У цій передачі йтиметься про важливий, на нашу думку, проєкт активізації людей похилого віку, який нещодавно завершили у Перемишлі. У його рамках протягом пів року майже 30 осіб, половина з яких це люди, яким за шістдесят, брали участь у проєкті під назвою «Туристичні діалоги – стежками сусідських історій». Цей проєкт зреалізував місцевий Народний дім у межах програми «УТВ – Активні люди літнього віку» Польсько-Американського фонду свободи та Товариства творчих ініціатив «ę» з Варшави, яке активізує людей у віці 60+ уже 17 років поспіль шляхом підтримки різних мікропроєктів по всій Польщі.
Учасниками проєкту у Перемишлі були не лише людьми різного віку, але й різних національностей. Вони регулярно зустрічались, слухали лекції про історію, геологію та етнографію регіону, самі його вивчали, фотографували та, звісно ж, мандрували його стежками.
Ми поспілкувалися як з учасницями, так і керівницями проєкту Романою Золотник і Анною Наталіч-Cавку, які нам розказали, зокрема, про його ідею, наповнення, корисність, а також — не для всіх очевидну — додану вартість. Бо ж «туристичні діалоги», виявляється, це не лише пізнавання нових місць, нові краєзнавчі знання та нові знайомства. А що ще? Слухайте далі.
Учасники «Туристичних діалогів» відвідали чимало місцевостей з неймовірною історією, культурною спадщиною поляків, євреїв і українців, які впродовж століть жили на околицях Перемишля, серед іншого, Дубєцко, Посаду-Риботицьку, Медику та фортечні будівлі з часів І і ІІ світових воєн.
Однією з учасниць проєкту була відома у Перемишлі велосипедистка Тереса Венґжин.
— Хоча я - місцева і начебто вже скрізь була, все бачила – бо ми відвідували місця, які загалом були мені відомими, – то насправді я дізналася чимало нового. І всюди там, де ми були, я відкривала для себе щось цікаве. А ще міжпоколіннєва і міжнаціональна — польсько-українська інтеграція — що також має значення. Не менш важливими були для мене невимушена атмосфера, та дружні взаємини між людьми. До того я ще познайомивлася з новими особами, а тих, кого знала раніше, я пізнала з іншого боку. Загалом — чудова справа.
Учасницею проєкту стала також Ольга Філончук – українська візуальна художниця, яка у Перемишлі перебуває на піврічній стипендії «Gaude Polonia» від Міністерства культури Польщі.
Марія Маліновська взяла участь у проєкті разом зі своїм чоловіком.
— Я намагаюся якнайдовше бути повносправною активною людиною, тому що в мене була мама, як тривалий час — 25 років — була лежачою. Тому я розумію, що потрібно робити вправи і всебічно піклуватися про своє здоров’я, і в нього, так би мовити, інвестувати — оскільки система охорони здоров’я у невтішному стані.
Цей проект має для мене додаткову цінність — ми, жінки 60+ немов вийшли з безодні своєрідного небуття. Тому що, коли нам виповниться 60 років, ми стаємо начебто прозорими, нас не помічають ні наші рідні, ні суспільство, ні колеги. А вийти на пенсію — це начебто кінець світу, і ти впадаєш у депресію, щоб потім з неї виходити. Тож цей проект допомагає і з цим.
Запрошуємо послухати передачу у доданому файлі.
Галина Леськів, Тарас Андрухович