Польські та українські учні у системі оцінювання PISA

Польські учні досягли одних із найкращих результатів у Європі, проте їхній рівень задоволення від навчання належить до найнижчих.

Ілюстративне фото

pxhere.com/CC0 Public Domain

Програма міжнародного оцінювання учнів PISA проводиться раз на три роки. Вона досліджує результати навчального процесу 15-річних учнів. Тест охоплює три основні галузі: читання та розуміння текстів, математичну грамотність і природничо-наукові знання.

Цьогорічне дослідження засвідчило високі результати польських учнів. У Європі вище були оцінені лише 15-річні школярі з Естонії та Фінляндії. Залежно від галузі, показник польських учнів на 13–31 бал перевищує середній по країнах ЄС. Загалом дослідження вказує на світову тенденцію до зниження рівня знань учнів. Аналіз довгострокових змін у середніх результатах 23 країн, які беруть участь у дослідженні від його першого циклу, демонструє чітке, поступове погіршення навичок.

— Я хотіла б звернути увагу на чотири чинники, які можуть сприяти тому, що ситуація серед польських п’ятнадцятирічних підлітків залишається стабільною. Насамперед польська система освіти є досить екзаменаційною. Це означає, що систематичне навчання, проведення контрольних робіт, тестів, а також іспитів забезпечує нашим учням своєрідне тренування. Хоча PISA не є шкільним іспитом, вона використовує типи завдань, пов’язані з аналізом текстів, діаграм, графіків і даних, формулюванням висновків та пошуком відповідей на поставлені запитання. У зв’язку з цим такі завдання не є для наших учнів чимось новим. Я також хотіла б звернути увагу на підтримку батьків, оскільки понад 70% опитаних учнів зазначають, що принаймні раз на тиждень розмовляють зі своїми батьками про школу, свої успіхи та шкільні проблеми. Завдяки цьому вони відчувають підтримку своїх батьків. Також я звернула б увагу на комп’ютерні навички, тобто цифрові компетентності наших учнів. Вони досить добре справляються з розв’язанням проблем в інтернеті, — говорить доктор Юстина Сала-Сушинська з Університету Марії Кюрі-Склодовської.

Najnowsze wyniki międzynarodowego badania PISA 2025 przynoszą obraz, który na pierwszy rzut oka może napawać Polaków optymizmem, jednak przy głębszej analizie stawia przed nami szereg trudnych pytań. Z jednej strony polscy piętnastolatkowie wciąż utrzymują się w europejskiej czołówce, z drugiej – zmagają się z wypaleniem, uzależnieniem od technologii i głębokim brakiem wiary w sens edukacji, jaką proponuje im system.

— Janusz Piechociński (@Piechocinski) October 5, 2026

Однак дослідження PISA 2025 виявило й негативне явище: польські учні значно рідше відчувають задоволення від навчання. Вони також рідко почуваються частиною шкільної спільноти і нечасто описують себе як «витривалих» або «зацікавлених наукою». За цим показником польські учні мають одні з найнижчих результатів у Європі. Лише 59% учнів ствердно відповіли на питання, чи люблять вони вивчати нове, тоді як середній показник по Європі сягає майже 70%. За рівнем наполегливості Польща посідає останнє місце разом зі Словенією. У Польщі 50% п'ятнадцятирічних учнів зазначили, що докладають додаткових зусиль, коли завдання стає складним, тоді як 44% заявили, що працюють над завданням, доки не завершать його.

— Ми не повинні бути задоволені цими результатами. Незважаючи на те, що ситуація в Польщі є стабільною, якщо брати до уваги навички наших п’ятнадцятирічних учнів, приблизно 20% із них не досягли базового рівня, пов’язаного з трьома сферами: розумінням прочитаного тексту, виконанням базових математичних обчислень та природничо-науковим мисленням. Часто ці учні вступають до професійно-технічних шкіл, тому тут необхідно підтримати вчителів, які повинні зосередитися на подоланні прогалин у цих фундаментальних компетентностях. Крім того, я вважаю, що ми повинні звернути увагу на використання технологій як інструменту. Наразі технології переважно використовуються для пошуку інформації. Натомість, якби ми використовували технології як інструмент, пов’язаний із дослідженням, отриманням практичного досвіду та самостійним здійсненням відкриттів учнями, тоді зростала б їхня цікавість, а разом із нею — і наполегливість. Дослідження показують: наші учні мають особливі труднощі з концентрацією уваги, виконанням завдань, які потребують більших інтелектуальних зусиль, і саме під час таких завдань вони, на жаль, дуже швидко втрачають концентрацію. Тому, якби вчителі частіше використовували сучасні методи, пов’язані із застосуванням технологій як інструменту, тоді цікавість учнів зростала б поступово й систематично, — говорить доктор Юстина Сала-Сушинська з Університету Марії Кюрі-Склодовської.

Уже втретє в міжнародному дослідженні якості освіти PISA бере участь і Україна. Цього року оцінювали майже 9 тисяч підлітків із 17 регіонів країни. Середній результат 15-річних українських учнів нижчий за середні показники інших країн-учасниць. Дані також свідчать, що порівняно з 2022 роком результати українських підлітків у жодній із трьох основних галузей статистично значущо не змінилися. Головний виклик — базові компетенції: 35% українських учнів не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін, 46% — з математики та 45% — із читання.

Доктор економічних наук Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Костецька зазначає, що цю тенденцію помітно вже тривалий час.

— Ми аналізуємо показники PISA. Можливо, це не зовсім стосується нас як університету, але нам це цікаво, адже ці учні приходять до нас уже студентами, тож важливо розуміти їхні можливості та спроможність навчатися. Я б розділила цю статистику на два етапи. З 2018 по 2022 рік в Україні спостерігався постійний спад показників, а з 2022 по 2025 рік ми бачимо стабілізацію. Зважаючи на війну й умови, у яких навчаються діти, це, мабуть, непогано: нам вдалося зберегти стабільну ситуацію. Спаду немає, але, на жаль, немає й зростання. Найнижчі, критичні показники стосуються навичок читання: 418 балів. Це помітно й на студентах. Нам важливо опрацьовувати великі обсяги інформації, читати багато літератури, а ми бачимо, що концентрація уваги студентів розсіюється вже на сторінці-двох. Почасти це тому, що вони читають скорочені тексти й багато обробляють за допомогою штучного інтелекту: навіщо перечитувати, коли можна отримати все готове? Тому вплив є.

— Я читала, що найбільшим викликом є втрата навчальних навичок, тобто діти наче не вміють навчатися.

— Я б не сказала, що це настільки відчутно, але навички навчання справді втрачаються через доступність швидкої інформації. Їм не потрібно ходити до бібліотеки, вони не витрачають на це часу, а пошук інформації та джерел — це навичка, яку ми, на жаль, втрачаємо. Штучний інтелект створений, щоб допомагати, але насправді діти користуються ним невміло. Він замінює їм усі ці «походи» й час на навчання: вони отримують готову інформацію і вважають, що її достатньо, наприклад, для дипломного чи курсового проєкту. Так ми й бачимо, що навички та бажання вчитися втрачаються. Що робити? Питання відкрите.

— Чи є у вас якісь ідеї, що можна змінити? Можливо, спостереження або власні думки?

— Ідеї, мабуть, змінюються щодня. Ми не заберемо в дітей інтернет і штучний інтелект, ми нічого в них не заберемо. Нам потрібно навчитися з цим жити. В університетах ми пробуємо, наприклад, ділити студентів на групи. Одна група виконує польове дослідження: збирає інтерв'ю, опрацьовує літературу, самостійно готує презентацію. Інша отримує таке саме завдання, але виконує його за допомогою штучного інтелекту. Потім ми представляємо результати, і студенти бачать, що презентація, підготовлена за допомогою ШІ, значно слабша. Ми хочемо показати їм: користуйтеся всім, що вам доступне, але додавайте власний аналіз і вчіться з цим працювати. Тому я пропоную, щоб ми більше працювали над методичними механізмами, які допоможуть у цифровому середовищі не лише користуватися цими інструментами, а й виявляти себе та демонструвати власні результати.

Дослідження прокоментув, міністр освіти і науки України Андрій Бутенко. За його словами, ці дані є основою для рішень, які Україна буде ухвалювати. «Вони підтверджують необхідність продовження реформи загальної середньої освіти та допоможуть нам рухатися від стійкості системи до відновлення та покращення результатів», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Інна Ясніцька