Українська Служба

Петлюрівці на Підляшші

18.06.2020 11:11
Після розпуску таборів інтернування у 1923-1924 роках група петлюрівців  потрапила на північне Підляшшя, в район Біловежі і Гайнівки. Чому вони вибрали якраз Підляське воєводство для свого подальшого життя, і як там організувалися, — розповідає головний редактор часопису «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк з Більська-Підляського
Аудіо
Пам'ятник петлюрівцям у селі Дубини на Підляшшіhttps://www.facebook.com Підляський науковий інститут — Podlaski Instytut Naukowy

Нещодавно, у травні, пройшла сота річниця спільного, польсько-українського походу на Київ військ Польщі і Української Народної Республіки під проводом Симона Петлюри. Зараз Польща активно готується до 100-ої річниці переможної війни з більшовиками 1920 року, в якій її єдиними союзниками виступали петлюрівці. Опісля значна частина з них залишилася на території Польщі, адже повертатися їм до на той час уже радянської України було більш, ніж небезпечно.

Сьогодні йтиме мова про тих з-поміж петлюрівців, які після розпуску таборів інтернування у 1923-1924 роках, потрапили на північне Підляшшя, в район Біловежі і Гайнівки. Чому вони вибрали якраз Підляське воєводство для свого подальшого життя, і як там організувалися — розповідає Юрій Гаврилюк з Більська-Підляського — головний редактор часопису «Над Бугом і Нарвою», відомий історик української меншини в Польщі, автор багатьох публікацій з цієї проблематики, художник-фотограф, поет та громадський діяч.

Український центральний комітет був створений у Варшаві у квітні 1921 року — організація гуртувала політичних емігрантів із Наддніпрянської України у Польщі. З часом філії Комітету почали виникати також у тих місцях, де жили більші групи петлюрівців. У 1929 році Український центральний комітет у Польщі налічував 68 відділів та 15 тисяч членів.

За Омеляном Вішкою, автором виданої польською мовою книжки «Українська еміграція у Польщі 1920—1939», у 1922 році до Гайнівки прибула організована група колишніх воїнів Запорізької та Київської дивізій, роком пізніше, у серпні, у містечку виник відділ Українського центрального комітету...

Як і в інших відділах УЦК, петлюрівці у Гайнівці відзначали національні свята і збирали кошти на потреби всієї еміграції, наприклад на будівництво і утримання бурси ім. С. Петлюри у Перемишлі та бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. У Гайнівці також засновано відділ Товариства ім. С. Петлюри.

Невелика група колишніх воїнів УНР поселилася також у воєводському місті Білосток...
Становище петлюрівців у Підляському регіоні докорінно змінилося у роки ІІ світової війни, а зокрема з приходом совєтів... Відомо, що окремі петлюрівці у 1939—1941 роках були вивезені совєтами в Сибір.

Сьогодні чи не єдиним матеріальним знаком присутності петлюрівців на Підляшші у 20-30 роки ХХ сторіччя є їхні могили... Ними опікуються активісти Союзу українців Підляшшя і Підляського наукового інституту.

Запрошуємо послухати звуковий файл.

Галина Леськів, Наталія Бень


Могила офіцера армії УНР Андрія Німого у селі Кліщелі на Підляшші. Фото: https://www.facebook.com Підляський науковий інститут — Podlaski Instytut Naukowy Могила офіцера армії УНР Андрія Німого у селі Кліщелі на Підляшші. Фото: https://www.facebook.com Підляський науковий інститут — Podlaski Instytut Naukowy

Побач більше на цю тему: українці у Польщі