X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Сильні і суверенні Україна, Білорусь, Південний Кавказ - інтерес Центральної Європи

02.03.2021 16:30
Якими є головні виклики та завдання для країн Центральної та Східної Європи у межах форматів Трьох морів та Бухарестської дев'ятки в умовах геополітичних і регіональних загроз?
Аудіо
  • «Центральна Європа у міжнародному середовищі – створення нового континентального та глобального порядку»
Ілюстраціяfacebook.com/KancelariaSejmu

«Центральна Європа у міжнародному середовищі – створення нового континентального та глобального порядку» - це тема однієї з панелей, що відбулася минулими вихідними під час конференції «Європа Карпат», яка цьогоріч пройшла в онлайн форматі. Її учасники - відомі політики з Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Румунії та Угорщини - дали свою оцінку, зокрема, значенню ініціатив Трьох морів та Бухарестської дев’ятки в умовах глобальних викликів, змінах у геополітичній ситуації після виборів у США, політичного ладу в Євросоюзі в умовах дискусії про його реформування, а також проблем зростаючого військового потенціалу Росії і, відповідно, загроз, що постійно йдуть від Кремля.

Головна радниця президента Литви Ґітанаса Науседи Аста Скайсґіріте сказала, що значення Ініціативи Трьох морів абсолютно змінилося після підтримки цього проєкту Сполучених Штатів. Вона нагадала, що держави регіону Центральної та Східної Європи мають нині дуже конкретні геополітичні загрози, а країни Західної Європи часто не стикаються із цими викликами. «Близькість до Росії, до Білорусі, країн Східного партнерства -  це наш геополітичний контекст, він особливий і тривожний у зв’язку із агресивними діями Росії, нестабільністю у Білорусі», - сказала вона. За словами Скайсґіріте, інтересом та історичною місією країн Вишеградської групи, ініціативи Трьох морів є популяризація на Сході демократичного підходу, зразків демократії, що прийшли до країн Центральної Європи з Європейського Союзу і НАТО. «Демократична Східна Європа – це теж гарантія нашої стабільності та безпеки», - наголосила литовська політикиня.

На думку очільника Канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського, найбільшим досягненням у побудові спільноти в Центрально-Східній Європі за декілька останніх десятків років є те, що вдалося показати здатність до самоорганізації у цій частині Європи:

«Перебуваючи всередині ширших і дуже важливих міжнародних та євроатлантичних контекстів, тобто в Європейському Союзі або НАТО, ми також у нашому регіоні в змозі самі щось для себе зробити. До ядра Вишеградської групи за останні п’ять років приєдналися два додаткові центральноєвропейські формати – Тримор’я та співпраця східного флангу НАТО, тобто Бухарестська дев’ятка. Ми показали, що ми потрібні один одному, хочемо між собою розмовляти і хочемо як ця частина Європи щось внести спільно до євроатлантичної політики. Ці різні формати співпраці між державами нашої частини Європи свідчать про те, що вони мають подвійну ідентичність і співпрацюють як на євроатлантичному, так і на регіональному рівнях».

На думку Щерського, ще одним важливим елементом є те, що як Тримор’я, так і Бухарестська дев’ятка «переломлюють одновекторну концепцію нашого регіону, тобто те, що ми знаходимося на осі схід-захід»:

«Таке розташування схід-захід – це прокляття, яке ми мусимо перетворювати у нашу вигоду, користь і перевагу. Але це не єдина вісь нашого регіону і ми не приречені виключно на контекст схід—захід. Ми розвиваємо контекст північ-південь, який є надзвичайно важливим, бо будує спільноту нашого регіону – від Балтійського, до Чорного і Адріатичного морів, тобто відкриваючи три морські ворота нашого центральноєвропейського регіону у світ».

Голова Канцелярії президента Польщі зазначив, що наступним чинником, що відрізняє нашу частину Європи є те, що це прикордонний регіон:

«Це не добре, бо ніколи не добре бути на межі такої сильної геополітичної тектоніки, певного тектонічного рову, яким є нині східний кордон ЄС і НАТО. Бо відразу за нами починається російська імперська політика у різних свої проявах, наприклад, територіальної агресії в України або Грузії, політичного домінування у Білорусі. Ми є фланговими і прикордонними країнами і це не добре, бо це коштує багато зусиль, аби бути в безпеці. Завдання держав цього регіону має бути перенесення цього геополітичного кордону на схід. Тому повинна бути сильна, суверенна і демократична Україна, Білорусь та держави Південного Кавказу. Тому ми дбаємо, аби ці держави розвивалися у цьому напрямку, бо це наш спільний інтерес».

Натомість віцеголова Сейму Польщі Ришард Терлецький висловив думку, що розширення ЄС та відповідь на запитання, чи Унія має бути єдиною державою чи федерацією держав, які співпрацюють між собою – це найважливіші нині виклики для Євросоюзу. Польський політик також однозначно підтримав збільшення присутності військ США в Європі, передусім на східному фланзі НАТО:

«Ми намагалися переконати адміністрацію США, що наша спільнота Центрально-Східної Європи є в інтересах Сполучених Штатів і наше партнерство з Америкою є істотним та взаємовигідним. Декларація Палати представників американського Конгресу про підтримку ініціативи Трьох морів є оптимістичним сигналом. Звісно, ми маємо проблему Росії, яку не всі однаково в ЄС розуміють. Особливо інакше розуміють ці загрози держави, які далеко від російських кордонів. Усі ми не повинні забувати, що Росія є елементом дестабілізації в Грузії, Україні, Молдові, Вірменії. Проблема європейсько-російських відносин є елементом конфлікту. І тут важливу роль відіграє Бухарестська девятка, формат східного флангу НАТО».

Польський євродепутат від партії Право і справедливості професор Здзіслав Краснодембський погодився, що ніхто не може легковажити російських загроз для безпеки та демократії. «Російське проникнення стосується усієї Європи. Наприклад, колишні канцлери Німеччини та Австрії працюють на російські концерни, які є інструментами геополітики Росії. Але страх перед Росією не має паралізувати нашу присутність і суб’єктність у структурах ЄС чи НАТО», - наголосив він.  

У свою чергу, голова комісії закордонних справ Сейму Литви Жиґімантас Павільоніс погодився, що найбільші загрози та виклики надходять не із Заходу, а зі Сходу. Він назвав, серед іншого, проблеми з демократією у Білорусі, Молдові, Грузії, Україні та Росії:

«Свобода у Білорусі помирає. Це питання не років, а місяців та тижнів. Тому ми повинні діяти спільно та солідарно, аби провести там вільні і демократичні вибори під парсолею ОБСЄ. Свобода під загрозою також у Грузії. Подібна ситуація в Молдові, де Мая Санду робить, що може, але без нашої підтримки їй це може не вдатися. Подібно в Україні, де треба підтримувати свободу. Є теж тисячі сміливих росіян, котрі виходять на вулиці і яким теж потрібна наша підтримка. Тому я вважаю, що справжні та найбільші виклики і загрози є на Сході. У цьому контексті я нагадую, що казали президенти Лєх Качинський та Валдас Адамкус, що ми повинні обєднатися та діяти спільно. Іван Павло ІІ казав, що Європа повинна дихати двома легенями, але одна з цих легень постійно атакована зі сходу. Тому я підтримую ідею створення парламентського форуму країн Трьох морів, що було би місцем, де ми могли зміцнювати нашу співпрацю, бо, на мою думку, Європа ще не є об’єднаною».

Спільно країни Центральної та Східної Європи є сильнішими і можуть гарантувати собі безпеку, тому ключем є суб’єктність цього регіону. Підводячи підсумки панелі, Кшиштоф Щерський із Канцелярії президента Польщі дав «рецепт» побудови цієї суб'єктості: «тримати Америку поруч, Росію далеко, з Китаєм бути обережними, і взятися за руки в регіоні. Так ми будемо нарощувати силу нашої частини світу», - наголосив польський політик.

Опрацював Тарас Андрухович