Польща готує нові правові рішення для біженців з України. У переліку законодавчих та програмних робіт Ради міністрів з’явився проєкт закону про згортання рішень, що випливають із так званого «спеціального закону». Його було ухвалено після початку повномасштабної війни в Україні і він запроваджував спеціальні рішення у сфері освіти, соціального права та охорони здоров’я для громадян України.
У цілях проєкту закону зазначається, що після майже чотирьох років ситуація біженців у Польщі є більш стабільною, а подальше збереження дії спецзакону, який містить спеціальні рішення, може створювати ризик нерівного ставлення порівняно із загальним правовим режимом, що застосовується до іноземців.
«Це велика зміна і ми з нею пробуємо ознайомитись, — говорить юристка Мілена Клочковська із Організації Homo Faber. — Саме обґрунтування займає понад десяток сторінок, а сам проєкт — понад шістдесят сторінок змінених положень, з якими ми зараз ознайомлюємося. Це комплексне рішення, адже спеціальний закон також мав на меті створення комплексної системи — не лише в частині легалізації перебування, але й у питаннях проживання, освіти, страхування, доступу до соціальних виплат. Тому і ця зміна, і так зване згортання дії спецзакону йдуть тим самим шляхом».
З'являється багато питань про доступ до охорони здоров'я, особливо, коли мова йде про вразливі групи суспільства, зміни у законі передбачають якесь рішення у цьому напрямку?
«Наразі принцип є таким, і це зазначено в обґрунтуванні: правила мають бути однаковими як для іноземців, так і для поляків, — говорить юристка Мілена Клочковська. — Тобто або потрібно мати працевлаштування і сплачувати внески, або, наприклад, бути зареєстрованим як безробітний, або бути застрахованим через іншу особу — така форма також існує. Питання щодо людей похилого віку залишається відкритим, адже якщо це пенсіонер, який з одного боку має доступ також до польських виплат, то страхування у нього є. Якщо ж він отримує лише українську пенсію, тут виникають певні питання. Таких питань багато, і ми ще будемо їх ставити».
«Згортання дії спецзакону, який був запроваджений для громадян України, може спричинити низку загроз для нинішнього ринку праці- говорить Радослав Ідзик віцеголова організації „Роботодавці Любельщизни Левіатан”. Зокрема, йдеться про те, що влада не хоче дослухатися до підприємців щодо створення зручних правових рішень для громадян України, іноземців загалом, а також сприятливих умов для самих роботодавців. Закон, який зараз перебуває на стадії опрацювання, підвищить витрати для підприємців. Якщо громадяни України повернуться до попередньої системи реєстрації, витрати для роботодавців, які працевлаштовують іноземців, суттєво зростуть».
«Що стосується осіб із вразливих груп, то фактично це завдання було передано іншому міністру. Указано, що цим має займатися міністр, відповідальний за соціальне забезпечення, і саме він, у межах своїх повноважень та фінансових ресурсів, має забезпечити таку підтримку. До кінця не зрозуміло, що саме це означає. Те, що мене особисто турбує, зокрема в контексті інтервенційного житла, — це те, що коли я бачу такі правові кроки на кшталт «передаймо це іншому міністру» без чіткої підготовки і без конкретних рішень, завжди виникає страх, чи буде це реалізовано на практиці».
«Ще одним ризиком є те, що українці, якщо матимуть труднощі з легалізацією постійного або тимчасового перебування в Польщі, можуть виїхати далі — до країн, де легше отримати дозвіл на роботу і де можна працювати більш вільно, — зазначає Радослав Іздрик. — Саме тому я б запропонував посилити діалог із бізнес-середовищем, щоб люди, які мають вплив на законодавство та створення правових норм, отримували інформацію з перших рук і могли формувати правила, вигідні як для підприємців, так і для громадян України».
«Цей проєкт має одну рису, яку я мушу відзначити позитивно, адже в багатьох аспектах він справді базується на реальному досвіді — на аналізі ситуації та того, що вже відбувалося», — вказує Клочковська. Я також бачу, що вразливі групи враховуються. Уряд постійно реалізує програму «разом до самостійності» — програму, спрямовану як на професійну активізацію, так і на підтримку в контексті житла. Ну, звісно, що це дуже хороший проєкт, я також оцінюю його позитивно, але це проєкт для людей, які мають можливості. Для людей похилого віку, які вже не будуть професійно активними, це дуже складно. Я бачу, що певні практики та зауваження наших неурядових організацій уже були включені саме в цю пропозицію, тож у деяких аспектах це зрівняння відбудеться. Водночас з’являються запитання. Наприклад, я не знаходжу там жодної інформації щодо вищої освіти, а саме — оплати навчання. Адже дотепер особи з номером PESEL UKR не платили за навчання в державних університетах, натомість тепер, якщо ці норми буде скасовано, їм доведеться платити, так? І тут не з’являється жодної конкретики — можливо, це просто якось „пройде”. Водночас не можна сказати, що питання освіти повністю ігнорується, адже видно, що в контексті дітей, які навчаються в початковій школі, зазначено, що вони повинні скласти іспит після восьмого класу. Тож ми постійно „пробираємося” крізь цей проєкт і намагаємося опрацювати всі запропоновані рішення. Це непросто, визнаю. Часу також зовсім небагато, адже його нам дали мало, і лише після протестів громадських організацій цей термін було продовжено. Уже в понеділок розпочинаються перші консультації, і ми, безумовно, будемо до них ретельно готуватися».
У найближчий понеділок відбудеться зустріч представників неурядових організацій з представниками Міністерства внутрішніх справ та адміністрації. Активісти зможуть висловити свої зауваження та пропозиції.
Інна Ясніцька