Люблін перетвориться на центр дискусії про форми та коріння російської агресії. Вже наступного тижня у місті відбудеться Форум Люблін 2026. Понад 40 експертів, істориків, аналітиків та політологів візьмуть участь у події. Вона буде поділена на 8 великих дискусійних панелей, зокрема розмови будуть стосуватись історичної політики, інформаційної війни та морської безпеки.
Особливим гостем стане відомий український історик, автор книги «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», ексдиректор Українського наукового інституту Гарвардського університету, Сергій Плохій. Він виголосить інавгураційну промову «Зліт і занепад пан-російської ідеї».
-Відправною точкою конференції є, звісно, питання Росії та того, яким чином вона становить сьогодні певний виклик для польської держави, — говорить професор Славомір Лукашевич з Інституту Центральної Європи в Любліні. Ми бачимо це у двох аспектах. Повертаємося до питань, які ставили ще радянологи, а саме: наскільки сучасна російська політика є продовженням того, що ми знаємо з історії.
Росія — не країна, яка з'явилась на карті раптово, а наш потужний сусід, що впливає на нашу історію впродовж століть. На нашу історію, на історію таких країн, як Україна, Білорусь, країни Кавказу, країни Центральної Азії, про це можна говорити нескінченно. Але є й інший історичний аспект, пов'язаний із присутністю Росії: Росія маніпулює історичним наративом, особливо стосовно України, намагаючись подавати це у вкрай викривлений спосіб, — зазначає Славомір Лукашевич.
Головним організатором Форуму Люблін 2026 є Інститут Центральної Європи. Форум, за анонсами організаторів, має стати міжнародним майданчиком для розмов про сучасну геополітичну ситуацію у світі. Серед запрошених гостей як українські, так і міжнародні експерти. Зокрема з'явиться український журналіст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Микола Рябчук, але також інші українські експерти, такі як Ольга Хоменко та Христина Бут. Долучиться до нього також Пйотр Нєч — заступник оперативного командувача видів збройних сил, а також заступник командувача натовського командування CTF-Baltic. Серед експертів будуть і представники Угорщини, Естонії та Великої Британії.
-Коли ми ставимо собі питання, чи це наша війна, чи ми перебуваємо у стані війни, ми говоримо про різні стани, — говорить заступник директора Інституту Центральної Європи з науково-аналітичних питань, доктор Антон Сайфулаєв. І, звісно, розглядаємо питання некінетичних форм агресії з особливим акцентом на когнітивній війні. Тобто ми слухатимемо наших колег та експертів, які аналізують те, як історичні наративи про минуле, про імперські часи стають стратегічними інструментами, які Росія використовує сьогодні для формування бажаної для неї політичної поведінки, а також для підриву суспільної згуртованості.
Коли ми говоримо про поляризацію в Польщі, а також в інших країнах Центральної та Східної Європи, ми повинні усвідомлювати, що існують певні сили, яким це вигідно. Суспільна згуртованість — це цінність, до якої варто прагнути, — наголошує Антон Сайфулаєв.
Одна із дискусійних панелей стосуватиметься морської безпеки. Професор Славомір Лукашевич зазначає, що ця тема є важливою, оскільки вона показує, як у Польщі змінюється спосіб мислення про потенціал Балтійського моря. Він стверджує, що сьогодні в Польщі спостерігається свого роду перенесення центру ваги щодо розвитку з півдня у бік півночі. Відбувається це через три важливі елементи: безпека, енергетика та торгівля.
-Ми мусимо захищати наші інтереси, — підкреслює професор Славомір Лукашевич. Польща як держава, що має вихід до Балтійського моря, дедалі активніше використовує цю можливість. Якщо уявити, що зараз близько 80% газу, який імпортує Польща, проходить через балтійський коридор — чи то через газопровід Baltic Pipe, чи через постачання LNG до термінала в Свіноуйсьці, чи через запланований плавучий регазифікаційний термінал у Гданській затоці — це показує, яке величезне значення це має.
Щодо торгівлі, можливо, морська торгівля та контейнерні перевезення ще не так помітні, наприклад у Любліні, але за даними минулого року порт Гданськ є п'ятим за величиною портом у масштабах Євросоюзу та найбільшим портом в балтійському морі. Минулого року три наші порти — Гданськ, Гдиня та Щецин-Свіноуйсьце — разом перевантажили майже 4 мільйони стандартних контейнерів. Це на мільйон контейнерів більше, ніж у 2020 році, тобто п'ять років тому. Це все показує, наскільки тісно ми пов'язуємося з балтійським морем, — зазначає професор Славомір Лукашевич.
Іншою великою темою, що буде піднята на Форумі Люблін 2026, буде історична політика. Експерти будуть розмовляти про виклики, пов'язані з історичною пропагандою, формуванням історичної пам'яті та важливістю міждержавного діалогу. Як говорить керівниця Команди політики пам'яті та історії в публічному просторі Інституту Центральної Європи в Любліні, доктор Агата Татаренко, історична політика сьогодні стала вже не лише інструментом формування національної ідентичності, а й інструментом, який служить державі у формуванні певних суспільних настроїв і, зрештою, впливає — не безпосередньо, але опосередковано — на безпеку.
-З моєї точки зору, ця тема повернулася з повною силою після початку повномасштабної агресії Росії проти України, оскільки в публічному просторі з'явилася ціла маса дезінформації, яка стосується минулого, — говорить Агата Татаренко. Дивлячись на це явище з перспективи Росії — вона не розглядає історичну політику як щось, що обмежується лише знаннями про історію, замкненими десь у бібліотеках і шкільних підручниках, після закінчення освіти ця тема не закривається. Натомість вона використовує це як інструмент зовнішньої політики. Певні історичні наративи створюють, можна сказати, сприятливий ґрунт у суспільствах Центральної та Східної Європи.
І ми могли спостерігати це на прикладі України, оскільки перед початком повномасштабної агресії Росії проти України. Україна була по суті затоплена російською дезінформацією, спрямованою саме на минуле. Це мало підготувати суспільство до того перебігу подій, який потім настав, і мало формувати суспільні настрої. Те саме ми спостерігаємо і в Центральній Європі — масовані дезінформаційні та пропагандистські кампанії, метою яких є послаблення підтримки України, — підкреслює Агата Татаренко.
Керівниця Команди політики пам'яті та історії в публічному просторі Інституту Центральної Європи в Любліні також зазначає, що Форум Люблін 2026 має бути місцем відповіді на питання, що насправді стало головною причиною повномасштабної війни в Україні.
-Чи це економічні причини, що криються на Донбасі і не тільки? Чи це певна велика «русская ідея», певне питання, пов'язане з прагненням відновити імперію, тобто з минулим та його певним розумінням? Відверто кажучи, чіткої й певної відповіді у мене досі немає, і я сподіваюся, що саме ця конференція допоможе мені зайняти позицію в цьому питанні, — говорить Агата Татаренко.
Форум Люблін розпочнеться наступного вівторка в Люблінському конференц-центрі. Детальна програма та реєстраційна форма доступні на сайті Інституту Центральної Європи.
Інна Ясніцька