X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Коросно — місто скла, місто ідеальне для життя

11.01.2020 11:11
— Наше місто — ні мале, ні велике, те, що треба — як за кількістю мешканців, так і інфраструктури. Тому ті, хто до нас приїжджають, після ближчого ознайомлення з Коросном кажуть, що це місто ідеальне для життя, — каже Адріан Кжановський — журналіст, який створив і донині очолює інтернет-портал «Krosno24.pl»
Аудіо
Центр спадщини склаCentrum Dziedzictwa Szkła w Krośnie/ miastoszkla.pl

У нашій туристичній рубриці розповідаємо про невелике місто у південно-східній Польщі, розташоване на передгір'ї Карпат, про місто, яке у рекламних туристичних кампаніях позиціонує себе як «місто скла». З іншого боку, його житель і наш сьогоднішній екскурсовод (і не лише він) — називає Коросно (польською — Krosno/Кросно) містом добрим для життя.
Цим гідом буде Адріан Кжановський — журналіст, який 18 років тому створив і донині очолює інтернет-портал Krosno24.pl. Адріан Кжановський є водночас і громадським активістом, а ще й — короснофілем. Можна припускати, що він дійсно ним є, оскільки створений ним міський портал має 200 тисяч відвідувачів та понад мільйон відвідин щомісяця. Це справді багато, оскільки в самого міста — всього лише 35 тисяч жителів. Тому перед тим, як він розповість про туристичні і нетуристичні принади свого міста, розберемося з його короснофільством...
Адріан Кжановський:

— Дехто називає короснофілом, тобто людиною, яка любить Коросно. Тому що я корінний житель Коросна, з діда-прадіда. Я тут, можна сказати, знаю кожен камінь. І завжди своїм містом цікавився — окремими вулицями, провулками, тим, що тут відбувається, людьми, котрі тут жили і живуть, тут працюють і творять щось цікаве, у яких є своє захоплення. Відколи став журналістом, я намагаюся про це, та про них — розповідати. Так, я може про себе сказати, що я — короснофіл!

Кросно розташоване на півдні Підкарпатського воєводства, над річкою Вислок, у ньому близько 35 тисяч жителів. Хоч, каже Адріан Кжановський, то до цієї цифри ще треба додати десятки тисяч тих, котрі мешкають у селах, що прилягають до міста. Там гарна природа, красиві краєвиди з лісами і пагорбами, і все частіше саме там люди будують свої домівки.
— Наше місто — ні мале, ні велике, те, що треба — як за кількістю мешканців, так і інфраструктури. Тому ті, хто до нас приїжджають, після ближчого ознайомлення з Коросном кажуть, що це місто ідеальне для життя. Можливо, заробітна плата у нас не є високою, проте тут спокійно живеться, це місто якогось внутрішнього спокою — праці, буденного життя. От хоч би переміщення — є в нас екологічні автобуси, всюди легко добратися велосипедом — чи то своїм, чи муніципальним, оскільки в нас є прокат роверів. Можна гуляти бульварами, є багато зелених територій, є низка спортивних об'єктів, та діючих закладів культури. Кожного дня тут щось відбувається — якщо не показ цікавого кінофільму, то вернісаж виставки, якщо не вернісаж виставки, то концерт... До певної міри всі один одного знають, проте водночас можна зберегти і анонімність. Я би сказав, що в нас кольорове та спокійне життя — Коросно якось схоже на ауру містечка з культового серіалу «Зупинка: Аляска». У нас є як малі плітки, так і масштабні дійства...

Мер Коросна нещодавно сказав, що це місто — це місто підприємливих людей...
— Фактично, у нас є велика кількість фірм, які відомі по всій Польщі і світу. Таким флагманським є Склозавод Кросно, але також тут має свій осідок Фабрика офісних стільців «Новий стиль», а ще в нас є виробництво ультра-легких літаків. Я назвав ці найбільші, проте є низка менших, дуже успішних економічних ініціатив, завдяки котрим у нас невисоке безробіття. Просто є робота — і, мабуть, я не мушу переконувати як це важливо.

Утім, у Коросні є що робити і туристу. Це історичне місто — перша згадка про нього датується 1282 роком, магдебурзьке право отримало місто 1367 року. Було королівським містом, на межі XVI i XVII століть воно входило до складу Руського воєводства, потім до Кроснянського староства.
— Нашою перлиною є прекрасно відновлений Ринок, з підсвітленими у нічний час кам'яницями. У літньому сезоні на ньому багато що відбувається. Найбільший захід — це Фестиваль угорського вина, який проводиться кожного року у серпні. Справа у тому, що в 17 столітті у Коросні поселився найбагатший тогочасний шотландець Портіус, і тут почав торгувати угорським вином. Він був великий багатій, настільки великий багатій, що позичав гроші навіть королям, через що багато хто його ненавидів. Утім, саме він розбудував місто, звів захисні споруди, фундував костельну вежу, залишив багато пам'яток архітектури. І саме для вшанування його як особистості щороку ми проводимо винний фестиваль. Це класне застілля, де тисячі людей смакують гарне вино, їдять регіональні страви, розважаються, танцюють.

Другим флагманським заходом Коросна є Турнір повітряних куль, що відбувається у травневі вихідні. Тоді кілька десятків команд із усієї Польщі та світу прибувають на місцеве летовище, аби витати короснянським небом і роздивлятися всю красу Короснянського регіону. Але багато хто приїздить до Коросна для... скла, оскільки у місті працює всесвітньовідома Фабрика скла, і також унікальний Центр спадщини скла.
— Центр спадщини скла — це місце, де не тільки можна подивитися увесь процес виготовлення скла, але також самому його зробити і взяти собі на пам'ятку. Тут можна придбати красиві скляні артефакти — як побутові, так і художні вироби. Є у нас також Підкарпатський музей, в якому є найбільша у Польщі колекція газових ламп. В нашому регіоні, до речі, народилася європейська нафтова промисловість. Наш земляк — це Ігнаци Лукасєвич, винахідник газової лампи. У 1854 році він власним коштом пробурив першу в Галичині, саме біля Коросна, нафтову свердловину. Тоді ж неподалік він заклав нафтову копальню. Нині там знаходиться Музей нафтогазової промисловості. А ще в нас є Музей ремесел, у якому експонуються артефакти давніх професій, який розповідає про ремісників, які будували та розвивали наше місто.

До речі, у кам'яниці, в якій нині знаходиться музей, колись працювала фабрика вежових годинників, яку 1901 року заснував Міхал Менсович. Він зробив Коросно годинниковою потугою (уточнімо, що йдеться про годинники, які встановлювали на монументальних вежах). На момент смерті засновника в 1938 році тут було виготовлено понад двісті годинників, більшість з яких «пішли у світ». Деякі з них донині працюють — от хоч би у Кракові, Львові, Жовкві, Ґданську, Ряшеві...
У Коросні також знаходиться Регіональний центр культур Пограниччя, Бюро мистецьких виставок, і ще низка культурних установ. Проте, каже, Адріан Кжановський, Старе місто — історична частина міста, часто увечері завмирала, програючи змагання із сучасним торговельним центром, розташованим на окраїнах Коросна. І він, як короснофіл та міський активіст, намагався цей процес призупинити...
— 2015 року я здійснив інноваційний громадський проект. Інноваційний тому, що він об'єднав різних суб'єктів і був чимсь новим не лише у самому Коросні, але також у масштабах Польщі. Ідея була така: оживити наш прекрасний ринок у вечірній час. Для цього ми згуртували усіх власників ресторанів, барів, пабів, кафе, крамниць і провели спільний захід. Першим був «Ґриль на Ринку». І ось виявилося, що в будній день, у середині тижня, у середу, на короснянський ринок прийшли 3-4 тисячі людей! Це було прекрасне застілля жителів міста, що інтегрувало їх, і водночас стало імпульсом для розвитку ресторанів та барів, що знаходяться на Ринку. Ми ще провели День десертів — із солодощами, Ніч покупок, та низку інших заходів...

Галя Леськів, Антон Марчинський, Тарас Андрухович