X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Путін може посилити бойові дії на Сході України для підняття температури розмов із Заходом»

11.01.2022 18:00
За словами польських експертів, перший раунд перемовин про так звані гарантії безпеки завершився нічим, і сторони наразі зберегли свої позиції. Утім, це тільки початок переговорів і Росія вчергове може вдатися до ескалації для підняття ставок
Аудіо
  • Po rozmowach USA z Rosja w sprawie t.zw. gwarancji bezpieczestwa i sytuacji wokół Ukrainy
Президент РФ Владімір ПутінPAP/EPA/ALEXEI NIKOLSKY / SPUTNIK / KREMLIN POOL

США представили Росії пропозиції щодо розміщення ракет і обмеження військових навчань в Європі, але відхилили вимоги Росії припинити політику відкритих дверей НАТО, - заявила в понеділок заступниця глави дипломатії США Венді Шерман після переговорів з російською делегацією у Женеві. Водночас за її словами прямої відповіді від Росії на заклики до деескалації напруженості на кордоні з Україною не було отримано.

«Ми твердо відкинули російські пропозиції щодо безпеки, які з самого початку були приречені на провал. Ми не дозволимо нікому закрити політику відкритих дверей НАТО... Ми не відмовимося від двостороннього співробітництва із суверенними країнами, які бажають співпрацювати зі Сполученими Штатами. І ми не будемо приймати жодних рішень про Україну без України, про Європу без Європи і про НАТО без НАТО», - сказала Шерман під час телефонної прес-конференції після завершення майже 8-годинної сесії американо-російського діалогу про стратегічну стабільність.

Заступниця держсекретаря США заявила, що питання про чисельність американських військ у Європі не стояло на порядку денному в Женеві. Вона додала, що не очікує, що це стане предметом переговорів на форумах Ради НАТО-Росія та ОБСЄ цього тижня.

Заступниця очільника дипломатії США не змогла оцінити, наскільки серйозно Росія підходить до дипломатичних переговорів і чи збирається вона знизити напруженість, викликану концентрацією близько 100 тисяч військових на кордонах України.

У свою чергу, представник країни-агресора, заступник міністра закордонних справ Росії Сєрґєй Рябков заявив, що Росія не бачить причин для відведення російських військ від українського кордону. За його словами, російські війська зібралися там у зв’язку з проведенням нібито навчань. Також росіянин наголосив, що НАТО повинно відмовитися від освоєння території країн, які вступили до Альянсу після 1997 року. «Жодних намірів напасти на Україну у Росії немає і бути не може. Нам потрібні залізобетонні гарантії, що Україна та Грузія ніколи не увійдуть до НАТО», - заявив Рябков.

Коментуючи ці заяви, заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський підкреслив, що позиція Росії свідчить про готовність і надалі посилювати військовий і дипломатичний тиск на Україну та всю Європу. На його думку, російське комюніке після понеділкових переговорів з представниками США свідчить про готовність Путіна до ескалації конфлікту та проштовхування своїх цілей на міжнародній арені.

На хвилях Польського радіо Павел Яблонський наголосив, що міжнародна спільнота повинна продовжувати солідарно стояти на боці України:

«Ключовим є збереження зобов’язань Заходу – солідарності щодо України. Україна від 2014 року, вже вісім років де-факто перебуває у стані війни. Якщо ми взяли на себе зобов’язання перед Україною, що будемо підтримувати її незалежність, що ми гарантуватимемо її незалежність, то ми не можемо сьогодні відійти від цих зобов’язань, тому що Путін нас чимось полякав».

Яблонський додав, що якщо Росія не відступить від своїх кроків, які суперечать міжнародному праву, не припинить свою агресію проти України, тоді політика санкцій має продовжуватися, тому що це єдина мова, яку розуміє Путін.

Натомість на погляд експерта із міжнародних питань Кшиштофа Рака, зустріч на рівні двох віцеміністрів завершилася де-факто нічим:

«Захід завжди розмовляв з Росією, і важко навіть визначити, де проходить червона лінія, після якої переговори були б неможливі. Ми в Польщі, де стаємо, на жаль, прифронтовою країною, дивимося на цю загрозу дещо інакше, ніж країни Заходу, такі як Німеччина, Франція чи Америка, відокремлена від Росії океанами. На Заході є такий метод, що навіть тоді, коли Росія погрожує силою, що вже є порушенням міжнародного права, оскільки забороняє погрози застосування сили. Захід має звичку намагатися поговорити з Росією в процедурах деескалації. Мабуть, це не повинно нас дивувати. Це постійний метод Заходу, який може викликати сумніви щодо ефективності, але, з іншого боку, ми не надто звикли до того, що Захід надзвичайно ефективний у переговорах з Росією. Наразі нам не слід чомусь особливому дивуватися».

Як наголошує Кшиштоф Рак, стратегія Росії є очевидною – погроза застосування сили для здобуття певних дипломатичних поступок. За його словами, парадоксально суть американсько-російських перемовин у тому, що очікування Вашингтоном підтримки Росією США у китайсько-американському протистоянні, є маревом:

«Американці самі хотіли розпочати з Росією розмови на тему так званої китайської проблеми. А тепер росіяни, набравшись нахабства такою поведінкою американців, максимально підвищують ціну. Тому, на мою думку, те, що сьогодні відбувається – це простий наслідок політики нової адміністрації у Вашингтоні, яка ще на самому початку дала зрозуміти, що її головною ціллю буде конфронтація з Китаєм. І на мою думку, така відкрита заява про цю ціль є помилкою у переговорах, бо нині росіяни використовують це у своїх цілях. Раніше чи пізніше американська адміністрація це зрозуміє. Росія не може у цій американсько-китайській суперечці підтримати одну зі сторін, бо для неї це буде дуже невигідно, позаяк вона стане васалом однієї із цих супердержав».

Водночас експерт зі східної політики, автор книжок про сучасну Росію Ґжеґож Кучинський на хвилях Польського радіо 24 зазначив, що американці своєю заявою після перших перемовин у понеділок встановили перешкоду російським вимогам, але це не дивує, бо перемовини лише розпочалися:

«Але теж заяви Сєрґєя Рябкова свідчать про те, що якогось розчарування чи здивування з боку Москви теж немає. За останні кілька днів американська сторона і НАТО засвідчили свою жорстку позицію щодо недопущення зменшення присутності військ на східному фланзі. Можливо, щось і відбувається на цю тему, але в цих розмовах це не випливло. Для мене це не було дивно. Переговори у форматі Росія-НАТО чи в ОБСЄ теж нічого не змінять. Обидві сторони залишаться на своїх позиціях, і у нас буде ще один раунд переговорів, можливо, після короткострокової ескалації, наприклад, на Сході України».

Він уточнив, що, можливо, йдеться не про вторгнення в Україну, а про посилення бойових дій на Донбасі задля, як висловився, «підняття температури діалогу» із Заходом:  

«Я вважаю це елементом тиску на американців, щоб вони продовжували вести переговори, можливо, змусити їх піти на поступки. Як бачимо, зосередження військ на кордоні з Україною, яке триває з жовтня, не справило на Байдена великого враження. Можливо, деякі постріли на фронті, як і жертви та загроза перетворення локального конфлікту на щось більше могли б змусити американців помякшити свої позиції».

На думку Ґжеґожа Кучинського, якщо навіть США підуть на якісь поступки Росії найближчим часом, щоб, так би мовити «врятувати мир», то вони зачіпатимуть Україну, а не НАТО. За його словами, можливо саме тому, Росія так «гостро зіграла» і так високо піднесла ціну своїми вимогами щодо Альянсу, аби остаточно щось «виграти» на українському відрізку. Експерт вважає, що не йдеться навіть про обіцянку неприйняття України до НАТО, а про те, аби США переконали Київ до якогось «жесту доброї волі», наприклад, виконання мінських домовленостей у послідовності, якої хоче Москва. Наслідком цього, як додав Кучинський, мало би стати створення у межах України «п’ятої колони», простір, контрольований Росією і що має вплив на політику всієї України.

Водночас, як слушно зауважив на хвилях Польського радіо 24 професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський із Лодзького університету, тривожним є сам факт проведення подібних американсько-російських розмов, позаяк вони створюють враження «готовності нагородити Путіна за шантаж НАТО нанести масштабного удару по Україні, за одночасного висунення неприйнятних вимог, які треба відразу відкинути, а правильною реакцією має стати посилення санкцій та озброєння України».

PR24/Т.А.