X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чи у вересні 1939 року Польща могла уникнути нападу Гітлера ?

04.09.2019 18:04
Польський історик та публіцист Пйотр Гурштин про вибух Другої світової війни
Аудіо
  • Польський історик та публіцист Пйотр Гурштин про вибух Другої світової війни
     , 5  1939
Адольф Гітлер приймає парад у Варшаві, 5 жовтня 1939 рокуfoto:wikipedia/Bundesarchiv, Bild 146-1974-132-33A / Mensing / CC-BY-SA 3.0

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна – найбільш смертоносний конфлікт в історії людства. Його криваві жнива забрали від 55 до 80 мільйонів людських життів, десятки мільйонів поранених і понівечених калік, страхітливі руйнування та страшна травма, що тяжіє над світом сьогодні.

Війна розпочалася з нападу Гітлера на Польщу, який увійшов у спілку зі  Сталіним, що відома як Пакт Молотова-Ріббентропа. Сталін завдав Польщі удар в спину 17 вересня. Після поразки Польщі диктатори поділили її  між собою у відповідності до таємних домовленостей Пакту Молотова-Ріббентропа. Польща стала однією з країн, що найбільше постраждала внаслідок Другої світової війни – 6 мільйонів її громадян втратили життя.

Часто постає питання чи могла Польща уникнути цієї страшної долі? Чи могла вона уникнути війни?

Про це в ефірі Польського радіо говорив відомий історик та публіцист Пйотр Гурштин:

В моєму переконанні все залежало від однієї людини — від Адольфа Гітлера. Ні від кого більше. Навіть не від Йосифа Сталіна. Я тут буду трохи адвокатом Сталіна не тому, що це була добра людина, якій треба повернути честь. Ні. Це була погана людина. Проте в цьому, так би мовити, біологічному порядку Гітлер був кровожерливим хижаком, а Сталін в 1939 році був перестрашеним стерв’ятником. Зрозуміло, що потім він змінився, бо все має свою динаміку. Сталін чекав, коли жертва вже буде вбита, але сам по собі він був не готовий кинутися на неї, щоб її загризти. Гітлер був людиною ризику, тоді як Сталін був патологічно обережним політиком. Навіть оточення Гітлера не хотіло війни. Ну напасти на Польщу, то ще можливо так, бо їм йшлося про невелику колоніальну війну. Проте вони розуміли, що це може грозити ризиком вибуху Другої світової війни. Якби цієї загрози не було, то, поза сумнівом оточення Гітлера охоче напало б на Польщу, щоб її підкорити і анексувати. Натомість оточення Гітлера розуміло, що це може закінчитися світовою війною, що й сталося і вони були вражені цим. Нам відомі спогади з 3 вересня 39-го року [коли Франція і Англія оголосили Німеччині війну] . Зрештою, все що було перед 1 вересня було зумовлене раціоналізуванням. Скажімо, політики табору миру, тобто політики Польщі, Франції, Великобританії, якщо й мають, так би мовити, якийсь головний гріх за собою, якщо так це можна назвати, то раціоналізування. Вони розумували, що Гітлерові не вигідно розпочинати війну і тому напевно він блефує.

Історик звертає увагу, що не слід дивитися на історію з перспективи знання про подальші події, бо тоді не можна зрозуміти суть минулого:

Ми перебуваємо під впливом підручників по яких ми вчилися. Їх автори представляють таку схему — Перша світова війна, Німеччина її програла, там була криза і тому вона мала напасти. Проте, якщо добре придивитися до того, що в Німеччині відбувалося в 39-му році, чи навіть в 38-му році, коли була чехословацька криза, то навіть німецький генералітет, якого я не виправдовую, здавав собі справу, які великі ризики їх чекають. Навіть Гітлер це розумів. В то й же час, станом на 15 березня 39-го року, коли були поглинені рештки Чехословаччини, а точніше рештки Чехії, і в Литви забрали Клайпеду, він мав за собою такі досягнення, яких навіть не мав Бісмарк. Гітлер приєднав Австрію і створив потужну державу. За Гітлером стояв потенціал реваншизму та шовінізму дуже сильного в Німеччині, особливо щодо народів Східної Європи. Передовсім це стосується поляків, яких бачилося як головну територіальну перешкоду на дорозі німецького розвитку. Гітлер цей колосальний потенціал використав і розбурхав. Він запустив механізм, який не обов’язково мав бути запущений.

Пйотр Гурштин також відкидає тезу про те, що Гітлер виношував ідею про можливий союз з Варшавою, якщо б та погодилася на його територіальні претензії щодо передачі Німеччині Гданська та створення поза територіальної автостради та залізниці через Помор’я:

Невідомо чи союз з Гітлером був би і чи він хотів цього союзу. Звичайно є історики, які говорять про те, що він хотів васалізувати Польщу, мовляв йому йшлося про створення маріонеткової польської держави. А я вважаю, що з таким самим успіхом могло йтися про ізоляцію Польщі на міжнародній арені. Ми фактично на початку 39-го не мала жодних міцних військових угод. Була військова угода з Францією 1921 року. Вона слабо працювала. Після 36-го року, коли Франція надала нам справді дуже великі військові кредити, угоду оновлено. З Великобританією ми не мали жодних порозумінь. Зрештою Лондон з жодною континентальною країною Європи, окрім Франції і так близьких країн як Бельгія чи Голландія, не підтримував особливих стосунків, бо не хотів втручатися і бути втягнутим в чергову війну.

Юзефові Беку [главі польської дипломатії] вдалося те, що було заповітом маршала Юзефа Пілсудського, який говорив про утримання однакової дистанції щодо Берліну і Москви, не допустити розірвання військової угоди з Франції і втягнути в угоду Великобританію. Потім було невиконання зобов’язань з боку наших союзників, то Бек не мав впливу на це і ніхто не знав майбутнього. Світова війна вибухнула. З таким самим успіхом це могла бути польсько-німецька війна, яка б вибухнула 1 вересня і закінчилася б 6 жовтня.

Історик також переконаний, що в Польщі у вересні 1939 року не було іншого виходу, як битися і що політика поступок німецькому агресору нічого б не дала:

Поступка щодо Гітлера вела до наступної поступки. І це не лише у випадку Гітлера. Це доля Румунії в 1940 році, яка пішла на поступку СРСР, віддаючи йому Бесарабію і частину Буковини. Після цього виступила Угорщина, вимагаючи Семигород і Болгарія, яка вимагала Південну Добруджу. Румуни були змушені все віддати без жодного пострілу, хоча це була відносно велика країна. Так само було б з Польщею. Якби Польща віддала Помор'я Гітлерові, чи не з'явився б Сталін, який би вимагав чогось на Сході? І що тоді б Польща зробила? А потім Литва, яка б вимагала Вільнюс в порозумінні зі Сталіном або він би використав литовські домагання. Теж не можна говорити, що Німеччина була б лояльним союзником Польщі, бо румунам в 1940 році ані трішечки не помогли, а були декларації на самому високому рівні, хоча й це були усні декларації випадку Польщі було б так само.


PR24/no