Польща відстає від більшості країн Європи за кількістю реєстрацій нових електромобілів. Загалом у Європейському Союзі прибуває зареєстрованих електричних автомобілів, а в Польщі зафіксовано зниження. Це єдиний такий випадок у ЄС. За даними звіту «Фактор E 2026» (другий випуск дослідження платформи OTOMOTO, в якому проаналізовано ставлення до електромобільності водіїв у 10 європейських країнах, зокрема в Польщі, з врахуванням бар’єрів і потенціалу розвитку ринку), 35 відсотків поляків розглядають можливість придбати електромобіль, а середній показник у Європі — це 54 відсотки.
Чи ці дані означають, що польські водії відмовляються від електромобільності? Очільниця відділу аналізу даних компанії OLX/OTOMOTO Аґата Філіповська вказує, що насправді ринок є складнішим. Експертка висловилася на хвилях Третього каналу Польського радіо у розмові з журналістом Кшиштофом Лоневським.
— Польща справді виділяється на тлі Європи і, на жаль, виділяється в негативному сенсі. Від січня до серпня в усьому Європейському Союзі реєстрація нових електромобілів, порівнюючи з минулим роком, зросла на 45 відсотків і досягла 21 відсотка частки у загальній кількості зареєстрованих нових легкових автомобілів. А в Польщі ми зафіксували падіння на 2,1 відсотка. Навіть більше, частка повністю електричних автомобілів у реєстрації нових легкових автомобілів у Польщі становить лише 5,1 відсотка. І це дає нам 26-те місце в Європейському Союзі. Проте, певною мірою, це природний перепочинок ринку після завершення урядової програми дотацій. Поляки дуже охоче користувалися цією програмою. Завдяки їй подано понад 40 тисяч заявок, що становило 110 відсотків від виділеного на цю мету бюджету. Дотації закінчилися, тому ринок нових автомобілів повернувся до певного стану рівноваги. І тепер від нас залежить, як цей ринок розвиватиметься далі. Проте дані OTOMOTO чітко підтверджують, що водії не відвернулися від електромобілів. Те, що ми спостерігаємо з місяця в місяць — зацікавлення у цих транспортних засобах зростає. Кількість переглядів у розрахунку на одну пропозицію щомісяця змінюється — вона зростає. Звісно, у деякі місяці більше, а в інші — трохи менш динамічно.
У передачі Третього каналу Польського радіо запитали радіослухачів, що вони думають про електромобільність і чому, на їхній погляд, у Польщі зменшується популярність електричних автомобілів. Чи лише тому, що закінчилися державні дотації, як припускає експертка, чи з інших причин?
Першим вийшов на зв’язок слухач із Костшина над Одрою, тобто прикордонного району, який межує з Німеччиною, пан Міхал.
— Звісно, дотації — це одне, але, на мою думку, і це суб’єктивне відчуття, у нас погано почали, якщо говорити про переконування поляків. Коли згадую, як Європейський парламент кілька років тому ухвалив положення про заборону реєстрації нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року, це сприйняли як несподіванку. Не було ніяких дебатів, і це знеохотило багатьох, зокрема моїх знайомих, до цієї ініціативи, бо люди відчули, що їх до чогось примушують, щось їм забороняють. Опісля це скасували, дещо змінилося, але атмосфера залишилася, що й спричинило недовіру до цієї ініціативи. Також, на мою думку, це взагалі вплинуло на деяке зменшення підтримки європейської інтеграції. Адже дев’ять польських євродепутатів проголосували за цю резолюцію, і вони не пояснили полякам, чому. Принаймні тоді.
На запитання, чи їздить він електромобілем, пан Міхал відповів: Ще ні, але з інших причин, не з цієї. Інший слухач, пан Пйотр із міста Хойниці.
— Я скажу, що насправді електромобілі не такі вже й погані. Я не їжджу електромобілем — щоб не було непорозумінь. Мені здається, насправді йдеться не про те, що цю тему недостатньо просувають, як сказав мій попередник, а про те, що у нас немає відповідної інфраструктури. Крім того, електромобіль ще й довго заряджається, на це треба трохи часу. Можливо, зараз вони дещо кращі, але, попри все, наша нація має багато справ, і нам потрібна більша мобільність. Безперечно, вони зручні. Колись я мав нагоду їх випробувати. Сам їжджу гібридним автомобілем. Але, мабуть, проблема і в тому, що вони ще не під наші гаманці.
Тобто, на думку слухача, перешкодою є недостатньо розвинута інфраструктура і ціна електричних автомобілів. Наступним на цю тему висловився пан Ґжеґож, який має сформовану думку про електричні автобуси. Він живе поблизу міста Мишкув. Як сам сказав, займається технічним обслуговуванням цих транспортних засобів.
— Я вважаю — на жаль, електричний автобус не замінить нам автобуса з двигуном внутрішнього згоряння на 100 відсотків. Його треба заряджати тричі на день. У нас є зарядні пристрої великої потужності. Як уже казав попередник, є проблема з інфраструктурою. Наведу приклад великого міста, Сосновця, там розташоване депо. Біля міського управління стоїть зарядний пристрій потужністю 250 кВт, так званий пантограф. І він працює не на повну потужність, а лише на 160, адже інакше будинок міського управління не мав би електрики.
Ось що радіослухач відповів на запитання, чи це правда, що автобуси можуть запізнюватися, тому що не встигають зарядитися на кінцевій зупинці.
— Розклад добре прорахований. Вони запізнюються через затори на дорогах. Не через те, що не зарядилися. А виїжджають вони зарядженими, тому що компанія мусила вкласти гроші у два потужні трансформатори, по 2 МВт кожен. Ми маємо практично 2,5 МВт потужності; два підключення на 20 тисяч вольт, до того ж відповідний трансформатор і розподільна шафа. Але ці автобуси, і не просто автобуси, а електромобілі не позбавлені недоліків. Вони мають своє місце, чудово підходять за певних умов, і я вважаю, що кожен із нас повинен підбирати транспортний засіб відповідно до своїх потреб. Я, наприклад, їжджу дизельним автомобілем з м’якою гібридною системою, тому що долаю великі відстані — 100 тисяч на рік — і не стоятиму біля зарядних станцій, чекаючи, поки зарядиться акумулятор, але якби їздив лише містом, то такий автомобіль — безперечно, чудова річ. Якщо хтось має сонячні панелі і може отримувати з них дешеву електроенергію — адже заряджати на звичайних зарядних станціях не надто вигідно, — тоді, звісно, ці автомобілі мають своє місце, але вони теж не позбавлені недоліків. Я не заперечую переваг електричних автомобілів: вони мають недоліки, так би мовити, «хвороби дитячого віку», але все розвивається і йтиме вперед. Електродвигун має вище ККД, ніж двигун внутрішнього згоряння, це його вагома перевага, а найбільшою «ахіллесовою п’ятою» всіх автомобілів на батареї є саме батареї.
Черговий телефонний дзвінок був від пана Томаша з Любліна. Він — автомобільний журналіст, як сам розповів, писав про електромобілі і, суб’єктивно, про фінанси, а також їздив електромобілем.
— Водії просто не хочуть цих автомобілів. Справа в тому, що вони є у продажу, і водії купують їх лише тому, що на них надають дотації. Так відбувається в усьому світі. У момент, коли ці дотації зникають, зникає й інтерес до електромобілів.
Тож запитання, чому водії не хочуть таких автомобілів.
— З двох причин. По-перше, вартість заряджання, по-друге, час заряджання. Хочу сказати ще одне: насправді електромобілі не мають нічого спільного ні з екологією, ні з охороною навколишнього середовища. Адже вони працюють на електриці, яку принаймні в польських умовах, здебільшого отримують із викопного палива, шляхом його спалювання. Тому не можна сказати, що це автомобілі з нульовим рівнем викидів, адже вихлопні труби цих автомобілів — це димарі електростанції в Белхатуві, чи не так? Однак головна проблема — у тому, що цих автомобілів немає де заряджати. Електромобіль має сенс лише тоді, коли у вас є власний будинок із сонячними панелями, і заряджаєте його безкоштовно. А 50 відсотків населення Польщі мешкає в квартирах або багатоквартирних будинках. Якщо ви живете в житловому масиві, у багатоквартирному будинку, у вас немає можливості, наприклад, прокласти кабель і зарядити його з розетки.
Отож, чому в Польщі падає популярність електромобілів — експертка, очільниця відділу аналізу даних компанії OLX/OTOMOTO Аґата Філіповська вказує на нещодавно оприлюднений звіт.
— Ми опублікували звіт під заголовком «Фактор Е». І з цього звіту випливає, що аж 35 відсотків польських водіїв заявляють, що в майбутньому хотіли б їздити електромобілем. Це свідчить про те, що потенціал і зацікавленість є величезними, проте полякам потрібно дещо більше часу на рішення про купівлю такого автомобіля. Однією з причин, чому воно так, є відсутність особистого досвіду. Лише 44 відсотки польських водіїв особисто знають когось, хто їздить електромобілем, тим часом середній показник у Європі становить аж 57 відсотків. Отже, у нас немає сусіда, знайомого чи друга, якого ми могли б за чашкою кави розпитати про переваги користування таким автомобілем або про виклики, з якими він стикається щодня. А ми вважаємо, що таких викликів є відносно багато. Наприклад, дуже багато міфів наросло навколо акумуляторів. З нашого звіту випливає, що аж 57 відсотків поляків побоюються за стан і термін служби акумулятора, і лише 26 відсотків вважають акумуляторну технологію достатньо досконалою. Для порівняння, у Великій Британії так вважає понад половина водіїв. Поляки не знають, як діятиме акумуляторна батарея за кілька років, і мають дуже великі побоювання стосовно того, як це вплине, наприклад, на вартість автомобіля, який вони згодом продаватимуть. Також для них важлива сертифікація, а точніше незалежна сертифікація стану батареї. Згідно з нашим дослідженням, для 52 відсотків поляків це ключова умова для придбання електромобіля, зокрема вживаного.
PR3/Н.Б.