X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Грузія на шляху до ЄС

12.07.2019 15:47
Країни Східного партнерства потребують нових механізмів, які стануть ґарантом, що ці держави не залишать прозахідного курсу
Аудіо
Protesty przed gruzińskim parlamentem
Protesty przed gruzińskim parlamentemEPA/PAP/ZURAB KURTSIKIDZE

Грузинське питання обговоримо з гостем нашого ефіру, експертом Осередку східних студій Войцєхом Ґурецьким.

Ось саме, цими днями в Батумі закінчилася конференція на тему європейського шляху Грузії, яка присвячена була 10-ій річниці програми Східного партнерства. У зустрічі взяли участь, зокрема, президент Європейської ради Дональд Туск і міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович. Очільниця Грузії Саломе Зурабішвілі виступила з ідеєю відкриття переговорів про вступ Грузії до ЄС. Польща не каже «ні», хоч керівник дипломатії Яцек Чапутович не приховує того, що багато країн Євроспільноти виступає проти політики розширення Спільноти, а отже, пропозиція пані президент здається нереальною. Але, фактично, країни Східного партнерства: Грузія, Україна, Молдова, Вірменія, Азербайджан та Білорусь потребують нових механізмів, які стануть ґарантом, що ці держави не залишать прозахідного курсу. А отже, які це мали б бути механізми? – Войцєх Ґурецький:

В. Ґ.: До заяви пані президент я поставився б як до спроби втекти вперед або вимоги надати процесові новий імпульс. Мені важко сказати, що це могло б бути, оскільки всіх цілей Партнерства, які можна виміряти, досягнуто. Це, зокрема, скасування візового режиму на час короткострокових поїздок, це підписання угоди про асоціацію тощо. Натомість, усі усвідомлюють, що процес, який відбувається сьогодні, тобто затяжна імплементація окремих записів угоди про асоціацію (а їх – багато) – це не є захоплююча перспектива. Тому існує нагальна потреба визначити якийсь конкретний план, і я думаю, що президентка Грузії саме це мала на увазі. Таким імпульсом, на мій погляд, могло б стати Східне партнерство двох швидкостей. Тобто країни, які швидше досягають певного результату: Грузія, Україна, Молдова, можливо, могли б отримати якийсь новий поштовх. Щоб суспільства цих країн, влада цих держав отримала чіткий сигнал, що ЄС надалі зацікавлений поглибленням і зміцненням співпраці, та надалі зацікавлений у тому, щоб ці держави зберегли проєвропейський напрям і не знеохочувалися затяжними процедурами.

 

Що стосується Грузії та ставлення її суспільства до євроінтеграційного процесу, чи відчутна перевтома з приводу відсутності показових результатів, чи взагалі є ще бажання йти в напрямку євроінтеграції?

В. Ґ.: Ставлення суспільства залишається прозахідним. Грузини переконані в тому, що Грузія це частина Європи, яка також у політичному плані має об’єднатися з Європою. Звичайно, серед суспільства зростає нетерпіння, на адресу влади Грузії звучать закиди в тому, що вона не доклала належного зусилля заради пришвидшення процесу інтеграції. І, природно, якщо такий стан продовжуватиметься, нетерпіння громадян посилюватиметься. Очевидно, можна собі уявити, що відбудеться поворот у бік Росії, проте нині проросійські партії в Грузії отримують невеликий відсоток підтримки і на виборчий успіх їм нічого розраховувати. Отже, дійсно, ЄС, можливо, не надто поспішає з прийняттям нових членів, але в конфронтації з Росією для більшості грузинського суспільства зберігає свою привабливість.

 

У Грузії вже майже місяць тривають протести. Нагадаймо, що запальним пунктом став виступ представника Росії в грузинському парламенті. Чи протести спалахнули лише внаслідок цього інциденту, чи незадоволення грузинів зростає через те, що відбувається в самій державі, з приводу економічної ситуації, наприклад?

В. Ґ.: Те, що стався такий інцидент, зумовлено, на мій погляд, певною незручністю, якої припустилися працівники підрозділу з питань протоколу. Вони тут проявили брак далекоглядності, не подумали про наслідки, які може викликати така ситуація. На мій погляд, цей інцидент був своєрідним каталізатором, який оприлюднив дедалі більше незадоволення грузинів, навіть не так щодо Росії, як до грузинської влади, Грузинської мрії, яка залишається при владі вже майже 7 років. Отже, спрацювало незадоволення складною економічною ситуацією, доволі високим рівнем безробіття, зниженням вартості національної валюти. Звичайно, грузинам не сподобався факт, що представник Державної думи РФ зайняв місце спікера парламенту, але тут не Сєрґєй Ґаврілов був основним, тільки влада, яка на це  дозволила.

 

Чим спричинені економічні проблеми Грузії? Відсутністю реформ? Корупцією?

В. Ґ.: Справа в тому, що Грузія досягла певного рівня вичерпання своїх запасів. Щоб іти вперед, треба нового поштовху, треба розвивати промисловість або якісь інші сектори економіки. Нині Грузія заробляє гроші на транзиті, експортує сільськогосподарську продукцію, вино, мінеральну воду, вагомим чинником прибутку є туризм. Що стосується туризму, тут не слід очікувати якогось прогресу, якщо не буде ліпшої інфраструктури. Справа в тому, що в такій формі як нині, Грузія досягла максимуму. Тепер потрібні подальші інвестиції, тепер потрібна політика ефективного залучення інвесторів, потрібний розвиток інфраструктури, і питання навіть не в корупції, тільки у відсутності поштовху, відсутності дій. Прості засоби вичерпано, і треба вийти на вищий рівень.

 

Що стосується взаємин Грузії з Росією, після згаданого інциденту з російським депутатом у грузинському парламенті був наступний, – ведучий одного з грузинських телеканалів Георгій Габунія прямо і точно висловив свою думку про президента Путіна. У міжчасі вступила в дію заборона на авіарейси маршрутом Росія-Грузія, Держдума РФ закликає вводити санкції проти Грузії. Чи насправді торгівля з Росією настільки суттєва, що заборона може завдати дуже дошкульного удару?

В. Ґ.: 60 відсотків експорту грузинського вина йде на російський ринок. Приблизно 20 відсотків туристів, які відвідують Грузію, – це туристи з Росії, отже, це доволі помітні числа і така втрата була би болісною. Натомість, що стосується журналіста, тут запротестувала не лише влада, але й громадськість.

 

Це дивно, що в державі, 20 відсотків території якої окупує Росія, є люди, які входять на захист президента Росії.

В. Ґ.: Це якраз пов’язано з тим, що грузини розділяють ставлення до російської держави, російської влади і росіян як народу. Тут виступає своєрідний прагматизм, тобто з Росією можна співпрацювати, натомість Абхазія, Південна Осетія – це ота червона лінія. Факт, що Росія визнала незалежність цих територій від Грузії, для грузинів неприйнятний. Але Кремль не хоче занадто перетягувати «грузинський фронт», оскільки Москва має кілька інших «відкритих фронтів», і треба сказати, що Путін вміло розігрує різні елементи. Тут можна сказати, що це не Росія грає на кількох фортепіано, а сам Путін. На мій погляд, якогось більшого загострення взаємин між Москвою й Тбілісі поки не буде, натомість влада Грузії досконало усвідомлює, який у неї сусід.

Л.І.