У вівторок на території вже неіснуючих сіл Острівки та Воля Островецька відбулася пресконференція за участю заступника директора Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі, професора Кароля Полейовського. Він підбив підсумки першого етапу ексгумацій, а також представив подальші плани робіт.
Як зазначив професор Кароль Полейовський, у місцях, де раніше були виявлені масові поховання людей, убитих 30 серпня 1943 року, польським фахівцям вдалося знайти останки близько 49 осіб.
Раніше ексгумації у Волі Островецькій проводилися на початку 1990-х та у 2000-х роках. Керівником тодішніх робіт був історик Люблінського відділення Інституту національної пам’яті Польщі, дослідник Волинського злочину доктор Леон Попек.
Тоді було знайдено останки 650 жертв. Фахівці оцінюють, що в цьому місці від рук підрозділів УПА загинуло близько тисячі осіб. Як підкреслив Кароль Полейовський, Інститут національної пам’яті Польщі продовжуватиме пошуки останків ще приблизно 300 осіб.
«Це те, що виходить за межі однієї інституції. Це життєвий інтерес усієї польської держави. Ми як Інститут національної пам’яті маємо право розраховувати і розраховуємо на підтримку інших польських інституцій, що представляють польську державу. Якщо ми будемо діяти спільно, ми зможемо це реалізувати.
Скільки часу це може тривати? Цього ми не можемо визначити, бо нас, по-перше, зобов’язує процедура українського права. Сьогодні ці дозволи видаються, як у випадку Острівок і Волі Островецької, швидко. Тобто протягом року ми можемо провести і пошуки, і ексгумацію.
Однак до нас надходять сигнали з української сторони, що має змінитися обсяг повноважень Українського інституту національної пам’яті. Директор Інституту, пан Олександр Алфьоров, в одному з інтерв’ю сказав, що відбувається передача частини компетенцій, які досі належали Міністерству культури України, саме Інституту національної пам’яті.
Якщо так станеться, що весь процес ухвалення рішень опиниться в руках однієї української інституції, це також добрий сигнал, бо буде один орган, який прийматиме рішення в цій справі.
Отже, все залежить від темпу видачі згод і дозволів, їхньої кількості, налаштованості української сторони та підтримки Інституту національної пам’яті іншими польськими інституціями», — сказав Кароль Полейовський.
Під час пошукових та ексгумаційних робіт польські фахівці встановили, що від 30 до 40 відсотків тіл у масових похованнях становили діти. Також було знайдено особисті речі жертв: медальйони, ґудзики та дві пари взуття. Професор Кароль Полейовський підкреслив, що Інститут національної пам’яті намагатиметься повернути знайдені речі родинам загиблих або передати їх до польських музеїв як експонати.
Роботи охоплюють три місця, де у квітні цього року були виявлені останки жертв.
Перше з них — братська могила у Волі Островецькій на території колишнього господарства Олександра Стражиця, де під час попередніх розвідувальних досліджень було виявлено контури поховальної ями, що підтвердило масовий характер поховання.
Наступні роботи проводяться на місці виявлення братської могили біля фундаментів колишньої школи в Острівках, а також на місці одиночного поховання, розташованого навпроти місцевого кладовища.
«Розвіюю всі сумніви, бо іноді в публічній сфері з’являються питання: скільки таких заявок ми можемо реалізувати як Інститут національної пам’яті. Стільки заявок буде реалізовано, скільки буде видано дозволів і дотримано адміністративну процедуру, адже вона постійно зобов’язує нас тут, на території України.
Це відбуватиметься за допомогою польської держави, тож розраховуємо також на підтримку інших польських інституцій. Ми будемо систематично й послідовно реалізовувати ці заявки.
Що стосується пошуків та ексгумацій — і це рідко згадується, але про це також хочу сказати, — дозвіл потрібен і на поховання. Отже, є три види дозволів.
Ці дозволи на ексгумацію та поховання зазвичай видаються паралельно, тому ми можемо вже зараз готуватися до поховання тут решток, видобутих в Острівках і Волі Островецькій», — зазначив професор.
Раніше президент України Володимир Зеленський анонсував відкриття архівів СБУ та Служби зовнішньої розвідки, які стосуються подій на Волині у ХХ столітті.
Також, за словами президента, Україна планує розширити співпрацю з Польщею у проведенні пошукових та ексгумаційних робіт, а конкретні пропозиції найближчим часом представить Український інститут національної пам’яті.
Крім того, українська влада має намір надати значну кількість дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт. Ці заходи реалізовуватимуться у співпраці з польською стороною, щоб розширити можливості для встановлення місць поховань і гідного вшанування загиблих.
Заступник директора IPN професор Кароль Полейовський наголосив, що на розгляді в української влади досі перебувають 14 заяв Інституту національної пам’яті щодо проведення пошукових робіт, поданих у 2025 році.
Він висловив сподівання, що анонсоване українською стороною прискорення процедур дасть змогу продовжити роботи й в інших місцях.
Також він зазначив, що Інститут готує заяву на проведення ексгумацій у Гуті Пеняцькій, які, у разі отримання дозволу, можуть розпочатися навесні наступного року.
«Ми тут не ухвалюємо самостійних рішень, адже перебуваємо на території української держави, а наша мета — щоб ті, кого ми знаходимо й ідентифікуємо, спочили в освяченій землі.
Найчастіше, як це відбувається в різних частинах України, це будуть місця, виділені на вже існуючих цвинтарях.
Є така місцевість Сільце, де посеред українського греко-католицького цвинтаря знаходяться могили двох численних польських родин, убитих у 1943 році. Отже, тут уже є прецедент.
Це не єдиний випадок, але ми хочемо, щоб вони спочили тут, де жили, де кожен із них мав свої мрії та плани, де хотів прожити своє життя. Саме в цій землі вони повинні спочити», — сказав Кароль Полейовський.
Пошукові роботи, які проводить Інститут національної пам'яті спільно з українськими колегами. Tomasz Trzaska/IPN
Ексгумації в Острівках та Волі Островецькій триватимуть до 8 серпня.
Професор Кароль Полейовський також звернувся до родин жертв Волинського злочину із закликом здавати генетичний матеріал, який може допомогти в ідентифікації тіл.
Детальнішу інформацію можна знайти на сайті poszukiwania.ipn.gov.pl.
У середині липня в Польщі вперше в історії родини жертв Волинського злочину отримали документи про ідентифікацію своїх близьких.
Після ексгумацій, проведених у Пужниках, вдалося ідентифікувати вісім осіб. Професор Аріель Ожелек з Інституту історії Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) наголосив, що це був надзвичайно важливий момент, адже вперше жертв злочину, скоєного підрозділами УПА, було ідентифіковано на підставі генетичного матеріалу.
Історик також зазначив, що багатьох жертв, імовірно, не вдасться ідентифікувати, оскільки загинули цілі родини й немає порівняльного матеріалу для проведення ДНК-досліджень.
«Тут ми говоримо про осіб, ідентифікованих під час ексгумації 2025 року. Ми знаємо, що жертв було більше, ми не знаємо точної кількості вбитих осіб, але, безумовно, їх було більше.
Злочин у Пужниках важливий ще й тим, що він стався в Тернопільському воєводстві. Це не Волинь, а Східна Галичина.
Це також показує, що територія цих злочинів УПА була набагато ширшою, і там також важливу роль відіграв радянський чинник: радянська сторона за кілька днів до цього вбивства повідомляла полякам, що вони перебувають у безпеці.
З того, що нам також відомо, радянська сторона навмисно зволікала з наданням допомоги Пужникам, а потім, коли вже прибула на місце, вирушила в зовсім іншому напрямку в пошуках винуватців злочину — не в тому, який їй вказали ті, кому вдалося вижити», — зазначив Аріель Ожелек.
Події на Волині сьогодні залишаються однією з найболючіших тем у польсько-українських відносинах. Польські історики говорять про понад 100 тисяч цивільних осіб, які загинули під час Другої світової війни та в післявоєнний період від рук представників підрозділів Української повстанської армії та Організації українських націоналістів на території Волині та Східної Галичини.
Натомість українські науковці зазначають, що кількість жертв була значно меншою, та підкреслюють, що під час відплатних акцій Армії Крайової також гинули українці. Фахівці з України наголошують на значенні дискримінаційної політики, яку проводила польська влада щодо українців, які проживали на цих територіях.
Сьогодні історична пам’ять дедалі частіше стає причиною напруження у відносинах на лінії Київ—Варшава, а кривавий конфлікт між поляками й українцями — приводом для популістичних гасел, поширення дезінформації та поглиблення розколу в польсько-українських відносинах.
Багато польських та українських експертів вважають, що пошукові роботи й ексгумації можуть допомогти відновити історичну справедливість та уникнути політизації Волинської трагедії.
Матеріал підготувала Інна Ясніцька