X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Наскільки ефективним є викриття російських мереж шпигунів у країнах НАТО?

28.03.2021 16:00
Чи достатньо ефективно ведеться боротьба із агентами російської розвідки на прикладах Болгарії та Польщі
Аудіо
 ()
Москва (ілюстрація)PAP/EPA/MAXIM SHIPENKOV

Болгарська прокуратура та міністерство оборони цієї країни повідомили нещодавно про викриття та розбиття організованої групи, котра шпигувала для Росії. Її очолював колишній офіцер болгарської військової розвідки. Відомо теж, що членами групи були, зокрема, працівники російської розвідки. Вони переказували Росії таємну інформацію про військові операції НАТО. Згодом Міністерство закордонних справ Болгарії вирішило витурити з країни двох російських дипломатів.

Також міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау написав у Твіттері, що Польща підтримує свого союзника в НАТО Болгарію, яка захищає свій суверенітет від ворожої шпигунської активності Росії.

Експерт зі східної політики в аналітичному центрі Warsaw Institute Ґжеґож Кучинський нагадав, що це черговий за попередні два роки шпигунський скандал на лінії Росії та Болгарії:

«Від осені 2019 року болгари вже вислали 5 російських дипломатів, востаннє – у грудні – військового аташе. Нинішня справа може бути повязана із тими подіями. Оперативні матеріали, які оприлюднила болгарська прокуратура, вказують на те, що цю мережу відстежували вже тривалий час. Важко говорити про високий професіоналізм затриманих. Це означає, що ефективність російських служб розвідки або людей, котрі з ними співпрацюють, не настільки чудова, як дехто намагається це представити. Вони напевно не відігравали особливо важливої ролі, можна теж говорити про їхнє почуття безкарності». 

Ґжеґож Кучинський звернув увагу, що Болгарія, попри приєднання досить давно тому до НАТО та Європейського Союзу, ще недавно вважалася місцем, де російські спецслужби могли собі вільно діяти, що випливало з того, що частина військових служб у цій країні сильно інфільтрована росіянами:

«Коли трапляються шпигунські скандали, виявляється, що вони стосуються болгарської армії або військової розвідки. Зрештою, цю викриту мережу очолював резидент Болгарії теж колишній офіцер військової розвідки, а отже вихованець російських, радянських шкіл. Це нагадує польські реалії, коли не було розрахунку із минулим і ці зв’язки зберігають дотепер. Тільки останні два роки болгари почали боротися із російськими шпигунами, але це відбувається під політичних тиском західних союзників, передусім США та Великої Британії. Болгарія, стикаючись з проблемами з Туреччиною чи російською агресією в Чорному морі та окупацією Криму, стає дуже важливим елементом східного флангу НАТО, звідси інтерес до цієї країни основних членів Альянсу і бажання розвіяти будь-який страх проникнення росіян, які донедавна тут були дуже зухвалими, були навіть спроби створення відверто проросійських рухів, які мали закликати до виведення Болгарії з НАТО та ЄС. Наприклад, двом відомими росіянам нині заборонений в’їзд до Болгарії. Одним із них є так званий православний олігарх Костянтін Малофєєв, котрий є спеціалістом на відрізку гібридної війни, який був активний, зокрема, на Донбасі. Інша особа – це Лєонід Решетніков, відставний генерал військової розвідки, який був головою аналітичної інституції, яка насправді була неофіційною резидентурою для російської розвідки на усіх Балканах».

Отже, як бачимо, за словами експерта, у Болгарії за останні два роки посилилася шпигунська і розвідувальна війна Заходу та Росії. Росіянам набагато простіше завербувати болгарського розвідника, ніж американського, - говорить Кучинський:

«Болгарія, або інші країни Центральної Європи, включаючи Польщу, є союзниками США та членами НА ТО і мають доступ до певної секретної інформації. Російська розвідка у таких країнах, як Болгарія, або Естонія, тут варто згадати про історію Хермана Сімма, „крота” російської розвідки, який вивіз дуже багато таємної інформації на тему НАТО, що до сьогодні у розвідувальних колах в Брюсселі цей випадок вважають найбільшим ударом для Альянсу на шпигунському фронті від завершення холодної. Такі ситуації, як, наприклад, шпигунський скандал в Естонії, на жаль, викликають невелику довіру найбільших спецслужб Заходу до молодших союзників, до посткомуністичних країн. Практично у всіх цих країнах так званий нульовий варіант  у спецслужбах не застосовувався. Через десятиліття ми переконуємось у наслідках таких рішень».

Тут варто згадати про один з гучних шпигунських скандалів у Польщі. У 2009 році у країні над Віслою затримали підозрюваного у співпраці із російською розвідкою громадянина Росії Тадеуша Юхнєвича. У нього знайшли замасковане під повсякденний предмет висококласне, криптографічне обладнання. За його допомогою він щонайменше 129 разів контактував із штабом ГРУ. У 2010 році його засудили до трьох років позбавлення волі. Однак вийти на волю він зміг вже у 2011 році, після чого його витурили.  Юхнєвич кільканадцять років жив у Польщі і мав невелику фірму. Шпигун діяв на терені Куявсько-Поморського і Мазовєцького воєводств.

Колишній багаторічний слідчий журналіст Ярослав Якімчик, який мав доступ до оприлюднено частини слідчих матеріалів, розповів Польському радіо про особу і завдання шпигуна Тадеуша Юхнєвича у Польщі:

«Розкриті матеріали показують, що він був так званим сплячим кротом, який повинен був активуватися у разі війн, це досить характерна конфігурація для російської військової розвідки. Він підтримував зв’язок за допомогою громадських таксофонів, для яких використовував імпульсні картки. Він телефонував на номери, що були ідентифіковані як номери штаб-квартири ГРУ в Москві. Також він використовував більш професійну систему звязку на коротких радіохвилях. Це обладнання, що він використовував для звязку зі штабом ГРУ, було вилучене Агентством внутрішньої безпеки у результаті затримання шпигуна».

За словами Ярослава Якімчика, інформацію, яку він надсилав до Росії, прочитати не вдалося:

«Робота над цим тривала принаймні до осені 2015 року. Згодом офіцери, які мали справу з цим питанням, звільнилися зі служби або були звільнені. Можна лише сподіватися, що робота все ще триває. Те, що було передано, має вирішальне значення. Юхнєвич не лише передавав повідомлення, але й отримував їх, одержував завдання, які потрібно було виконати».

Ярослав Якімчик звернув теж увагу, що достовірної інформації на тему того, чи Юхнєвич міг очолювати мережу російських шпигунів у Польщі, немає. Сам польський слідчий журналіст схиляється до версії, що він був радше самотнім нелегалом, який мав конкретні завдання для виконання у випадку воєнного стану, про що може свідчити його місце проживання у Польщі, а саме на Куявах, близько від важливих державних критичних інфраструктурних елементів.

Якімчик зауважив, що у зв’язку з тим, що у своїй діяльності Юхнєвич також використовував, серед іншого, традиційне короткохвильове радіо та старі методи був зроблений висновок про необхідність відбудови радіорозвідки в Агентстві внутрішньої безпеки, від якої раніше відмовилися через розвиток комунікаційних технологій.

Журналіст також зазначив, що із розвитком нових технологій росіяни абсолютно не відмовилися від використання зв’язку на коротких радіохвилях, що показала, серед іншого, окупація у 2014 році «зеленими чоловічками» Криму, коли увесь зашифрований зв’язок між підрозділами російської армії відбувалася на коротких хвилях.  

PR24/Тарас Андрухович