X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

У Польщі зняли фільм про священика Яна Зєю

05.03.2020 17:00
Ян Зєя був співзасновником Комітету захисту робітників, священик теж був капеланом «Сірих Шеренг»
Kadr z filmu Zieja
Kadr z filmu "Zieja"mat. prasowe

Цього священика можна назвати легендою – він був співзасновником Комітету захисту робітників (пол. - Komitet Obrony Robotnikow, KOR) – польської опозиційної організації, заснованої 1976 року, яка протидіяла комуністичній владі Польщі. Отець Ян Зєя теж був капеланом «Сірих Шеренг» (пол. - Szare Szeregi), підпільної організації Польського гарцерства, яка діяла у Польщі в 1939-45 роках, в період німецької та радянської окупації Польщі. Ян Зеєя брав участь у Варшавському повстанні 1944 року, а також – у Варшавській битві 1920 року. 

Художній фільм про цю людину зробив режисер Роберт Ґлінський, у роль отця Зеї втілився відомий польський актор Анджей Северин. Стрічка вийде на екрани 13-го березня, а минулого тижня відбулася польська прем’єра.

У студії Польського радіо – режисер стрічки «Зєя» Роберт Ґлінський. Чи складно було робити фільм про таку непересічну постать?


- Мушу зізнатися, що коли я отримав пропозицію зробити про священика Яна Зєю художній фільм - наголошую: художній фільм, адже про нього вже створено кілька документальних фільмів – то я не запалав бажанням. Адже отець Зєя – це людина-пам’ятник, майже святий, без жодної вади. Такі люди не є героями художніх фільмів, адже тут потрібні злами, круті повороти, комплекси, різкі зміни. А Зєя – це прозорий кришталь. Натомість потім я зауважив, що ця постать є надзвичайно енергетичною - Ян Зєя визнавав певні цінності, яких не визнавав зовнішній світ. Він був безкомпромісним у захисті своїх цінностей. А в таких сутичках народжуються конфлікти – те, чим живе художнє кіно.

Наведу такий приклад. Під час більшовицької війни 1920 року він був капеланом одного з підрозділів легіонів і на власні очі бачив страшні речі, різню, можна сказати. Гинули польські солдати, гинули совєтські солдати. Це його шокувало, і тоді він написав свою відому проповідь «Не вбивай. Ніколи нікого». І прочитав цю проповідь перед солдатами під час цієї війни. Цей його крок був суперечливим – адже триває війна, треба захищати свою батьківщину, треба боротися з ворогом, і, на жаль, треба вбивати.


За це, до речі, його мало не розстріляли – адже Зєя намовляв до дезертирства. Інший приклад непопулярного рішення, про нього Ви згадували в одному з інтерв’ю – у 20-ті роки священик поховав на католицькому цвинтарі жінку, котра вчинила самогубство. Тоді це суперечило канонічному праву, і за це Зєя отримав сувору догану… Таких  прикладів його нешаблонної в безкомпромісної поведінки – чимало…

Але наскільки цей герой сучасний? Чи священик Ян Зєя може бути взірцем у сучасні часи, для сучасних людей?

Я думаю, що він може бути взірцем. Наші часи – це часи хаосу. Це часи розпаду – суспільного, духовного. Люди ненавидять одне одного до смерті, сперечаються на смерть. І раптом з’являється хтось, хто примирює. Отець Ян Зєя був одним із засновників Комітету захисту робітників. Цю опозиційну організацію створено у 70-х роках минулого сторіччя. Її учасники не раз підкреслювали – те що KOR протримався і діяв чотири роки, – це заслуга отця Зєї. Він умів нейтралізувати спори, які там з'являлися. І спори були бурхливі - адже до комітету належали дуже сильні особистості, такі як Яцек Куронь, Антоні Мацєревич… І, якби не було нікого, хто шукав шляхів порозуміння, то комітет би перестав існувати через місяць після заснування. Ці особистості сварилися, мали зовсім інші погляди, але священик умів знизити температуру цих спорів.  І це вміння сьогодні має дуже високу ціну – адже ми теж крутимося на каруселі ненависті, підозр, хейту.


Стрічка вийде на екрани польських кінотеатрів 13 березня. Але її прапрем’єра вже відбулася, у Римі. Чому ви вибрали саме це місто?

- Так, ми показали фільм у Римі, тому що там є кілька сцен з 20-х років, які відбуваються у цьому місті. Ксьондз Зєя витнув такий номер, що поїхав до Риму без паспорта. Це був його спротив кордонам. Ми зробили зйомки на площі святого Петра, а також показали Сікстинську капелу. Ця капела має надзвичайну силу. Вольфганг Гете колись сказав, що той, хто не бачив Сікстинської капели, не знає, на що здатна людина.


В одному з інтерв’ю Ви сказали, що священик Ян Зєя нікого не залишав байдужим. Вас теж?

- Так, я полюбив цього священика. Попри те, що я був з ним знайомий раніше – завдяки біографічним даним, якимось уривкам інформації. Я цікавлюся «Сірими Шеренгами», Варшавським повстанням  - моя мама колись служила у батальйоні «Зоська», вона там була санітаркою, під час цього повстання вона теж зазнала поранення. Тож спочатку я дізнався, що священик Ян Зєя був капеланом «Сірих шеренг». Дуже сильне враження зробила його проповідь, про яку ми говорили – «Не вбивай».

 

Це був Роберт Ґлінський, режисер фільму «Зєя». У священика, головного героя стрічки втілився актор Анджей Северин. Ми запитали актора, як він підходив до праці над цим героєм:

- Коли людина несе відповідальність за образ на екрані когось такого, як священик Ян Зєя, то потрібно довіритися історії, документам, а також записам героя. Треба теж довіряти сценарію та режисерові. Звісно, найменшою мірою треба довіряти собі самому. І треба, передусім, працювати. На щастя, мене оточували професіонали найвищого класу.


Фільм «Зєя» знято за підтримки Польського інституту кіномистецтва.

Redakcja Polska/IAR/Яна Стемпнєвич 

 

 

 

Побач більше на цю тему: культура фільми кіно