Як змінилося студентське життя в Польщі?

Після літньої перерви до польських вишів повернулися студенти. Про те, яким зараз є студентське життя, скільки воно коштує, розповіла науковиця Люблінського католицького університету Дорота Токарська.

Відкриття 2026/27 навчального року в Гірничо-металургійній академії у Кракові, 3 жовтня 2026 року.

PAP/Art Service

У Польщі, за даними Головного статистичного управління, навчається понад 1,3 мільйона студентів. Цього року навчання на першому курсі розпочали понад 450 тисяч абітурієнтів. Близько 8 відсотків становлять студенти з інших країн світу, тобто приблизно 110 тисяч осіб. А трохи менше половини з них, 47 тисяч, це студенти з України. Дані також показують, що з року в рік кількість студентів зменшується. Протягом останніх 10 років кількість охочих розпочати навчання у вищих навчальних закладах зменшилась майже на 10 відсотків. І хоч у 2020 році негативний тренд сповільнився, все ж залишається питання: що впливає на кількість студентів в університетах країни? Демографія, система навчання, економічні чинники чи підхід самих студентів?

Основною причиною спаду, за даними Головного статистичного управління та Міністерства науки і вищої освіти, є демографія, тобто значно менша кількість людей віком 19–24 роки. Великий вплив на рішення про початок навчання в університеті мають також економічні чинники. Дослідження варшавського Інституту банківської справи показує, що навчання стає дедалі дорожчим. У середньому витрати на життя студентів у країні сягають близько 4 тисяч злотих на місяць. Ще у 2016 році середньостатистичний студент витрачав на місяць близько півтори тисячі злотих. Більше про це розповідає Дорота Токарська з Люблінського католицького університету.

— Згідно з оцінками варшавського Інституту банківської справи, цього року середні щомісячні витрати студентів перевищили 4000 злотих. У Любліні ситуація трохи краща: підприємливий студент, який уміє готувати і якому вдалося отримати місце в університетському гуртожитку, може значно знизити цю суму, скажімо, навіть до 2500 злотих. Хоча статистичні оцінки для Любліна коливаються в межах 3000-3500 злотих на місяць. Звісно, усе залежить від того, яких стандартів житла вимагає студент, чи має він особливі харчові потреби, чи потребує лікування через хронічну хворобу. Усе це підвищує витрати. За середніми оцінками, зростання цін становить близько 4-5%, але багато що залежить від того, про гуртожитки якого університету йдеться, або чи йдеться взагалі про гуртожитки, а не про кімнати в приватному секторі.

Дослідження показують, що найбільшою статтею витрат залишається житло. Ціни на нього в середньому зросли на 15 відсотків. Як і в попередні роки найбільше студентів проживає з родиною або знайомими: це стосується 45 % відповідей. Близько 29 % орендують житло, і в цій групі кожен четвертий платить за оренду понад 1 500 злотих на місяць. Це найвищий показник за чотири роки.

Ambasador Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej @VasylBodnar wziął udział w uroczystej inauguracji roku akademickiego 2026/2027 na Uniwersytecie Warszawskim. https://t.co/Ku4GY9QB3K

— Ukraine in Poland (@UKRinPL) October 1, 2026

Маріуш Гомула, агент нерухомості в Любліні, зауважує, що змінилися й самі студенти. За його словами, сьогодні молоді люди шукають не просто дешеве житло, а віддають перевагу квартирам вищого стандарту в тихих районах міста, обов'язково зі швидкісним інтернетом. Він також додає, що через зростання цін на оренду дедалі більше батьків вирішують купити для своїх дітей житло в іпотеку.

— Сучасні студенти певним чином, мають інші вимоги до стандартів життя, але й інші умови та можливості, і ця тема постійно повертається, — говорить доктор Дорота Токарська з Люблінського католицького університету. Зверніть увагу, що дуже велика частина студентів працює під час навчання. В середньому по країні це майже половина студентів. Вони влаштовуються на роботу й намагаються заощаджувати.

Помітно, що ця тенденція зростає і це дуже добре явище. Університети пристосовуються до цього, бо, дивлячись на розклади, особливо на другому ступені навчання, ми бачимо, що заняття організовують саме з розрахунку на студентів, які працюють. Ми намагаємося створити їм умови, щоб уже на цьому етапі вони могли будувати свою професійну кар'єру. Тому заняття проходять не щодня протягом усього тижня, а, наприклад, у вибрані дні тижня або здебільшого у другій половині дня. Студенти ставляться до цього дуже прихильно.

Чому студенти набагато частіше вирішують поєднувати навчання та роботу?

— У масштабах країни зростає статистика студентів, які заявляють, що хочуть залишити навчання з економічних причин. Оцінка економічних умов життя є мінливою. Не можна сказати, що вона зростає чи падає, бо вона є змінною. Бувають моменти, коли студенти справді краще оцінюють ці умови, але в останньому звіті варшавського Інституту банківської справи також видно, що вони дедалі частіше погано оцінюють ринок праці та можливість знайти роботу на умовах, які б їм підходили. І тут виникає питання: чи ринок праці справді поганий, чи він просто не відповідає вимогам тих, хто шукає на ньому роботу.

Сучасне покоління молодих людей часто описується як претензійне чи вимогливе. Однак правда стає набагато складнішою. Дослідження чітко засвідчують, що молодше покоління змінило підхід до життя.Для покоління Z лояльність до компанії дедалі частіше замінюється лояльністю до власної кар'єри.

За даними дослідження Deloitte 2025 року, 70 % представників цього покоління розвивають свої компетенції щонайменше раз на тиждень, а 67 % роблять це також поза робочим часом. Це означає, що молоді люди готові інвестувати час і енергію у свою кар'єру, але хочуть мати більше контролю над тим, у що саме вони цю енергію вкладають. Змінилося й визначення професійного успіху. Сьогодні лише 6 % представників покоління Z у дослідженні Deloitte називають досягнення високої керівної посади головною метою кар'єри. Це, однак, не означає, що нема амбіцій. Для багатьох успіх радше означає високу кваліфікацію, гідну винагороду, цікаву роботу, автономію та можливість зберегти життя поза роботою.

— Я думаю, що це складніша тема, і однозначно це стверджувати не можна. Так, різні дослідження вказують, що вони більш вибагливі. З іншого боку, ми, представники попередніх поколінь, X та Y, теж не надто задоволені нинішніми умовами, тому було б потрібно зіставити це, усереднити за поколіннями і подивитися, чи справді покоління Z так сильно відрізняється від решти щодо реальних умов на ринку праці.

Незмінними серед студентів залишаються витрати на розваги. За оцінками Варшавського інституту банківської справи, ці кошти вже багато років перебувають на одному рівні. Проте змінилося ставлення до розваг: сучасний студент проводить свій вільний час зовсім інакше.

— А ось ця стаття витрат доволі стабільна. Вона з'являється у студентських видатках. Цього не приховаєш, та й було б складно, якби студенти не творили студентського життя, яке включає і культурне, і товариське життя, і, звісно, вечірки. Приблизно незмінна сума тут присутня, але це також залежить від людини. Пам'ятаймо також, що, за соціологічними дослідженнями, покоління Z дещо інакше організовує своє товариське життя: вони роблять великий наголос на спільному проведенні часу, не обов'язково на вечірках, іноді вони обирають туризм або якісь культурні події. Цей елемент у студентських бюджетах, безумовно, присутній, але він більш різноманітний, ніж у попередні роки.

Варто також підкреслити, що економічні виклики це лише частина глобальної ситуації в університетах у Польщі. Наприклад Міністерство Науки і вищої освіти зазначає, студенти на ранньому етапі академічної кар'єри є особливо вразливими до погіршення психічного здоров'я. Серед студентів найбільшим джерелом стресу є невизначеність щодо професійного майбутнього та виклики, пов'язані з дистанційним навчанням.

Інна Ясніцька