X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Експерт: Динаміка протестів у провінції Білорусі згасає

09.10.2020 19:00
Водночас Мінськ залишається нині головним центром спротиву та вогнищем відкритого незадоволення режимом Лукашенки
Аудіо
Одна з лідерок білоруської опозиції Святлана ЦіханоуськаPAP/EPA/JAKUB GAVLAK

Дев’ятий тиждень не вщухають протести у Білорусі. Впродовж двох місяців правозахисний центр «Вясна» зібрав інформацію про понад 500 жертв катувань під час арештів. Також правозахисники інформують про більш ніж 12 тисяч затриманих осіб, та щонайменше шістьох загиблих. Затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

Проте, динаміка протестів у провінціях згасає, про що свідчать останні аналітичні дані Осередку східних студій (OSW). Детальніше розповідає аналітик цього центру Каміль Клисінський:

«Динаміка протестів у провінціях згасає. Найбільш виразним прикладом є Гомель, де люди піддалися тиску. Минулого тижня, в неділю, влада застосувала до протестувальників сльозогінний газ та гумові кулі. У результаті такого жорстокого поводження 4-го жовтня люди не вийшли на протести у Гомелі. Можливо, це такий експеримент примусового умиротворення людей, щоб перевірити, як це працює. “Патова ситуація” зберігається, політичний конфлікт триває».

У п'ятницю Євросоюз вирішив запровадити санкції проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію виборів та репресії проти опозиції в Білорусі, але самого Лукашенки вирішив до списку не вносити. З високопосадовців під дію санкцій потрапив глава Міністерства внутрішніх справ країни Юрій Караєв.
Попри те, що у провінціях сила протестів йде на спад, у Мінську надалі відбуваються 100-тисячні маніфестації незгідних з режимом Лукашенки. Влада не знає, як розрядити соціальну напругу і не пропонує рішень.

«Невдоволення людей не вдасться погасити без системних змін у вигляді реальної конституційної реформи й прискорених нових виборів. А Лукашенка в цьому питанні схильний лише до ілюзій. Білоруські депутати начебто приймають подання від населення, і населення буцімто ці подання надсилає товстими томами до 10-го жовтня. Мені це нагадує радянські часи, аналогічні соціальні контакти, які насправді ні до чого не приводять. Навіть подібним є брутальне придушення вуличних демонстрацій, але це не полегшить життя влади. Вона й надалі матиме налаштовану проти себе значну частину збунтованого населення», – говорить експерт.

Важко достеменно підрахувати число затриманих протестувальників. Більшість з них наразі звільнено, що свідчить про бажання влади заморозити ситуацію. Після останніх демонстрацій, в основному у Мінську, затримано 300 осіб. Нещодавно білоруський суд продовжив арешт опозиціонерки Марії Колєснікової, остаточного вироку суду досі немає. Також під арештом перебуває чоловік Святлани Ціханоуської, яка нещодавно мала зустріч з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Одне з обговорюваних питань — арешти білоруських опозиціонерів.

«У судовій плутанині знаходиться й Віктор Бабарика, можливо, дещо призабутий, але досить популярний й обговорюваний в медіа опонент Лукашенки на виборах. Власне, також невідомо, коли відбудеться засідання суду, й буде винесене остаточне рішення. Справу Сяргєя Ціханоуського також навмисне затягують. Очевидно, що білоруська влада уникає соціально суперечливих рішень, які спонукають людей до масових протестів та ескалації конфлікту», – зауважує експерт.

Країни Європейського Союзу та значна частина країн світу, особливо так звані західні, не визнають легітимності уряду Лукашенки. Якщо ситуація в країні не зміниться, іноземні дипломати покинуть країну.

«Лукашенка примирився з цим. Це демонструє, що йому важливіше зберегти владу, а діалог із Заходом може почекати. Це не є найголовніше для нього. Авторитарний лідер, який відчуває загрозу, готовий пожертвувати всім, лиш би зберегти звичний порядок справ. Лукашенка розраховує, що, як і в попередні періоди погіршення відносин із Заходом, за кілька років, а можливо, десяток місяців, він може повернутися до діалогу. А наразі він повинен показати Заходу жорстку позицію, в якій де-факто він висилає послів Литви та Польщі на консультації. Деякі посли з країн ЄС також залишили Білорусь. Ми готуємося до дуже серйозної кризи, яка може зайняти багато часу. Питання в тому, чи може така країна функціонувати в довгостроковій перспективі біля воріт з ЄС. Є країни, які ніхто не визнає, але де-факто їх визнає Москва. Проте, це невеликі держави із незрозумілими структурами управління. А тут маємо величезну країну з дипломатичними представництвами, зокрема в ООН», – каже Клисінський.

Аналітик зазначає, що Білорусь як країну не перестає визнавати міжнародна спільнота. Проблема у владі. Аляксандр Лукашенка матиме величезні неприємності в найближчі місяці, особливо з Росією, яка на сьогодні багато виграє і є єдиним реальним союзником Лукашенки, – каже експерт і додає, що найближчі місяці російсько-білоруських переговорів покажуть, «як довго Лукашенка зуміє протриматися». Нинішній очільник Білорусі вважає, що історія насправді не повториться, що за деякий час все нормалізується, а він просто доб'ється свого за підтримки Росії, а потім продовжить з нею грати.

«Очевидно, що мислення Лукашенки є дуже схематичним. Наприклад, були різні типи лібералізації, які ми спостерігали протягом останніх років. Озирнемося на дуже цікавий та успішний експеримент з ІТ-індустрією. Зараз ця сфера не функціонує так, як до виборів. Частина спеціалістів емігрувала, частина піддається тиску влади, що унеможливлює роботу. Вони усвідомлюють, що 60-літній авторитарний Лукашенка нового типу мислення не освоїть. Це складає небезпеку, тому що влада, однак, відрізняється від попередніх років — працює у більш жорсткому форматі», – зауважує аналітик.

Святлана Ціханоуська, яка зараз мешкає в Литві, мала зустріч із президентом Франції, перебувала з візитом у Німеччині, де 6 жовтня зустрілася з канцлеркою Анґелою Меркель, звісно, були зустрічі теж з владою Польщі. Згідно з останніми повідомленнями, Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило лідерку опозиції у «міждержавний розшук».

«Святлана Ціханоуська є символом для демонстрантів. Вона не має реального впливу на перебіг демонстрацій і не керує ними, не є однозначним сильним лідером руху. Зрештою, єдиного лідера й немає. Останнім часом Ціханоуська робить спроби побудувати групи прибічників довкола себе. Деякі говорять про тіньовий кабінет опозиції, призначення представників з різних питань. З цього дискурсу можна зрозуміти, що Ціханоуська намагається увійти у гру. Але зараз, окрім символічних зустрічей з європейськими лідерами та спроб відбудови штабу, вона зробила не так вже й багато», – каже експерт.

Пізніше агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерело повідомило, що внесення Ціханоуської до бази розшуку МВС Росії є технічним аспектом взаємодії союзних держав. Кримінальну справу проти неї російські правоохоронні органи не порушували.

PR24/Мар'яна Заклінська

Побач більше на цю тему: Білорусь Лукашенко протести