Українська Служба

ІНП Польщі: Ми не залишаємо наших солдатів у безіменних могилах, а намагаємося їх ексгумувати і віддати належну шану

08.08.2025 16:35
Про ексгумаційну експедицію на території колишнього села Збоїща (тепер в межах Львова) з пошуку решток солдатів Війська Польського, які загинули у боях з Вермахтом - коментар Рафала Косьцянського (в.о. речника ІНПП)
Аудіо
    ,        .
Територія колишнього цвинтаря села Збоїща, де в братській могилі спочивають солдати Війська Польського.foto:https://poszukiwania.ipn.gov.pl/bbp/aktualnosci/kalendarium-prac/rok-2019/13398,19-26-listopada-2019-r-Lwow-Zboiska.html

4 серпня Інститут національної пам’яті Польщі (ІНПП) спільно з Медичним університетом у Вроцлаві та у співпраці з українським товариством «Пам’ять» розпочав у Львові роботи з ексгумації решток солдатів Війська Польського. Польські військові загинули з 15 по 17 вересня 1939 року під час оборони міста від сил Вермахту, яке згодом, відповідно до Пакту Молотова–Ріббентропа, було окуповане Червоною армією. Тіла загиблих були поховані у братській могилі на території цвинтаря у селі Збоїща. Сьогодні ця територія входить до меж міста Львова.

Братську могилу було ідентифіковано під час експедиції у 2019 році. До слова, у вересні 1939 року в лавах Війська Польського воювало близько 150 тисяч українців — громадян Другої Речі Посполитої, що становило 10% загальної чисельності військовослужбовців.

Нагадаємо, що раніше, у квітні та травні цього року, на території вже неіснуючого села Пужники в Тернопільській області України польськими спеціалістами у співпраці з українськими колегами було проведено першу за вісім років ексгумацію — знайдено останки 42 жертв нападу УПА в лютому 1945 року.

До того пошукові та ексгумаційні роботи поляків в Україні були фактично заблоковані Києвом. Це стало відповіддю на відсутність рішучих дій з боку Варшави щодо захисту українських меморіальних місць на території Польщі — передусім могил членів ОУН–УПА.

Ексгумаційні роботи на території колишнього села Збоїща, які триватимуть до 30 серпня  — це черговий важливий крок до «відлиги» у польсько-українському діалозі щодо історії. Очікуються аналогічні пошукові і ексгумаційні експедиції на території Республіки Польща.

На цю тему Польська редакція Польського радіо для закордону поспілкувалася з в. о. речника ІНПП Рафалом Косьцянським. У розмові з нашими колегами він підкреслив, що в центрі уваги ЗМІ перебуває проблема пошуку та ексгумації жертв УПА, а не весь спектр цього питання:

«Найбільше відомо про пошуки місць, де під час Волинської різні були вбиті поляки. Це дійсно найобговорюваніша тема в медіапросторі. Проте Інститут національної пам’яті не обмежується лише пошуками цих жертв, а проводить пошукові й ексгумаційні роботи скрізь, де це можливо. І це стосується не лише жертв Волинського злочину, а й солдатів, котрі загинули у вересні 1939 року».

Чиновник також прокоментував цілі цієї ексгумаційної місії, яку ІНПП реалізує разом з українськими партнерами:

«Ці роботи були заплановані ще кілька років тому, а саме у 2019 році. Місце було обстежено і визначено як місце поховання польських солдатів, які боронили Львів у вересні 1939 року. Вони воювали тут саме з німцями. Спроби розпочати ексгумаційні роботи робилися неодноразово, і тільки цьогоріч у червні Інститут національної пам’яті отримав дозвіл на їх проведення. Зараз ми знаємо, де були поховані ті солдати. Вони лежать у безіменних могилах. Однак лише ексгумація покаже, скільки там поховано солдат, і з яких вони підрозділів».

Рафал Косьцянський наголошує, що ще передчасно говорити про кількість солдатів Війська Польського, рештки яких лежать на терені колишнього цвинтаря, де колись стояло село Збоїща:

«Деталі будуть оголошені лише після завершення ексгумаційних робіт — тоді відбудеться пресконференція, як це зазвичай робить Інститут національної пам’яті. Там прозвучить, скільки солдатів знайдено, й до яких частин вони належали».

Посадовець пояснив, що ексгумація — це лише один з етапів ширшого і складнішого процесу:

«Ексгумації — це тільки початок процесу. Далі вилучені останки проходять детальне дослідження — в першу чергу, встановлення того, коли і як загинули ці люди, а також — ДНК-експертизу. У деяких випадках у нас є точна інформація про рідних цих людей. Після таких досліджень зазвичай проводитьcя церемонія перепоховання. Це стосується всіх знайдених — і ідентифікованих, і неідентифікованих, також у випадку солдатів, виявлених на території Збоїщ. Така урочиста церемонія поховання відбудеться у місті Мостиська. Це районний центр на Львівщині, і там на місцевому цвинтарі ці солдати будуть перепоховані».

Рафал Косьцянський наголосив, що ексгумаційна експедиція у Львові є частиною історичної політики Польщі, основою якої є повага до пам’яті польських громадян, що загинули у боротьбі за її незалежність:

«Це були солдати, які воювали за свободу Польщі у складі польської армії у вересні 1939 року. Іноді ми припускаємо, з яких військових формувань вони могли бути, але, як я сказав, лише ретельні історичні дослідження дадуть точну відповідь. Але, звичайно, суть у тому, що ми не залишаємо наших загиблих солдатів у безіменних могилах, а намагаємося їх ексгумувати і віддати їм належну шану пам’яті та поваги. Ми зобов’язані це робити — як Інститут національної пам’яті, так і Польща як держава».

Представник Інституту національної пам’яті Польщі повідомив про масштабні плани з пошуку та перепоховання останків польських громадян, похованих на території України:

«Інститут національної пам’яті намагається проводити такі дослідження у всіх можливих локаціях, де це також формально можливо. Варто звернути увагу, що Інститут уже багато років домагається дозволу на проведення цих робіт — як пошукових, так і ексгумаційних. Потрібно підкреслити, що Інститут національної пам’яті Польщі шукає місця не лише німецьких чи волинських злочинів ОУН–УПА, а й радянських злочинів.

У нас є чотири таких місця на території України, де ми припускаємо наявність поховань польських солдатів. Також визначено місця, де, ймовірно, знаходяться жертви війни — бійці Армії Крайової, а також солдати Корпусу охорони кордону, які загинули у 1939 році. Інститут рішуче налаштований проводити ці дослідження регулярно та системно».

 

Red.Polska PRdZ/no

 

 

Україна погодилася на пошуки у двох місцях поховання польських солдатів

07.11.2019 09:00
Поляки зможуть почати пошукові роботи у двох місцях поховання солдатів Війська польського, які загинули у 1939 році під Львовом

Фахівці про Пужники: Тих, хто лежав у братській могилі, тепер треба ідентифікувати, перепоховати та віддати їм належну шану

11.07.2025 19:11
Про ексгумаційну експедицію на терені колишнього села Пужники, яке стало об'єктом нападу УПА у лютому 1945 року — розмова з членами польсько-української команди спеціалістів