Ukraina 30 PL – так називається ініціатива громадських середовищ Польщі, у рамках якої всі бажаючі можуть вітати Україну з Днем Незалежності. Це можна зробити через інтернет-сторінку ukraina30.pl, але, окрім цього, середовища, громадські організації, різні інституції, що приєдналися до ініціативи у Польщі, з нагоди Дня Незалежності України організовуватимуть різні події – виставки, концерти, літературні акції, присвячені Україні. За словами Кшиштофа Становського з Центру міжнародної співпраці Люблінської міської адміністрації, який і заснував цю ініціативу, як п’ять років тому, так і цього року також люди бажають України добра і процвітання, вони усвідомлюють важливість добросусідських відносин.
Ініціатива Ukrainа30.pl - це ініціатива людей, які розуміють, що сусід у житті – дуже важливий. Важливою є родина, але сусіди – це ті, з якими ми найближче живемо. І в житті є так, що сусіди є такими, якими є. Ймовірно, сусідами Польщі, поляків ніколи не будуть португальці та іспанці. Мабуть, це завжди будуть українці, німці, чехи, словаки, білоруси, шведи, росіяни… Це – наші сусіди. І дуже важливою річчю є те, аби з цими сусідами добре жити, розуміти один одного. Україна – це особливий сусід. Пам’ятаємо про те, як сто років тому поляки і українці боролися за незалежність своїх країн. Тоді незалежність вдалося вибороти Польщі, на жаль, не вдалося Україні, але ми пам’ятаємо тодішнє єднання сил. Але є такі дні, коли ми радіємо з того, що вдалося. 30 років тому Україна виборола незалежність, проголосила незалежність. А Польща була першою країною, що визнала цю незалежність. Тому ми по-людськи радіємо – пишемо побажання. Десятки організацій організовують різні події, запрошують на ці події: хтось організовує фотовиставку, хтось – Тиждень української книги, хтось – концерт, хтось дає на Службу Божу за Україну. А всі разом ми підписуємося під побажаннями, які ми спільно пишемо. І таким чином ми хочемо сказати українським сусідам, нашим друзям, що ми радіємо, що Україна – незалежна.
Кшиштоф Становський надіслав нам декілька побажань, що вже були надіслані на сторінку. Ось чого поляки бажаються Україні:
«Бажаю вам, українські друзі, передусім миру, свободи та незалежності у міцному здоров’ї і поруч з друзями. Бажаю всім громадянам України, аби їхні мрії про вільну, незалежну, демократичну, солідарну Україну збулися. Свободи, незалежності і успіхів!».
«Шлях до незалежності – складний, але складнішим є берегти цю незалежність і вперто працювати для її розвитку. Нехай успіх України буде успіхом всіх її громадян».
«З нагоди 30-ліття Незалежності, від імені Фундації Духовної Культури Пограниччя у Любліні, бажаємо щоб Україна у найближчих роках, стала повноправним членом Європейського Союзу, щоб зовнішній кордон не ізолював Україну від інших держав і не обмежував міжнародної культурної, мистецької, наукової та економічної співпраці, щоб громадяни України могли вільно подорожувати, почуваючи себе співучасниками європейської та загальносвітової духовної спадщини».
Коли люди підписують ці побажання, багато з них дописують різні свої особисті думки та коментарі. Наприклад, Яцек з Варшави написав так: «Україна змінюється, розвивається, шукає свого шляху. Вона має великий потенціал, цікавих, мудрих людей, глибоку сердечність, багату культуру. Мене болить те, що Україна постійно має рани з кров’ю. Агресивна війна без сенсу дестабілізує, порушує відчуття безпеки. Кожна війна немає сенсу. Але ця жахливо немудра. Можливо, за нею стоїть холодний розрахунок, можливо, вона є результатом спритності. Але точно вона не має нічого спільного з людською мудрістю. Від усього серця вітаю. Це дуже важливий день для всіх нас – День незалежності України». Я сам працюю у Міській адміністрації Любліна і з нагоди Дня незалежності, Дня конституції 3 травня ми отримуємо від українських друзів з партнерських міст побажання, теплі милі слова. Це цілком нормально, що такі ж слова ми адресуємо і нашим друзям.
За словами Кшиштофа Становського, до ініціативи приєднується все більше і більше осіб.
Що цікаво, до цієї ініціативи більше, аніж 5 років тому, яка тоді називалася Ukraina25.pl, приєднуються різні організації. І це не лише ті організації, які на щодень співпрацюють з партнерами з України чи організації, які поєднують поляків і українців у різній спільній діяльності. Це такі організації, які займаються своєю різною власною діяльністю, а при цій нагоді хочуть також до нас приєднатися. І таких організацій на сьогодні зголосилося декілька десятків. Про них можна дізнатися з нашої інтернет сторінки ukraina30.pl. На цій сторінці можна прочитати окремі тексти, можна подивитися дуже цікаву історію незалежності, календар усіх подій і, звісно, підписатися під побажаннями, до чого я дуже заохочую.
А побажання може написати абсолютно кожен. Всі буде передано в Україну.
Кожен поляк, полька, українець, українка, француженка, канадець… Підписується дуже багато людей. Усі ці побажання ми гарно видрукуємо і передамо послові України в Польщі на події, що закриватиме наші святкування, а саме 29 серпня у Форті Сокольницького у Варшавській цитаделі. Ми разом організовуємо свято Незалежності України у Польщі і всіх щиро запрошуємо. Так само, як і на інші події, що є у календарі на нашій сторінці.
У Польщі є дуже багато середовищ, людей, що цікавляться Україною, роблять дуже багато добрий речей для зміцнення польсько-українських взаємин. Часто про це мало хто знає, однак ці проекти дуже важливі і справді розвивають добросусідські взаємини.
Коли 30 років тому я мав нагоду вперше ще до проголошення Незалежності України організовувати зустріч з українськими скаутами, з «Пластом», то для нас це була велика сенсація і щось просто неймовірне. Сьогодні зустріч з українськими партнерами – це щось щоденне. Громадяни України – це наші друзі у школі, в університеті, на роботі. У нас в Міській адміністрації працює чимало осіб, що є громадянами України і є держслужбовцями. Ми вчимося один від одного, спостерігаємо один за одним. Для мене таким неймовірним уроком української солідарності є ініціатива «Будуємо Україну разом». Її творять молоді люди, студенти, що намагаються підтримати тих, хто втратив дім, втратили все, що мали на Донбасі чи мусіли втікати з Криму і у різних місцях проживають зараз на території України, що вільна від окупації, що вільна від російської агресії. І ці молоді люди з цієї організації роблять ремонти у помешканнях, творять невеликі центри культури. Виявилося, що ця ініціатива зустрілася з неймовірною сердечністю, теплом з боку молодих людей на території всієї України. Вони мають більше волонтерів, аніж можуть використати. І це ті речі, яких ми можемо вчитися від України. І це для нас щось дуже важливе.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль