала справжнім випробуванням. Нестача корму, медикаментів, перебої з водою, зима з високими витратами на обігрів і лікування — все це щоденні виклики, які колектив долає завдяки підтримці небайдужих людей. Велику допомогу надають і міжнародні партнери: волонтери з Польщі, Німеччини та Норвегії передають корм, ліки й навіть евакуюють тварин у безпечні родини за кордоном. Лише за останній рік десятки собак із Нікополя знайшли новий дім у Європі.

«Шанс на життя» — це не лише притулок. Це місце, де рятують життя і відновлюють віру в людей. Попри війну, там щодня борються за тих, хто сам за себе подбати не може.


Posłuchaj
30:16 01D8978E.mp3 «Сотні лап і велике серце»: як під обстрілам у Нікополі даруть «хвостатим» шанс на життя

 

Відкрили його ще у 2017 році — задовго до повномасштабного вторгнення. Утім війна зробила його роботу ще більш необхідною: місто щодня під обстрілами, більшість жителів виїхали, а сотні покинутих собак залишилися напризволяще.

Робота притулку «Шанс на життя» стала для його засновниці та керівниці Олени Вошун справою всього життя. Вона покинула власну юридичну практику, аби повністю присвятити себе тваринам. Щодня десятки врятованих собак і котів потребують годування, догляду та лікування. Усе утримання притулку тримається на пожертвах небайдужих організацій та людей з України й з-за кордону. Польща, Німеччина, Канада, Швейцарія, США — саме завдяки міжнародній допомозі вдається утримувати, лікувати тварин і знаходити для них нові домівки.

Війна об’єднала багатьох людей, які раніше могли й не знати один одного особисто, але стали однодумцями в соціальних мережах і благодійних ініціативах. Для Олени Вошун таке знайомство з українськими письменниками та членами ПЕН-клубу стало справжнім вікном у світ: завдяки їм про нікопольський притулок дізналися в Європі. Польські, литовські, шотландські й інші благодійники почали підтримувати «Шанс на життя», а відомий польський письменник і журналіст Войцех Тохман став одним із постійних помічників притулку. Сьогодні завдяки міжнародній та українській підтримці сотні покинутих тварин у Нікополі мають їжу, лікування і шанс на майбутнє.

Зоозахисна діяльність — це щодня біль і горе, але іноді з’являється промінь щастя: коли врятовані тварини знаходять нову родину і їхні фото з диванів, зелених лугів чи навіть яхт додають сил не зламатися. Водночас війна оголила і темні сторони людської натури — жорстокість, байдужість, черствість. Олена Вошун зізнається: як колишній юрист вона завжди шукала виправдання людським вчинкам, але тепер більше не може. «Обстріли не заважають людям спати, а собака, що загавкала, — так», — каже вона з гіркотою, пояснюючи, наскільки важко емоційно боротися не лише з наслідками війни, а й із людською байдужістю.

Питання евакуації для нікопольського притулку — найболючіше. Олена Вошун зізнається: вона не уявляє, як можна вивезти сотні тварин, коли щодня з’являються нові покинуті й поранені. В Україні й без того важко знайти прихисток навіть для родин із кількома тваринами, а для цілого притулку місця фактично немає.

Попри щоденні виклики, силу Олені Вошун дає підтримка небайдужих людей і віра в перемогу. Допомога від друзів та донаторів — моральна й матеріальна — не дозволяє залишитися наодинці з бідою. А найбільше натхнення дарують «щасливі історії» тварин, які знаходять нові родини.

Тема відповідальності за домашніх улюбленців — одна з найболючіших для Олени Вошун. Вона відверто зізнається: колись засуджувала тих, хто покидав тварин, а тепер розуміє, що у воєнних умовах знайти житло з ними справді важко. Та попри це переконана: людина не має права залишати напризволяще тих, кого приручила. Притулки переповнені, і вихід лише один — брати на себе відповідальність і підтримувати програми стерилізації.

Притулок «Шанс на життя» щодня рятує покинутих собак і котів, але їм потрібна твоя підтримка! Можна допомогти фінансово або просто поширюючи інформацію про тварин, які шукають новий дім. Всі історії врятованих тварин і реквізити для допомоги — на фейсбук-сторінці: «Нікопольський притулок для тварин. Шанс на життя». Зв’язок з директоркою Оленою Вошун можливий через WhatsApp, Telegram або Viber — вона відповідає на кожен запит. Кожна гривня, злотий, євро чи долар, кожна репостована публікація дає шанс на життя сотням покинутих тварин.

Слухайте розмову у прикріпленому звуковому файлі

Тарас Андрухович