Інформація про те, що Російська Федерація готує провокації, вперше з'явилась ще в червні. Тоді закордонні медіа писали про потенційну атаку Москви на критичну інфраструктуру в Польщі. Британське видання The Guardian, посилаючись на джерела розвідки двох держав східного флангу НАТО, писало про те, що Росія може захотіти перевірити єдність НАТО та здійснити провокацію в Польщі або країнах Балтії. Джерела, які були цитовані у виданні, вважали, що ризик російських провокацій є реальним і пов'язаний зі зростанням тиску на Росію через українські атаки. Вже пізніше в медіа з'явилась інформація, що Вашингтон кілька разів передавав Польщі інформацію про можливі російські провокації. Серед потенційних сценаріїв провокацій були не лише атаки на критичну інфраструктуру, а й вторгнення військ з Білорусі або Калінінградської області. Ситуація, однак, не заспокоїлась. Цього тижня про потенційні дії Росії на території Польщі або ж балтійських країн поінформував міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Сікорський вказав, що те, що Росія веде гібридну та кінетичну війну проти країн Європи, не є жодною таємницею.
«Класичний "фальшивий прапор", щоб дати собі привід до вторгнення, — говорить міністр закордонних справ Радослав Сікорський. — Тоді про це попереджали служби Сполучених Штатів, і це відвернуло Росію від здійснення цих провокацій. І сьогодні — ну, ви маєте нам довіряти, не лише мені, це роблять і інші країни — ми маємо достовірну інформацію, що росіяни знову щось планують. І метою цих попереджень є відвернути їх від здійснення цих провокацій. І сподіваємось що так станеться. Те, що росіяни атакують наші системи партійної конкуренції, нашу критичну інфраструктуру, чи використовують судна "Тіньового флоту" для картографування критичної інфраструктури — це все відомо. Але також підпали, а також атаки на залізничні колії, атаки дронами і надсилання загонів смерті для вбивства ворогів Володимира Путіна», — зазначив Радослав Сікорський.
У понеділок міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що потрібно бути готовими до російських провокацій. Він також наголосив, що загроза з боку Росії «залишається дуже високою», а також, що «ніколи не став би говорити про заспокоєння ситуації» у цьому питанні. Міністр оборони нагадав, що лише протягом минулого тижня польські та шведські винищувачі тричі здійснювали перехоплення російських літаків над Балтійським морем. Він також звернув увагу, що Польща постійно запобігає диверсійним операціям на своїй території, наголошуючи, що затримання, які здійснюють Агентство внутрішньої безпеки (ABW) та Служба військової контррозвідки (SKW), найкраще свідчать про те, що Росія не змінює своєї тактики. Головним елементом цієї потенційної майбутньої провокації можуть бути українські безпілотники.
«Подібно до того, як Україна розвиває свої ударні можливості, так само Росія розвиває свої можливості перехоплення цих дронів, — говорить директор Центру Східної Європи Люблінського університету Марії Кюрі-Склодовської Валенти Балюк. — Йдеться не лише про збиття, а й про перехоплення контролю. Тобто системи радіоелектронної боротьби розвинені настільки, що Росія — і ми мали справу саме з такими випадками — здатна була заглушити, а також перехопити контроль над українськими дронами і скерувати їх у повітряний простір — чи то Латвії, чи Естонії, чи Фінляндії. Тому ці припущення не лише міністра оборони, а й раніше ще міністра закордонних справ, є цілком достовірними, оскільки це не вигадки, а Росія справді володіє такими технологічними можливостями», — вказує Валенти Балюк.
Представники влади та експерти вказують на три найголовніші причини, чому для Росії важливо організовувати провокації на території країн НАТО. Першою є те, що такі дії є частиною внутрішньої пропагандистської політики країни. Сьогодні, коли українські удари спричиняють паливну кризу, в суспільстві виникає щораз більше питань щодо війни та сенсу її продовження. Однак російська влада в такий спосіб будує наратив, що боротьба триває не лише з Україною, а й з цілим Північноатлантичним союзом. Друга причина — це спроби тестування систем повітряної оборони в Польщі та інших країнах, таких як Румунія, Естонія чи Латвія. Росія проводить такі дії, щоб оцінити час реагування, бойову готовність і ефективність процедур управління системами протиповітряної оборони та НАТО загалом. Подібні провокації мають на меті також виявити слабкі місця в роботі радарів, з'ясувати, на яких висотах і в яких районах наземні системи виявляють сторонні об'єкти, а де можуть існувати «сліпі зони».
«Звичайно, Росія також розраховує, що ці атаки під фальшивим прапором призведуть до того, що суспільства європейських держав, держав НАТО відвернуться від України, і це призведе до зменшення або й припинення допомоги Україні, — говорить професор Валенти Балюк. — Принаймні Росія розраховує, що ці держави будуть змушувати Україну відмовитися від атак углиб стратегічної території Російської Федерації, щоб не відбувалося подібних інцидентів. Отже, цілей, які може ставити перед собою Російська Федерація, справді може бути дуже, дуже багато», — зазначає Балюк.
І без провокацій з'являються голоси, що Україна повинна обмежити удари вглиб Росії. Зазвичай такі коментарі аргументуються страхом ризику ескалації війни та можливими наслідками для безпеки Європи.
Сьогодні оцінюється, що Україна може виробляти від 5 до 7 млн дронів на рік. Це дозволяє Збройним Силам України атакувати стратегічні цілі на території Російської Федерації. Аналітики Інституту Центрально-Східної Європи зазначають, що це суттєво впливає на функціонування країни-ворога. Серед наслідків таких атак експерти виявляють обмеження військового потенціалу Росії. Такі удари змушують російське командування переміщувати сили далі від лінії фронту, що ускладнює забезпечення військ і проведення наступальних операцій. Додатково втрат зазнає російська енергетична інфраструктура, що знижує можливості Росії з переробки та експорту нафти й нафтопродуктів, а також впливає на доходи російського бюджету, адже значна частина державних надходжень формується за рахунок експорту енергоресурсів. А це, своєю чергою, впливає на можливість фінансування війни.
«Імперська Росія — іншої Росії наразі немає — застосовує силу, щоб саме окреслити свою сферу впливу, — говорить директор Центру Східної Європи Люблінського університету Марії Кюрі-Склодовської Валенти Балюк. — Не лише Україна, а й держави Центрально-Східної Європи, на думку Росії, повинні перебувати в російській сфері впливу. А стратегічною культурою Росії, важливим елементом цієї культури, є війна, тобто сила: якщо ця сила не натрапить на іншу силу, то Росія й надалі — чи то за допомогою конвенційної війни, чи гібридної — проводитиме саме цю свою політику: політику війни, політику імперську, політику експансіоністську. Тому, звичайно, це питання не лише України, а й наших спроможностей — як Польщі, як Європи — саме до стримування. Отже, елементом нашого стримування, тобто стримування Росії Польщею, повинні бути наші спроможності, подібні до тих, які має Україна. І якщо ми, як Польща, ми, як Захід, звичайно, під тиском одного, другого, третього нападу Росії під фальшивим прапором, будемо тиснути на Україну, щоб вона відмовилася від своїх ударів углиб Російської Федерації, — то ми, звичайно, також, і про це треба пам'ятати, будемо дестабілізувати або якраз зменшувати власні оборонні спроможності, тобто спроможності стримування Російської Федерації», — підкреслює проф. Валенти Балюк.
Представники польської влади, попереджаючи про потенційні провокації, також підкреслюють, що варто бути готовими до таких подій. У таких випадках варто звертати увагу на інформацію, яка до нас надходить, перевіряти її в перевірених джерелах та зберігати спокій. Якщо ми станемо свідками підозрілих дій у районі критичної інфраструктури, помітимо акти диверсії — потрібно таку інформацію передати службам, зокрема поліції або Агенції внутрішньої безпеки.
Інна Ясніцька