X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Українські студенти у Краківській академії мистецтв на зламі ХІХ/ХХ століть і у міжвоєнний період

16.04.2021 16:45
Архівна передача з 30 вересня 2020 року. Проф. Аґнєшка Корнєєнко померла 22 березня 2021 року
Аудіо
  (1968  2021)
Аґнєшка Корнєєнко (1968 — 2021)https://www.facebook.com/Katedra-Ukrainistyki-UJ-157791047616457/

Проф. Аґнєшка Корнєєнко померла 22 березня 2021 року

Аґнєшка Корнєєнко – польська літературознавиця, співробітниця Кафедри україністики Інституту східнослов'янської філології, професор доктор габілітований Яґеллонського університету у Кракові. Авторка книжок про українську літературу — про поезію Василя Стуса, український модернізм, «Розстріляне відродження» та політикознавчих видань, зокрема про Помаранчеву революцію та Євромайдан. Останнім часом вона займається мистецтвознавством, зокрема історією українського мистецтва кінця ХІХ і першої половини ХХ сторіччя. Зараз вона розповість про українських художників — тогочасних випускників Краківської академії мистецтв, у якій у різний час навчалися сотні майбутніх українських митців, зокрема і найбільш видатних. Чим їх приманювала до себе українців Краківська академія?

Краківська академія мистецтв була заснована 1818 року. Спочатку це була просто Школа рисунку і живопису при Яґеллонському університеті. У 1873 році вона стала Школою образотворчого мистецтва, а від 1900 є академією. Її ректорами і викладачами були найкращі з найкращих польських художників, серед десятків імен назвімо хоч декілька — це Ян Матейко, Юліан Фалат, Теодор Аксентович, Станіслав Виспянський, Леон Вичулковський, Яцек Мальчевський, Юзеф Меґоффер, Ян Станіславський, Юзеф Панкевич. І це була одна з причин популярності цього вишу серед українців.

Українці почали поступати до — тоді ще Школи образотворчого мистецтва — у 90-х роках ХІХ століття. У період до І Світової війни у стінах краківського вишу навчалися переважно адепти малярства із західноукраїнських земель, серед них Іван Труш, Осип Курилас, Антін Манастирський, Олекса Новаківський, Михайло Бойчук, Іван Северин, Модест Сосенко, Микола Бурачек і Михайло Жук.

Відомо, шо лише у період між І та ІІ світовими війнами, від 1921 до 1939 року, мистецьку освіту у краківській Академії здобули понад 60 студентів і студенток української національності. Серед них були Леопольд Левицький, Леонід Перфецький, Марія Сельська, Роман Сельський, Лев Ґец, Михайло Зорій, Михайло Кміт, Григорій Крук.

Аґнєшка Корнєєнко зауважує, що із розповідей тогочасних українських студентів Краківської академії мистецтв випливає, що нещодавній українсько-польський воєнний конфлікт (йдеться про війну за Галичину 1918-1919 років) не позначився на ставленні до українців і вони у стінах краківського мистецького вишу почувалися добре.

У Кракові українські студенти створили низку своїх творчих мистецьких гуртків і об’єднань. Водночас були також учасниками польських творчих груп того часу, наприклад, «Комітет паризький», «Єдиноріг», «Зворнік», «Група краківська» і брали участь у їхніх виставках. Деякі з них згодом стали викладачами Академії.

Запрошуємо Вас послухати передачу повністю у доданому звуковому файлі

Галина Леськів, Тарас Андрухович

Побач більше на цю тему: Краків