X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Безпекова ситуація у Чорноморському регіоні залишається нестабільною

31.10.2019 15:28
Росія використовує магістральні газогони для фактичного підкупу держав ЄС і НАТО із тим, аби в потрібний час впливати на їхні рішення, що зачіпають аґресивні плани Кремля
Аудіо
мікрофонПольське радіо

Зближення з путінським режимом Франції, захоплення Німеччини корупціоґенними російськими "газовими потоками", події на Близькому Сході та внутрішньоамериканська політична криза відволікають увагу та розв’язують руки Кремлю для продовження агресії проти України і підготовки її щодо держав Чорного моря. В липні-серпні Росія запровадила безпрецедентну низку обмежень свободи судноплавства і намагається перетворити його на "російське озеро". Під час багатонаціональних навчань Sea Breeze-2019 Москва демонструвала своє прагнення домінувати в регіональному просторі і робить це завдяки фактичному підкупу Туреччини і Болгарії. А збільшення російської військової присутності в Криму загрожує вже не лише Україні, а й східній частині держав Євросоюзу, вважають українські експерти за підсумками моніторинґу ситуації в Чорноморському реґіоні з липня по жовтень 2019 року.

 

Безпекова ситуація на Чорному морі залишається нестабільною, вважають експерти київського Центру глобалістики "Стратеґія ХХІ". Вони зафіксували в серпні 2019 року чергове подовження вимушеної затримки суден, що прямують до та з українських портів Азовського моря. Це відбувалося на тлі розвитку російського ситуативного партнерства з Туреччиною і Болгарією з метою розколоти Євросоюз і НАТО зі середини, вважає виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк:

- Росія скористалася військовою операцією Туреччини в Сирії для посилення зв'язків з Анкарою і витіснення Вашингтона з реґіону й внесення розколу в НАТО. Після навчань Sea Breeze-2019 Росія перекрила 5 реґіонів у Чорному морі, а також перекривала реґіони у східній частині моря, перешкоджаючи грузино-американським навчанням. Так вона створювала картинку, що все Чорне море контролюється нею. Плани російського Міноборони - мати в Криму 24 носіїв крилатих ракет "Калібр". В Чорноморському реґіоні є небезпека збройного зіткнення держав цього реґіону. Якщо уважно поглянути на структуру, характер підготовки і озброєння Південного округу Росії, то саме над цим вони і працюють. Ми пропонуємо встановити постійну систему моніторинґу ситуації в Чорному, Азовському морях і в Керченській протоці. Була би доцільна міжнародна місія за зразком операцій в Середземному морі і акваторії Африканського Рогу. Болгарія продовжує підтримувати російський газовий проєкт "Турецький потік". Ведуться роботи з подовження цього потоку через Балкани, Росія працює з Угорщиною з подовження маршруту до Австрії.

 

Експерти дали зрозуміти, що саме магістральні газогони Росія використовує для фактичного підкупу держав ЄС і НАТО із тим, аби в потрібний час впливати на їхні рішення, що зачіпають аґресивні плани Кремля. Президент "Стратеґії ХХІ" Михайло Гончар нагадав, що 2016 року Болгарія вже заблокувала створення Чорноморської флотилії НАТО, яка могла би обмежити російське домінування в цьому морі. За висновками експертів, незважаючи на прагнення нинішньої київської влади домогтися миру, Москва не полишила планів відновити свій контроль за всією Україною шляхом розчленування держави під машкарою федералізації. Цій меті якнайкраще сприяє так звана "формула Штайнмаєра", яку так активно просуває Кремль. У цій ситуації Україні слід було би негайно нагадати Північноатлантичній раді, що зібралася на засідання в Києві 30-31 жовтня, про обіцянку залишити двері Альянсу відкритими, яку НАТО дало ще на Бухарестському саміті 2008 року, а не ще раз подавати заявку на отримання Плану дій з членства в Альянсі (ПДЧ), сказав Михайло Гончар:

 Якщо така заявка зараз буде подана, відповідь передбачити не складно. Позиція Франції та Німеччини не змінилася. Було би доцільно, щоби на цій зустрічі Північноатлантичної ради за трьома підписами трьох найвищих осіб Україна подала лист з вимогою виконати положення Бухарестської декларації з надання нам ПДЧ і перспективи членства в НАТО. Не ми маємо виступати в ролі прохача, а Альянс має бути в ролі відповідача.

 

Наразі в Чорному морі для України є лише один надійний союзник з числа держав НАТО – Румунія, сказали експерти у відповідь на запитання Польського радіо. Саме з нею в Києва є довготривалі спільні інтереси і саме з офіційним Бухарестом можуть бути пов'язані найбільш перспективні безпекові проекти, зазначив Віталій Мартинюк:

 Якщо флотилія НАТО висить в повітрі й може там висіти довго через позицію Болгарії, то за прикладом створення українсько-польсько-литовської бригади, в якій Україна не є членом Альянсу, можна створити флотилію румунсько-українську, а то й румунсько-українсько-грузинську, оскільки ці дві країни є членами-партнерами НАТО. Конкретних кроків в цьому напрямі ще немає, але й заперечень теж. Треба створювати такий тандем. Самостійно Україні буде важко протистояти Росії на морі.

 

У продовження цієї думки Михайло Гончар наголосив на більш широкому контексті, який виходить за межі традиційної для Києва україноцентричності. Експерт вважає, що чорноморську ситуацію слід розглядати в межах цілого Балточорноморського реґіону:

 - На відміну від Болгарії і Туреччини, які спокусилися на російські енергетичні проєкти, що стали провідниками не лише експорту газу, а й корупції, Румуні на такі проєкти не спокусилася. Альянс і, передусім Сполучені Штати Америки, спираються на три партнерства в Балточорноморському просторі. На Балтиці це тандем США і Польщі, на Чорному морі – США і Румунії, а в Східному Середземномор'ї це новий старий тандем Сполучені Штати – Греція. А що Україна не є членом НАТО, то ми можемо створити разом з американцями четвертий тандем. Тому мені видається потужним чинником контрвпливів з боку Альянсу в Чорному морі трикутник США-Румунія-Україна. Таке партнерство готові підтримати і Велика Британія, і Польща, яка теж не байдужа до Чорноморських справ.

 

Віцепрем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба 30 жовтня заявив, що розбудова військово-морських сил буде одним зі спільних пріоритетів України з НАТО. Урядовець зазначив, що метою його Кабміну є досягти відповідності принципам та критеріям членства в НАТО впродовж п'яти років. У відповідь, Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг під час свого візиту до Одесисказав, що всі країни НАТО засуджують дії Росії в Чорному морі. Він пообіцяв допомогти Україні в аналізі ситуації на морі і запросив українських кадетів на практичну підготовку на військових кораблях країн НАТО. Але того самого дня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про угорське вето на спільну заяву послів НАТО щодо України. Ця заява збіглася в часі з візитом до Будапешту президента Росії Володимира Путіна.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: безпека Україна