Українська Служба

Видима рука українською: як поляки підтримують українців, які залишились у Польщі

29.03.2020 18:43
Карантин, який триває у Польщі та в інших країнах, показав, наскільки люди, будучи вдома, можуть об’єднуватися в різні спільноти і допомагати один одному
Аудіо
  • Кшиштоф Становський розповідає про ініціативу "Видима рука", яка має на меті підтримку українців та інших іноземців у Польщі під час карантину
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

У перші дні карантину відбувалися концерти онлайн, без участі глядачів, які були заплановані раніше і організатори вже їх не скасовували. Ці концерти збирали значно більше глядачів біля екранів комп’ютерів, аніж реально в залі. Зараз є чимало інших культурних ініціатив, за допомогою яких люди можуть віртуально відвідувати музеї, галереї, слухати музику у віртуальному світі, лекції на різні теми. Буквально відразу на початку карантину у Польщі з’явилася мережа відкритих груп у мережі Facebook «Видима рука» – у містах, мікрорайонах, маленьких містечках і навіть селах. Там люди допомагають один одному у різних справах – покупках, приготуванні їжі, вигулюванні собак… Така ж група з’явилася і в Любліні. Але саме українською мовою. Ініціатор її створення – директор Центру міжнародної співпраці Міської адміністрації Любліна Кшиштоф Становський каже, що українці і загалом іноземці у Польщі у цей складний час мають значно більші виклики і потреби. На цій сторінці «Видима рука – українська секція» сотні людей зі всієї Польщі різними способами підтримують та інформують українців, а також різних іноземців, які знаходяться у Польщі. У роботу цієї ініціативи залучено дуже багато відомих діячів у галузі польсько-української співпраці.

Коли ми створили ініціативу «Видима рука» українською мовою, а це цілком природно, що людям потрібна підтримка, то серед тих, хто потребує допомоги є також українці. Це – мігранти, студенти, які є серед нас і дуже часто вони мають значно більше викликів, ніж ми у такий складний час. Адже, окрім карантину, складної ситуації з дітьми чи необхідності зробити покупки, вони також мають такі виклики, як продовження візи, вироблення ідентифікаційного номера ПЕСЕЛЬ чи прописки. І ці всі справи набагато складніші у нинішніх умовах, аніж це було кілька днів тому. Тому, я як працівник міської адміністрації Любліна, а з іншого боку як звичайна особа, яка співпрацює з українцями протягом багатьох років, створив таку групу у соцмережі Facebook. У ній кілька сотень осіб допомагають і підтримують один одного, пишуть різну корисну інформацію. Це – хороший інформаційний канал, де ми говоримо про те, як і що ми можемо зробити, допомогти один одному.

– Які зараз найважливіші і найбільш термінові проблеми для українців, які перебувають у Польщі? Про що вони пишуть у групі?

– Є кілька справ, які є дуже типовими. По-перше, що з візами? І коли вони закінчуються? Це означає, що зараз чимало людей з України є у Польщі на безвізовому перебуванні, також на візах, мають картки тимчасового перебування… Усі ці документи рано чи пізно закінчуються. І багато з них закінчується за декілька чи кільканадцять днів. Кілька днів тому я довго розмовляв з шахтарем із Сілезії, з українцем, якому у середині квітня закінчується термін перебування. Він не знав, як він може легалізувати своє перебування, коли документів нема. Вже тепер ми знаємо, що подібні справи можна вирішити за допомогою пошти. Щодо інших питань, то є виклики, пов’язані з дитсадками, школами… Кілька днів тому у місті ми почали задумуватись над тим, як у цій галузі, в якій Міська адміністрація не вирішує більшості з цих питань, але, разом з тим, видає свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть, як ми можемо підтримати іноземців у цей складний час. Всіх, не лише українців, аби вони, наприклад, могли отримати ідентифікаційний номер ПЕСЕЛЬ. Цей номер, який є дуже важливий під час візиту до лікаря, у страхуванні, у тисячах різних ситуацій. Нам вдалося кілька днів тому опрацювати абсолютно безпечну процедуру для цього. Аби отримати цей номер, іноземці в Любліні можуть подавати заяви і залишати їх у спеціальних урнах, які розташовані у відповідних частинах міста. Працівники Міської адміністрації приймають рішення і висилають поштою цей номер. Також є кілька місць, куди можна прийти і особисто забрати цей документ.

– Відомо, що в Любліні – дуже багато студентів з України. Це одне з польських міст на сході країни, де цих студентів є найбільше. Що зараз з ними? Можливо, ви маєте якусь інформацію, чи частина повернулась в Україну, чи залишились в Любліні?

– Справді, Люблін – це місто, де найбільше іноземних студентів у Польщі. Більшість польських студентів поїхали додому. Іноземні студенти в більшості такої можливості не мають. Ми поспілкувалися зі всіма університетами і ніхто не виганяє, не виселяє студентів. Кожен іноземний студент, і не лише іноземний, якому потрібне місце в гуртожитку, перебуває у гуртожитку. Що важливо, введено додаткові заходи безпеки, зрештою, так, як всюди. Це – дезінфекція, додаткове прибирання, провітрювання. Що дуже важливо, умовою перебування у гуртожитку є дотримання встановлених правил. А це означає, що заборонені великі зібрання, не можна запрошувати гостей, не можна підселяти нових студентів у цей час в гуртожиток. Я зараз не можу сказати, скільки точно іноземних студентів залишилися в гуртожитку, але вони залишилися і з ними все гаразд. Ми зв’язуємося з ними, вони можуть залишатися в Любліні настільки довго, наскільки треба. Я теж дуже вірю в те, що зовсім скоро, очевидно, це буде з нового навчального року, ми знову матимемо дуже багато іноземних студентів у Любліні, адже це гарне місто для навчання, відкрите для українців та інших іноземців.

– Переглядаючи пости в групі «Видима рука українською мовою», я зауважила, що ви також рекомендуєте різні сторінки, довідники українцям та загалом іноземцям. Наприклад, гарячу інфолінію Українського дому у Варшаві. Дуже цікаво, окрім вас, хто працює над цією ініціативою, хто допомагає, висловлює готовність допомогти людям з України, які залишились у Польщі і мають певні проблеми?

– На сторінці «Видима рука» ми пишемо, що запрошуємо усіх – поляків і українців. Є дуже багато поляків, які пропонують свою допомогу. Найчастіше, це – люди, які мають знайомих в Україні, брали участь в якихось акціях, польсько-українських молодіжних обмінах. Саме вони пишуть, що хотіли би в чомусь допомогти. Також ми там бачимо дуже багато українців, як і українців – громадян Польщі, так і українських мігрантів, які не лише звертаються по допомогу, але й самі пишуть, що можуть у чомусь допомогти. Дуже важливо! У цій акції нам потрібно багато допомоги з перекладом. Ми дуже швидко перекладаємо. Є люди, які миттєво до нас пишуть, що готові перекласти певні документи. Ця нова процедура, про яку я згадував, стосовно вироблення номера ПЕСЕЛЬ, вона дуже важлива. Інформація про це вже є англійською, українською, німецькою мовами, буде також в’єтнамською та китайською. Люди, для яких це рідні мови, це також наші клієнти. Ось недавно ми мали спеціальну телеконференцію з містами-партнерами Любліна, адже співпраця між містами – це не лише культурні події, свята, це також і складні ситуації. Ми ділилися з колегами з українських міст і місцевостей – наших партнерів, що саме ми запроваджуємо, які з процедур є дієвими. Це також важливий елемент міжнародної співпраці. 

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль