X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Коронавірус і російська дезінформація

30.03.2020 20:00
Для інформаційного опонента, який здійснює наступальну пропаганду і дезінформацію, людське благо не має значення, – каже Каміль Басай з Фонду Info Ops Polska
. .
Москва. Кремль. PAP/EPA/SERGEI CHIRIKOV

Для інформаційного опонента, який планує очолити, а фактично здійснює наступальну пропагандистську та дезінформаційну діяльність, людське благо не матиме значення. Так вважають польські експерти. Чи і як використовують росіяни пандемію коронавірусу для дезінформації?

З самого початку появи в Європі вірусу COVID-19 спостерігався наростаючий потік недостовірної і брехливої інформації, організований, зокрема, з Росії, заявив Петер Стано, офіційний представник очільника дипломатії Європейського Союзу Жозепа Борреля.

«Із поширенням коронавірусу ми зауважили все більше дезінформації, фейкової інформації та відвертої брехні. Вона надходила з-за меж Європейського Союзу, особливо з Росії і від осіб або компаній, котрі пов’язані у цій країні з прокремлівськими джерелами. Важливо, щоб люди знали про це. Йдеться не лише про тих, хто створює дезінформацію, але й поширює її, розповсюджуючи паніку та недовіру», - сказав Петер Стано.

За документом Єврокомісії, російські мас-медіа організували значну дезінформаційну кампанію проти Заходу, аби посилити вплив коронавірусу на суспільство, призвести до паніки та недовіри. Каміль Басай з Фонду Info Ops Polska звертає увагу на декілька особливостей дезінформації Росії у зв’язку з коронавірусом:

«Дії Російської Федерації є частиною декількох сфер. Перша з них – це постійна пропагандистська операція, що має поглибити поділи у суспільстві. Другий елемент – це використання емоцій, що пов’язані з почуттям загрози, тиску, що виникає з необхідності зіткнутися із загрозою, що невидима. А тому з психологічної перспективи це дуже важкий виклик для стабілізації та способу сприйняття цієї загрози (…). Третім елементом є озвучення та проникнення в інформаційне середовище, де Російська Федерація планує пропагандистські операції», - каже Каміль Басай.

На думку експерта, прагнення до поляризації та поглиблення соціальних поділів є одним з постійних видів діяльності російської пропаганди протягом багатьох років, - додає Каміль Басай.  

«Ці умови просто дають можливість розширити ці дії. Також через поширення теорій змови або недостовірної інформації, пов’язаної з методами лікування або самодіагностикою. Для інформаційного опонента, який планує проводити, а насправді здійснює наступальну пропагандистську діяльність та дезінформацію, людське благо не матиме значення. Ситуаційний контекст сприяє як розширенню дезінформаційих операцій, а також вивченню, як реагує на це суспільство та держава. Останнім часом маємо справу з ситуацією, яку ми можемо назвати дестабілізацією інформаційного простору, що пов’язана з поширенням у ньому дуже багатьох різних, іноді інфантильних інформацій, що ми називаємо фейковими новинами. Не усі ці кампанії мають ввести в оману. Ціллю частини з них є одержання інформації осередком, що їх впускає, щодо того, як, які соціальні групи, коли і на якому рівні вразливості вони реагують на це, а з іншого боку, як держава хоче захистити інформаційне середовище».

То ж як відповідний підрозділ (East StratCom) Європейської зовнішньополітичної служби (ЄВС), яка відстежує і моніторить цю дезінформацію, цю пропаганду з Росії, повинен реагувати на неї, адже він є невеликий і має теж невеликий бюджет? Каміль Басай вважає, що розуміння цієї російської агрози постійно збільшується:

«Усвідомлення дій Російської Федерації зростало щороку з 2014 року з перспективи організаційних підрозділів, створених в ЄС. Тим не менш висвітлення самої загрози, написання звітів є певним елементом, що підвищує свідомість у суспільстві, але це не має потенціалу боротьби із операціями, що направлені проти конкретно вибраних соціальних груп коли, наприклад, у цих соціальних групах проводиться операція з відмежування групи від процесу обміну інформацією з польською державою у висвітленні загрози, пов’язаної з коронавірусом. Цього можна досягти вибором групи, яка є найбільш психологічно вразливою до керування її страхами, і у ній розвивається атмосфера страху, що унаслідок цього буде призводити до паніки, а ця паніка буде створюватиме опір безпеці держави».

У звіті Єврокомісії йдеться не тільки про дезінформаційну кампанію Росії, пов’язану з коронавірусом. Згідно з документом, сліди ведуть також до Китаю. Проте найбільшу проблему у випадку китайської дезінформації мають американці, яких Китай намагається пов’язати із поширенням коронавірусу. Подібні повідомлення мають зменшити відповідальність за недбальство дій, що пов’язані із перешкоджанням поширенню коронавірусу на території Китаю ще у грудні 2019 року, - додає Каміль Басай:

«За найновішими повідомленнями ЗМІ, на початку грудня китайці вирішили цензурувати інформацію про поширення каоронавірусу. Це підтверджує пов’язана з цим інформація, яку висвітлили у Китаї на початку січня, що короанвірус з Уханю нібито не має потенціалу поширення від людини до людини. Потім цю інформацію відкоригували, оскільки ситуація почала виходити з-під контрою і довелося прийняти іншу пропагандистську стратегію. У цьому випадку стратегія Китаю і Росії є спільною. У зв’зку з цим можна очікувати збільшення числа повідомлень із звинуваченнями не тільки на адресу США, але й інших трансатлантичних держав. Оскільки у цих повідомленням НАТО постає як один із відповідальних за початок епідемії». 

А тому не слід вірити усьому, що можемо прочитати в Інтернеті або почути на вулиці. Бо ці фальшивки є дуже різними, зокрема ті, що розповсюджує Кремль, іноді дуже інфантильні, а іноді – несподівані. І найгірше, коли люди вірять у них. Декілька прикладів такої дезінформації, що, наприклад, потрібно приспати домашніх звірів, бо вони нібито поширюють вірус. Тоді як дослідження тисяч тестів, взятих у псів та котів, не дали жодного позитивного результату на присутність коронавірусу. Або, наприклад, це плітки про перекриття санітарним кордоном міст у Польщі. За принципом дедукції можна знайти подібність між операціями, що проводять у Польщі, Німеччині та Сполучених Штатах з тими, що здійснюють в Україні та Грузії, - зауважує Каміль Басай:

«У зв’язку із загрозою, що стоїть перед нами, основним обов’язком гарантування суспільством, тобто нами усіма, самим собі безпеки, є одержання інформації із джерел, що мають перевірений, юридично підзвітний характер їхньої підготовки. У зв’я зку з цим я рекомендую у випадку будь-яких сумнівів заходити на інтернет-сторінку головного санітарного інспекторату та Міністерства здоров’я, аби перевірити цю інформацію». 

Взагалі ситуація, у якій ми нині перебуваємо, може бути пов’язана з великим стресом. Як зберігати спокій, коли з кожного боку до нас надходить стільки тривожної інформації? Докторка Йоанна Ґжимала-Мощинська з Інституту психології Яґеллонського університету вважає, що одна з речей, яку ми можемо зробити, аби трохи зменшити рівень страху, - це обмежити слідкування за самою інформацією.

«Утримання організму в стані підвищеного збудження, з яким ми насправді небагато чогось можемо зробити, не впливає позитивно на наш імунітет. Ми можемо також подумати про те, на що ми маємо вплив, а на що ні, і спробувати зосередити увагу на тому, що у нас є, тобто вжити всіх захисних і запобіжних заходів, і за можливістю не займатися тим, що ми не можемо контролювати».

На переконання докторки Йоанни Ґжимали-Мощинської, варто пошукати підтримки у рідних, яким ми розповімо про наші турботи або пошукати психологічної підтримки. 

Водночас експерти та медики нагадують, що перебіг корона вірусної інфекції у людей ускладнюють інші супутні захворювання, наприклад, діабет, гіпертонія, хронічне обструктивне захворювання легень, хронічна ниркова недостатність та серцева недостатність.

Вірусологи також наголошують, що потрібно мінімізувати ризик зараження коронавірусом. COVID-19 не є захворюванням, що пов’язане з дуже великою загрозою, якщо дотримуватися рекомендацій, залишатися вдома і не виходити. Але, як додають фахівці, якщо вже треба вийти, то контактувати слід з якомога меншою кількістю людей.

PR1/Т.А.