X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Історик: «Конституція 3 травня – це вершина польського Просвітництва»

03.05.2022 17:00
3 травня – національний вихідний у Польщі, а сама дата пов'язана з 3 травня 1791 року, саме тоді була прийнята одна з перших у Європі конституцій, ухвалена Чотирирічним сеймом, що був скликаний у жовтні 1788 року
Аудіо
  • Про Конституцію 3 травня нам розповів Пьотр Сковронський керівник художнього відділу музею Королівських Лазєнок та співробітник Інституту Польської академії наук.
  3  1791 .,    1806 .
Прийняття Конституції 3 травня 1791 р., картина Казімєжа Войняковського 1806 р.Kazimierz Wojniakowski, Public domain, via Wikimedia Commons

День Конституції – державне свято Польщі, яке відзначається 3 травня, встановлене в 1919 році й відновлене у 1990 році. Цей день є національним вихідним, а сама дата пов'язана з 3 травня 1791 року, саме тоді була прийнята одна з перших у Європі конституцій, ухвалена Чотирирічним сеймом, що був скликаний у жовтні 1788 року.

«Конституція 3 травня – це вершина польського Просвітництва, результат прагнень цілого покоління мешканців Речі Посполитої у другій половині XVIII ст., які доклали зусиль для модернізації своєї країни, модернізації суспільства, які хотіли опікуватися більшою кількістю свого суспільства та позбутися залежності від росії, яка в умовах XVIII ст. була проблемою для Речі Посполитої», – розповідає наш співрозмовник Пьотр Сковронський, керівник художнього відділу музею Королівських Лазєнок та співробітник Інституту Польської академії наук

- Щоб говорити про Конституцію, варто представити історичне тло. Фактично XVIII ст. в Речі Посполитій – це період правління трьох королів: Авґуста II Сильного, його сина Авґуста III, а потім Станіслава Авґуста Понятовського. Під час правління Авґуста II й Авґуста III Польща стала повністю залежною від росії. Це були правителі, які не дуже дбали про Річ Посполиту, вони також були правителями в іншій, німецькій державі, в Саксонії, яка була їхньою спадковою монархією, і до якої вони докладали більше зусиль. З часів петра I росія в Речі Посполитій мала відчутні впливи в політичних та військових питаннях. Станіслав Авґуст ще до свого сходження на престол був дуже дорогим для катерини II, адже до свого царювання вони були у романтичних стосунках. Станіслав Авґуст опинився на троні саме з ласки катерини II, яка думала, що він буде легким знаряддям у її руках та буде виконувати її політику. Швидко з’ясувалося, що Станіслав Авґуст мріяв про реформи держави, щоб люди Речі Посполитої жили добре. Він був чудово освіченою людиною, знав усі новинки Просвітництва та вмів їх застосувати у своїй країні, але це, звісно, суперечило інтересам катерини II. Відтоді почалася 30-річна сутичка між двома монархами, яка призвела до повної ліквідації держави Речі Посполитої, до трьох поділів держави, але такою родзинкою цього періоду став Чотирирічний сейм, також відомий як Великий сейм, який ухвалив Конституцію 3 травня. Прийняття Конституції 3 травня стало можливим завдяки тому, що росія на той час орієнтувалася на інші напрямки своєї зовнішньої політики – тоді вона воювала з Туреччиною. Станіслав Авґуст, коли минуло вже понад 20 років його правління та просвітницької діяльності, зумів використати цей час, щоб виховати середньо-багате дворянство, зробити з них соціальний прошарок, здатний брати відповідальність за державу. Сейм, скликаний у 1787 році, вирішив позбутися російського панування і зробити спробу створити новий державний устрій, що фактично вдалося, і 3 травня 1791, було ухвалено урядовий закон, який зараз називаємо Конституцією 3 травня.

Що ще було важливого у Конституції 3 травня?

- Річ Посполита, перебуваючи під домінуванням росії, не змогла реформувати свою форму правління. Впродовж багатьох років сейми Речі Посполитої були паралізовані принципом одноголосного прийняття рішень Liberum Veto, тобто один депутат міг зірвати всі дебати сейму, внаслідок чого всі прийняті закони можна було викинути у смітник. Тому реформування, наприклад, армії, реформування державного бюджету не обговорювалися. Можливості принесла лише велика Конституція 3 травня, тоді сейм відхилив Liberum Veto, а до управління державою за парламентської монархії було залучено більше людей. Міщанам дозволялося співправити, хоч і в обмеженій мірі. Вони ставали все могутнішими, це були добре освічені люди, які займалися фінансами, але не могли брати участь у сеймах через те, що шляхта їх не допускала. Також селянство було цілком маргіналізованим класом всередині суспільства Речі Посполитої. Конституція 3 травня не обіцяла їм багато, але показувала, що селяни – найчисленніша група Речі Посполитої, яка має бути захищена законом, та мала заспокоїти шляхту, яка утискала селян. Якщо говорити про положення Конституції 3 травня, то в ній на той момент було введено дуже сучасний уряд, проведено багато модернізацій, і це означало, що держава могла б реально зростати й дуже добре функціонувати.

Вважається, що Конституція 3 травня була першою в Європі та другою у світі (після американської у 1787 р.) письмовою конституцією. Чи в Речі Посполитій якось старалися брати приклад з американської конституції?

- Насправді створення Конституції 3 травня було чимось унікальним. Мало хто мав документи, які б могли узагальнювати найважливіші основи державного управління та функціонування. Конституція США фактично була ще до Польщі. Станіслав Авґуст говорив, що трохи брав приклад з американської, стараючись уникнути помилок. Крім того, американці черпали свою парламентську традицію з Британських островів, а Станіслав Авґуст був завзятим англофілом, цінував англійську систему і хотів зміцнити владу короля, але не мріяв про абсолютизм у французькому стилі Людовика XIV або катерини II. Він хотів лише хороший королівський уряд з сильним парламентом, який би хоч якось вписувався в демократичну традицію Речі Посполитої.

Чи відігравали якусь роль українці в Конституції 3 травня?

- У положеннях Конституції 3 травня не йшлося про українців з огляду на прагнення Станіслава Авґуста об’єднати державу, тож усі схожі теми, включно з польсько-литовськими, чи польсько-литовсько-українськими не згадуються, аби держава була адміністративно об’єднана. Але Конституція 3 травня є чудовим прикладом єдності та спільної роботи всіх жителів Речі Посполитої. Усі депутати, усі повіти та воєводства так чи інакше брали участь у реформах Великого сейму. 3 травня частина депутатів, які могли виступати проти положень Конституції, ще не повернулися з великодніх свят, і Сейм прийняв Конституцію досить обмеженою групою. Але щоб противники Конституції 3 травня не могли сказати, що вона не прийнята всією знаттю, у лютому 1792 р. відбулися сеймики, під час яких король хотів, щоб місцева знать прокоментувала, чи підтримує вона положення Конституції 3 травня. Переважна більшість сеймиків Речі Посполитої високо оцінила роботу Великого сейму, в тому числі, звісно, ​​і українська шляхта. Нам найкраще відомий хід Житомирського сеймика, на якому проводили дебати житомирська та київська шляхти. Тогочасний мемуарист Ян Дуклян Охоцький розповідав, що на той момент, коли відбувався цей сеймик, щодня на вечері вдома приймали по 80 осіб, і йому тоді було важко кудись втиснутися, оскільки шляхта весь час була в піднесеному настрої через суверенітет Речі Посполитої. Цей Житомирський сеймик був першим сеймиком, який передав гроші на будівництво Храму Найвищого Провидіння, що був жестом подяки Богу за відповідну ситуацію та за національну згоду шляхти на ухвалення Конституції 3 травня.

Відколи поляки святкують день Конституції 3 травня? Що відбувається у цей день та чого варто очікувати?

- День Конституції 3 травня став офіційним святом після відновлення Польщею незалежності в міжвоєнний період. Потім, за часів Польської Народної Республіки, святкування було призупинено, а 1990 року, після реформ нашої політичної системи, це свято відзначається щороку. У цю пору на початку травня маємо травневі свята: 1 травня у нас День праці, 2 травня – День державного прапора, а 3 травня ми святкуємо річницю прийняття Конституції. Тоді ж в офіційних будівлях у Польщі організовуються різноманітні виставки та освітні заходи, щоб нагадати людям про це свято, у цей час до своїх будівель запрошують, зокрема, у Королівському замку та у Королівських Лазєнках у Варшаві. Як правило, президент Польщі організовує офіційні урочистості, під час яких вручає найвищі державні нагороди, наприклад, орден Білого орла, на вулицях різних міст проходять паради, й все таке урочисте, весняне, настрій дуже приємного свята. Це одне з небагатьох свят у Польщі, яке пов’язане з приємною подією, на відміну від тих, які асоціюються з воєнними потрясіннями, повстаннями чи чимось іншим.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Роман Гаврищак