X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Як дезінформація РФ у період пандемії загрожує державній безпеці країн ЄС

14.04.2020 19:00
У період пандемії коронавірусу Росія користується слабкостями країн ЄС для поширення своєї дезінформації та фейків з метою послабленя Спільноти
Аудіо
  • Rosyjska dezinformacja w czasach pandemii - zagrożenie dla bezpieczeństwa narodowego krajów Unii. Piotr Żochowski z Ośrodka Studiów Wschodnich, prof. Agnieszka Legucka (Polski Instytut Spraw Międzynarodowych)
ІлюстраціяPAP/EPA/SERGEI ILNITSKY

Нещодавно євродепутатка Анна Фотиґа закликала збільшити євросоюзну експертну групу боротьби з дезінформацією та пропагандою Росії. Польська політикиня написала у цій справі до верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля. На її думку, кризою, до якої призвела пандемія коронавірусу, користуються супротивники Заходу, які посилюють пропагандистські та дезінформаційні кампанії.

Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій (англ. East StratCom Task Force) – це повна назва підрозділу Європейської служби зовнішньополітичної діяльності, створеного у 2015 року на підставі ухваленого Європейський Союзом рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії». Польська євродепутатка Анна Фотиґа закликала розширити сферу роботи та зміцнити цю групу, а також перетворити її у повноправну постійну структуру.

Нині євросоюзна група у боротьбі з російською дезінформацією East StratCom налічує тільки кільканадцять осіб, а бюджет її складає лише 5 млн євро, яких очевидно надто мало, порівняно з потужною машиною російської пропаганди, що простягнула свої отруйні щупальця чи не в усі куточки світу і в яку Кремль вливає мільярди нафтодоларів. 

Як звернула увагу у своєму листі до Жозепа Борреля Фотиґа, останніми роками цей підрозділ не отримав відповідної політичної, фінансової та кадрової підтримки. На її переконання, масштаби заходів ворожих акторів вимагають більших коштів від ЄС, особливо під час пандемії.

Тим не менш експерт з питань внутрішньої безпеки у Східній Європі з Центру східних досліджень імені Марека Карпя у Варшаві Пьотр Жоховський вважає, що нинішня ситуація ліпша, ніж 5 років тому, коли на самому початку East StratCom налічував тільки 3 особи і не мав ані копійки:

«Європейський Союз досить послідовно розвиває свої можливості у боротьбі з інформаційною політикою Росії. Йдеться не стільки про протистояння російським діям, скільки про імунізацію суспільств Європейського Союзу проти поступливості фальшивій інформації та фальшивим наративам. Саме лиш виявлення іноземного наративу, що може призводити до політичних та соціальних проблем, є дуже важливим. Крім того, важливе також створення ефективних механізмів переказування попереджень та активної діяльності у соціальних мережах та ЗМІ».

Одні з основних інструментів російської машини пропаганди, дезінформації та поширення фейків - це, зокрема, петербурзька «фабрика тролів», тисячі фальшивих сторінок та облікових записів у соціальних мережах, телекомпанія RT (раніше - Russia Today), що охоплює приблизно 100 англомовних країн, а також інформаційне агентство Sputnik, що має сайт, серед десятків інших мов, також польською. Тільки цього року на подібні «мас-медіа» Кремль виділив 1,3 млрд євро.  

«Це потужні кошти, але ще варто нагадати про так звану українську операцію, в якій росіяни випробували багато своїх засобів та можливостей у впливі на суспільство іншої країни. Водночас я хочу звернути вашу увагу, що говорячи лише про дезінформацію, ми трохи звужуємо тему. По-перше, це інформаційна політика Російської Федерації, що має внутрішній вимір, спрямована на суспільство, по-друге, зовнішній вимір через підтримку закордонної політики Росії, а також умовна третя сфера діяльності, що іноді нагадує дії спеціальних служб, які служать дезінформації, але ця дезінформація має визначену ціль, і має служити поширенню паніки в інших державах», - додає Пьотр Жоховський.

Пьотр Жоховський підкреслює, що все це показує велику кількість дезінформаційних фронтів, що відкрила Росія. «Росіяни уважно стежать за політичною ситуацією у кожній окремій країні, шукають слабкості і намагаються поділити та розсварити суспільства», - зазначає експерт.

Кремль особливо активізує свій дезінформаційний наступ у період різних криз у світі. Не є виключенням і нинішня коронавірусна, - говорить професорка Аґнєшка Лєґуцька з Польського інституту міжнародних справ. Варто нагадати щонайменше про фейкову інформацію, поширену російськими ЗМІ, що Польща нібито заблокувала проліт для російських літаків з допомогою для Італії. Хоча насправді Москва офіційно не зверталася до Польщі із подібним проханням («допомога», нагадаю, за словами італійських ЗМІ, виявилася малопридатною):

«Від січня цього року, тобто відколи ця пандемія почала надходити до Західної Європи, ми спостерігаємо масовану пропагандистську та дезінформаційну акцію щодо коронавірусу. Вона не зосереджена на одній країні, а на багатьох країнах та рівнях. Це дезінформація, що пов’язана із дискредитацією, з одного боку, деяких країн Європейського Союзу і надання допомоги іншим. Ця кампанія поєднується із активною пропагандою, спрямованою назовні, що показує, ніби Росія може постачати медичну допомогу в Італію, тоді як, наприклад, Польща її блокує. Той рейс було здійснено іншим маршрутом, південніше, і тому не було логістичної потреби, аби він відбувався територією Польщі», - зазначає Лєґуцька.

Вже давно не таємниця, що метою Росії є, у першу чергу, послаблення Європейського Союзу і НАТО, а також євроатлантичних зв’язків США-Європа, аби змінити міжнародний лад і баланс сил після пандемії.

Кризи, дестабілізація, напруженість та стурбованість у країнах – це ідеальне середовище для дезінформаційних операцій Росії, - говорить Аґнєшка Лєґуцька.

Вона вважає, що для зменшення впливу російської дезінформації слід обмежити, щонайменше на час пандемії, мовлення російських ЗМІ - RT i Sputnik - у Євросоюзі, адже, за її словами, це загрожує громадській і державній безпеці.   

PR1, PR2/Т.А.