Чому захопив саме цей період? Та так, що годинами досліджуєш архіви, читаєш книги того часу, цікавишся артефактами українського бароко?
Українське бароко — це той час, коли фактично була закладена українська сучасна кульура. Воно дуже сильно вплинуло на розвиток України, духовності, етнічності, ментальності. Тобто, все це, насправді, перші прояви першого свідомого періоду, який дуже відбився в мистецтві, одягу, побуті. Саме це період — кінця ХVII-початку ХVIII столітть. Тобто, це був духовний розвиток українських земель і культури. Якраз в часи бароко Україна була єдиною з Європою. Це надзвичайно цікавий період, коли ми жили в унісон з Європою, але мали певну індивідуальність.
Коли ми говоримо про українське бароко, хто з історичних постатей презентує той час?
В першу чергу, це Мазепа і його родина. Це найяскравіша постать. Але ми можемо також говорити про гетьманів Гетьманщини. Таких, як Скоропадський, Апостол. Тобто, це були люди, які зробили надзвичайно великий внесок. Треба також згадувати шляхетську Україну, постаті шляхти. Зокрема, Анну Дольську — вона була дружиною Костянтина Вишневецького, потім була дружиною Дольського, і її тісно пов'язували відносини із гетьманом Іваном Мазепою. Фактично вона була жінкою, яка влаштувала альянс проти Петра. Альянс Мазепи, Карла ХII і Лещинського. Дивовижна, насправді, жінка. Ймовірно — історики припускають, художники і письменники можуть собі дозволити стверджувати — що між Мазепою і Дольською був роман. Сучасники говорили, що планував на ній одружитися, у них відбувалися денні і нічні «конференції.». Дольська відправила Мазепі постіль — такий натяк, такий подарунок. Відправила музик і постіль.
Коли ми б співставили нинішні події — напад Росії на Україну — і ті часи у далекому минулому, чи можна було б провести історичні паралелі? Чи є щось схоже?
Є дуже багато подібних речей, але, головне, що цього разу країна зробила впевнений вибір. Тому, що все-таки кінець ХVII-початок ХVIII столітть — це був час кривавий. Це були дуже глобальні війни, які були на континенті. З одного берега на інший берег, і намагалися знайти ту середину, щоб вижити. Причому, це стосується не лише однієї лівобережної, чи правобережної частини. Є дуже багато свідчень, що еліта як Правобережної України, так і козацька старшина, причому, величезна її частина, хотіли об'єднання. Вони просто не могли вирішити, в яких позиціях це об'єднання відбудеться. Але я б хотіла зазначити, що все-таки попри те, що це дуже кривавий час, попри те, що це час, коли війни вирішували долю Європи, весь прогрес, який могли надати ті ж вчені, науковці, воно стосувалося тільки війни. Тобто, кардинальні, революційні винаходи були застосовані для проведення військових кампаній. Але в цей же час, попри таку кривавість, це час одного з найкрасивіших, найгалантніших, найфемініших часів. Бароко — це доба жінок, краси, елегантності, такої, справді, розкоші. Того, на що потім століттями рівнялися митці. Це те, що стало уособленням розквіту, такої тендітної витонченості. Найкрасивіші речі творилися саме тоді.
Повністю розмову з Ганною Гороженко слухайте в доданому файлі
Лариса Задорожна