Протести фермерів тривають по всій Польщі та у низці деяких інших країн Європейського Союзу. Протестувальники вимагають відмовитися від «Зеленої угоди» ЄС, а польські фермери також хочуть припинити імпорт продовольства з України.
Польське радіо для України поспілкувалося з учасниками демонстрації, що відбулася 27 лютого у Варшаві. Нашими співрозмовниками стали активіст і журналіст Домінік Ґонсьоровський та Аґата Вінська. Жінка тримає свою пасіку, однак, у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну вона також стала волонтеркою та активно допомагає Україні. Пан Домінік і пані Аґата вважають, що «протести аграріїв набирають обертів і дедалі більше потрапляють під вплив проросійських груп, зацікавлених у тому, щоби сіяти хаос».
ПРдУ звертається до тематики фермерських протестів і блокування польсько-українського кордону, постійно висвітлюючи це питання з різних боків.
Тож цього разу пропонуємо ознайомитися з поглядом Домініка Ґонсьоровського та Аґати Вінської.
— Те, що підштовхнуло нас піти на демонстрацію, стало те, що протягом багатьох тижнів ми спостерігали за ситуацією, і нам здавалося, що в польському інформаційному просторі відбувається щось на зразок гібридної атаки…
Те, як посилювалася інтенсивність російської чи проросійської пропаганди…
Кульмінація цього припала на другу річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли на противагу мітингу солідарності поляків з українцями став марш, «конфедератів» і антиукраїнських кіл. Про це мало говорили в ЗМІ, і ми з Аґатою дійшли висновку, що хочемо виступити з певним «посланням» для фермерів, щоби вони не дозволили російським наративам маніпулювати ними.
Це була основна причина, чому ми долучилися, розповів Домінік Ґонсьоровський.
За словами пана Домініка, на масштабній демонстрації, що відбулася в польській столиці минулого вівторка, 27 лютого, можна було побачити чимало відомих осіб із відвертими проросійськими поглядами.
— Слід… Це не те що «слід» — це величезна російська стопа. Цей протест вперше прорекламував Ролянд Дубовський — людина, яка регулярно буває в російському посольстві й ходить на всі церемонії вшанування радянських воїнів. Він належить до організації Obóz Wielkiej Polski (укр. «Табір Великої Польщі» — радикальна політична організація, якій притаманні вкрай праві та націоналістичні ідеї, — ред.)
Цей протест рекламували всі проросійські кола, наприклад, Myśl Polska.
(Myśl Polska — портал, що характеризується антиукраїнськими та антизахідними настроями. Якщо переглянути соцмережі порталу, можна побачити, що у своїх публікаціях збройну агресію російської федерації проти України в традиціях кремлівської пропаганди Myśl Polska називає «військовою спеціальною операцією»… Або ж, наприклад, «війною Макрона», а попередження про загрози з боку росії та можливе вторгнення країни-агресорки в інші країни, крім України, кличе «психозом», — ред.).
Коли ми прийшли на протест, наша теза фактично підтвердилася, тому що на нас напали проросійські активісти. Спочатку до нас звернувся Ярослав Авґустиняк — це член проросійської партії Zmiana (укр. «Зміна»). Раніше він працював на телеканалі Sputnik.
(Sputnik — відомий як один із провідників російської пропаганди. Після початку повномасштабної війни росії проти України у березні 2022 року Євросоюз запровадив санкції проти державних телеканалів рф: Russia Today і «Спутніка». На тлі санкцій російське пропагандистське «інформаційне» агентство Sputnik мусило закрити свої філії та змінити формат роботи, — ред.).
Пізніше навпроти нас стояв Яцек Цезари Камінський. Це сталініст, який їздив до Донецька.
(Разом із Матеушом Піскорським Яцек Цезари Камінський заснував Міжнародний інститут нових держав (пол. Międzynarodowy Instytut Nowych Państw). Матеш Піскорський, своєю чергою, є засновником і лідером прокремлівської партії «Зміна». У 2016 році чоловік був затриманий Агентством внутрішньої безпеки. Йому висунули звинувачення у шпигунстві на користь росії та Китаю. З травня 2016 року по травень 2019 року Піскорський перебував під вартою, — ред.).
Але, на жаль, це ще не кінець... Третьою людиною, яка до нас звернулася під час протесту, був Марцін Роля з інтернет-каналу wRealu24.
(Після численних повідомлень канал wRealu24, який поширював дискримінаційний та ксенофобський контент, у серпні 2022 року тимчасово було видалено з платформи YouTube. 15 червня 2023 року Марцін Роля залишив посаду головного редактора wRealu24, — ред.).
Марцін Роля виступав під час так званого «Зібрання товаришів» (пол. Wiec Kamratów).
Хотілося би, щоби люди розуміли всю серйозність такої події, яка об’єднала дві громади: середовище Конфедерації і «Товаришів». Там з'явилися Ґжеґож Браун і Корвін Мікке. Марцін Роля виступив із жахливою, огидною антиукраїнською промовою. Він чудово розуміє, з ким він задається…
Головним обличчям так званих «Товаришів» є Войцєх Ольшанський. Це людина, яка у розмові з послом рф у Польщі Сєрґєєм Андрєєвим вихваляла Івана Сєрова, який є співвідповідальним за вбивство поляків у Катині. Войцєх Ольшанський не говорить таких речей просто так… Це чистої води провокація. Ці люди плюватимуть на всю святість, яка є в Польщі.
Відео, на якому лідер «Камратів» хвалить сталінського злочинця, відповідального за Катинську трагедію, 8 серпня 2022 року на своїй сторінці у фейсбуці опублікував Центр моніторингу расистської і ксенофобської поведінки.
Пан Домінік і пані Аґата зізнаються, що з їхнього боку це також була певного роду провокація, що мала на меті закликати фермерів не дозволити проросійським силам себе втягнути у пропаганду.
— Аґаті спала на думку ідея створити банер, тож ми почали шукати матеріали. Ми придумали гасло і просто пішли на протест без оголошення, маючи право на свободу мирних зібрань, — розповідає пан Домінік.
— Нарешті настало 27 лютого, протест у Варшаві, якого очікували та дату проведення якого постійно переносили.
З самого початку, тільки-но ми почули про акції протесту на кордоні, ми почали слідкувати за так званими стрімінговими сервісами, які відомі як антиукраїнські, антисемітські, антиєвропейські, які розпалюють ненависть та неспокій.
Ми чекали на момент, коли зможемо проявити наше занепокоєння. Ми вбачали небезпеку, адже мова про блокаду кордону, про нацьковування один на одного двох сусідніх народів. Це дуже небезпечно.
Як кожна людина, кожен громадянин, ми також відчуваємо обов’язок. Дивлячись на те, що відбувається протягом щонайменше останніх двох років… Хтось мав цю свідомість ще з 2014 року… Щодня ми бачимо біль та драматизм російського нападу на Україну, додає пані Аґата.
Як говорить наша співрозмовниця, для неї «найбільш обурливими вчинками є диверсійні дії — напади на зерновози».
Нагадаємо, що вночі з 24 на 25 лютого на польській залізничній станції «Котомеж» із восьми напіввагонів вкотре була розсипана українська агропродукція — пошкоджень зазнали 160 тонн зерна.
Як повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у фейсбуці, «вантаж прямував транзитом до порту у польському Ґданську, звідки направлявся до інших країн світу».
— Пшениця — це найтрагічніший символ України, адже ми знаємо про Голодомор, про сталінський геноцид в Україні. Тож коли хтось нищить такий символ… Це удар ножем у спину. І ворог цьому радіє. Цьому радіє росія.
6 березня 2024 року. Повномасштабна війна росії проти України триває вже 742 дні.
Росія, одержима пропагандою та розповсюдженням дезінформації, намагається налаштувати думку людей на Заході проти України та вигадує для цього нові та дедалі небезпечніші способи. Здавалося б, зрозуміло, що мета пропаганди рф полягає у тому, щоби призвести до відсутності критичного мислення. Тож чому досі люди не вміють розпізнати та протистояти російським впливам?
— Брутально кажучи: тому що немає смертельних випадків. Піддатливими на російську пропаганду були й українці.
«Імунітет» у них з’явився лише тоді, коли… пролилася кров. І, на жаль, полякам варто вчитися. Нам варто винести уроки з того, що нині відбувається в Україні. Люди, однак, цього не роблять… І в цьому велику роль повинні відігравати ЗМІ та журналісти. Особисто я відчуваю, однак, що коли в тій чи іншій ситуації з’являється дисонанс, вони нібито займають вичікувальну позицію, — говорить пан Домінік.
Міністр сільського господарства і розвитку села Республіки Польща Чеслав Сєкєрський неодноразово наголошував на тому, що польська допомога Києву весь час потрібна, що «Європа, фермери з Польщі та ЄС підтримують допомогу Україні, втім гуманітарна допомога, за його словами, повинна бути відокремлена від економічної».
На думку Домініка Ґонсьоровського, для діалогу між Польщею та Україною щодо агропродукції, потрібно встановити «мінімальні умови». Як говорить чоловік, мова про розблокування кордону.
— У певному сенсі це далеко за межами нашої компетенції. Однак, зберігаючи здоровий глузд, можна сказати, що, ймовірно, обидві сторони можуть просто грати на думку своєї громадськості.
В Польщі — вибори. Зеленський, своєю чергою, вже протягом тривалого часу перебуває в складній ситуації, адже він править країною в умовах війни.
Отже, здається, необхідно створити мінімальний план для виконання. І це більше стосується польської сторони: можна обговорювати складні питання за умови розблокування кордону. На кордоні не можуть проводитися акції протесту.
З боку української сторони, однак, також були дивні кроки. Наприклад, польський уряд разом із президентом досить чітко сказали, що не хочуть вести переговори на кордоні, та, попри це, Зеленський відправив на кордон свого прем’єр-міністра як акт якоїсь політичної демонстрації. Все це зайве…
Було б, звичайно, краще, якби ці розмови відбувалися «за лаштунками». Але, як я вважаю, мають бути дотримані мінімальні умови — зерно не можна висипати, не можна блокувати кордон. Нехай аграрії, якщо хочуть, блокують парламент…
Але нехай залишать у спокої кордон, через який надходить гуманітарна допомога та військова техніка».
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, у неабияк скрутний для України час, поляки першими підставили українцям дружнє плече.
Пан Домінік і пані Аґата ні на мить не забували про те, що відбувається за східним кордоном Польщі, та продовжують підтримувати український народ у боротьбі з агресією рф.
— Для мене, можливо, це пов’язано з дружніми відносинами з українцями. Я загалом ставлюся до українців, до України, як до друзів. Відносини ставали дедалі тіснішими, а, як-то кажуть, «друг пізнається в біді». Тож це свідомість — бути разом у цій скрутній ситуації.
Разом із Домініком ми також намагаємося надавати гуманітарну допомогу, якісь медикаменти, автівки. Ми бачимо, що люди там… Вони непохитні. Ті, хто воюють, — це єдині люди, які мають право відчувати втому, а ми лише можемо зробити все можливе, щоби цих людей підтримати. Той, хто втікає від проблем, від небезпеки, від ворога пізніше тільки буде більш здивованим. Це на страх і ризик кожного.
Найкраще, щоби людина якомога швидше зрозуміла, що кожен має вплив на те, як протидіяти саботажу чи підбурюванню. Пізніше кожному буде «виставлено рахунок» за те, що він зробив задля протидії, каже пані Аґата.
— Я також хотів би трохи доповнити те, що сказала Аґата. Мені здається, як в моєму, так і в її випадку, це низка випадкових обставин.
Аґата мені розповідала, що з українською культурою вона познайомилася ще раніше. Зокрема, вона була залучена до праці над фільмом Аґнєшки Голлянд «Громадянин Джонс». А зараз ми говоримо про Голодомор… У певному сенсі це також збіг.
У мене натомість спочатку з’явилася ідея бойкотувати компанію, яка співпрацює з росією. Пізніше почали відбуватися ще інші події. Йдеться про те, що ти починаєш зустрічати людей, які є ще більш залученими, або тих, хто робить більш небезпечні речі, хто їздить на фронт.
Ми волонтери організації «Погоня Руська» (пол. Pogoń Ruska). Є ті, хто кожні два тижні їздять на фронт, і ці люди дійсно піддають себе ризику.
Для мене, однак, ще однією мотивацією стало те, що в певний момент я зрозумів, що не можу знайти інформацію про те, що бачив на власні очі. Я був дещо злий через цю пасивність, тож сам почав писати. Тому я хочу звернутися до всіх, хто читає дописи, наприклад, Марціна Рея. Поширюйте це. Люди часто не розуміють, наскільки це важливо. Це альтернативне джерело інформації, підкреслює пан Домінік.
Христина Пічкур