X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

40 років замаху на Івана Павла ІІ: замовники були в Кремлі

09.05.2021 18:00
Перше паломництво до Польщі папи-поляка та його антикомуністичні переконання змусили совєтську владу в Кремлі запланувати його вбивство
Аудіо
  • Замовники замаху на папу Івана Павла ІІ були в Кремлі
Іван Павло ІІ© by James G. Howes, 1985, via Wikimedia Commons

40 років тому, 13 травня 1981 року, на папу Івана Павла ІІ був скоєний напад. Тоді член турецького ультранаціоналістичного угрупування Мехмет Алі Агджа площі святого Петра у Ватикані двічі вистрілив у Святішого Отця, важко поранивши його. Нині вже достеменно відомо, що активні діяльність Івана Павла ІІ не всім була до вподоби, у першу чергу комуністичній владі та радянським спецслужбам, проти яких папа-поляк активно виступав. Яким був історичний та політичний контекст тих подій і яку роль відігравав святий Іван Павло ІІ у руйнуванні совєтського блоку?

Доктор Рафал Латка, працівник Бюро історичний досліджень Інституту національної пам’яті Польщі на хвилях Польського радіо 24 каже, що, зокрема, внаслідок першого паломництва Івана Павла ІІ до Польщі, а також актикомуністичних переконань папи-поляка, у Кремлі «почали думати про те, як знешкодити цю загрозу».

Перше паломництво Івана Павла ІІ до Польщі 2 червня 1979 року значним чином започаткувало розпад комуністичної системи, викликало у країні ентузіазм і також великі побоювання влади, - говорить доктор Рафал Латка:

«Паломництво, що, можна сказати, стало ключовим словом, ще, власне кажучи, у момент його вибору папою римським. І вже від початку листопада це був об’єкт публічної дискусії. Католицька церква у Польщі наголошувала, що Іван Павло ІІ, як польський громадянин, має приїхати на батьківщину. Це певним чином ставило комуністичну владу перед доконаним фактом, що Церква насправді вимагає згоди на приїзд Івана Павла ІІ, не особливо рахуючись із тим, що комуністи проти приїзду Святішого Отця. Вони були проти з декількох принципових причин. Найважливішими були інструкції Радянського Союзу, інструкції Брєжнєва, який за жодних обставин не хотів приїзду папи римського за залізну завісу. Паломництво Івана Павла ІІ до Польщі вважалося вторгненням за залізну завісу країн комуністичного блоку, що контролювалися Радянським Союзом. Тому совєти мали дуже серйозні побоювання можливих результатів цього паломництва для Польщі та для усього Східного блоку. Можна сказати, що Едвард Ґєрек був у безвихідній ситуації, бо, з одного боку, були далекосяжні очікування Римо-католицької церкви та усього суспільства, що буде згода на приїзд Івана Павла ІІ, а з іншого, відмова була би для Ґєрка, який шукав тоді надалі громадського схвалення, чимось, що абсолютно би перешкоджало його правлінню».

Згода на приїзд до Польщі Івана Павла ІІ була видана передусім через тиск з боку Римо-католицької церкви у Польщі, у першу чергу примаса Польщі, кардинала Стефана Вишинського:

«Після тиску з боку Церкви Ґєрек погодився на приїзд Івана Павла ІІ. Дозвіл видали тільки у січні 1979 року і він випливав із розмов з ним примаса Стефана Вишинського, який дуже сильно натискав, аби комуністична влада не тільки погодилася на паломництво, але й аби воно відбулося ще в 1979 році. Нагадаю, що комуністи намагалися якнайбільше відтермінувати в часі візит Святішого Отця. Наприклад, вони пропонували приїзд на ювілей Ченстоховської Матері Божої, тобто на 1982 рік. Однак примас дуже твердо підняв це питання і не хотів поступитися. І це йому вдалося. Комуністи погодилися на приїзд Івана Павла ІІ. Була створена комісія, що мала встановити умови приїзду папи римського до Польщі. Передусім, комуністам йшлося про обмеження кількості людей на урочистих заходах за участі папи, аби його послання доходило до якомога меншого числа осіб. Їм вдалося перенести паломництво із травня, чого очікувала Церква. У свою чергу, це мала бути річниця смерті Святого Станіслава, символу боротьби Церкви із державою, що для комуністів було дуже нецікавою ініціативою. Тому влада вважала успіхом, що цей візит вдалося відкласти на червень. Хоча візит через це став набагато довшим і тривав 9 днів. Приїжджаючи до Польщі, Іван Павло ІІ мав звісно дуже точно підготовлений план дій – проповіді, посланням яких була свобода, права людини. Можна сказати, що це паломництво піднесло соціальний моральний дух, змогла пробудити очікування суспільства, показало, що поляки здебільшого є із Церквою і з нею пов’язані, а тому результати цього паломництва для Польської Народної Республіки, комуністичної системи були дуже далекосяжними».

Ефекти першого паломництва до Польщі папи-поляка показали, що комуністична влада є дуже слабкою, а поляки хочуть абсолютно іншої держави, говорить доктор Рафал Латка:

«Держави, яка шанує їхні переконання, яка дозволяє визнавати їхню віру. Це принесло ефект у вигляді далекосяжного суспільного пробудження, що відбулося у серпні 1980 року. Візит папи для пізніших подій був ключовим. Він дозволив об’єднатися, побачити спільну мету і те, що можна протистояти комуністам, як це зробив Івана Павло ІІ».

За словами Латки, візит папи-поляка до Польщі дав дуже конкретні ефекти теж усьому Східному блоку:

«В абсолютній більшості країн між Німеччиною та Росією, тобто у тих державах, що були у стислій сфері впливів Радянського Союзу, почала відроджуватися католицька релігія, був отриманий дуже однозначний стимул до дій, що Іван Павло ІІ спільно з Ватиканом дістався за залізну завісу, а тому є надія на зміни і на те, що Католицька церква зможе також функціонувати у тих державах, де їй раніше це забороняли. Нагадаю, що у всіх державах, залежних від Радянського Союзу,  а також тих, що були безпосередньо включені у його структури, тобто в Литві, Латвії та Естонії, де Церква була заборонена або знищена, візит Святішого Отця допоміг католикам організуватися і повірити у вільне віросповідання. Через цей візит пізніше совєти вирішили нейтралізувати Івана Павла ІІ будь-якими засобами. Його паломництво до Польщі означало, крім раніше виношуваного переконання, що Іван Павло ІІ є рішучим антикомуністом, і він знає як комунізм виглядає зсередини і який не дозволить водити себе за носа, як Павло VI або Іван XXIII, котрі вірили у добрі наміри Радянського Союзу. Натомість він знав його настільки добре, що його не вдавалося обманути. Ці переконання призвели до обдумувань як знешкодити загрозу, якою був Святіший Отець і те паломництво мало в цьому ключове значення».

Перше паломництво Івана Павла ІІ до Польщі стала чітким сигналом для комуністичної влади, що папа цінностей та свободи став для неї загрозою, підкреслює  доктор Рафал Латка:

«Переконання у тому, що це папа із антикомуністичними поглядами і що він є істотною загрозою для тривалості Радянського Союзу, вирішило, що комуністи вирішили застосувати усі засоби, аби змусити замовчати Святішого Отця. Унаслідок ще першого паломництва почали виношувати плани замаху на Івана Павла ІІ. Сьогодні ми вже напевно знаємо, що замовники були в Кремлі і що це були правителі Радянського Союзу. Ми не знаємо все ще усіх деталей, бо комуністи, ймовірно, знищили багато матеріалів про організацію замаху, те, як виглядала підготовка, хто постачав матеріал на тему Івана Павла ІІ, а у це були задіяні, без сумнівів, усі спецслужби комуністичного світу, також розвідка Польської Народної Республіки, яка, як ми знаємо, збирала на замовлення Радянського Союзу всю інформацію та документи про особу Івана Павла ІІ та його найближчого оточення, зокрема як про капеланів, котрі працювали у Римі, як і тих, хто був у Польщі. Тому точна механіка підготовки замаху нам невідома. Нам відомо, хто був виконавцем замаху і що це відбулося 13 травня 1981 року. Алі Агджа діяв на замовлення совєтських спецслужб, але для цього були використані болгарські посередники».

У 2006 році слідчий відділ Інституту національної пам’яті у Катовицях відкрив слідство з метою з’ясування обставин підготовки до замаху, описання його перебігу та викриття дезінформаційних дій спецслужб Східного блоку у 1980 роках. За словами Рафала Латки, затриманий виконавець замаху неодноразово змінював свої показання, аби вивести слідство на фіктивний слід, а тому нині про ті події нам відома тільки частина правди. І невідомо, чи ми дізнаємося усі подробиці організації замаху. Як додає Латка, після замаху усі спецслужби Східного блоку були залучені до дезінформаційної діяльності, аби вивести розслідування на хибний шлях. Особливе місце у цій діяльності, за словами польського історика, мали спецслужби Німецької Демократичної Республіки, тобто Штазі.

Зусилля Івана Павла ІІ на підтримку католиків на Сході стали після замаху набагато інтенсивнішими та вирішальними. Папа-поляк використовує період так званої «Пєрєстройкі» для проведення розмов із Кремлем. Кульмінаційним пунктом стає 1000-ліття хрещення Київської Русі у червні 1988 року. Тоді делегація з Ватикану їде до Москви, де її приймає Горбачов, якому складають папський меморандум про релігійні свободи, що приводить до наступного ряду подій, наприклад, аудієнції Горбачова у грудні 1989 року, під час якої були прийнятті рішення, зокрема, про свободу найбільш переслідуваної частини Католицької церкви на терені Радянського Союзу - Греко-католицької церкви в Україні, затверджені нові структури Католицької церкви у Білорусі, дієцезії отримують єпископи у Литві та Латвії, приймаються також рішення про відновлення церковних структур в Україні і готуються зміни до більшовицького закону, який позбавляв будь-яких прав віруючих людей. Все це завершувало період усіх релігійних переслідувань в СРСР та розпочало процес падіння совєтської імперії.

PR24/Т.А.