Українська Служба

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Науковці Німеччини змінюють бачення україністики, але потрібні зміни в структурі

10.07.2025 19:00
Про вивчення української мови в німецьких університетах, про причини заангажованості німецьких інтелектуалів російською мовою та культурою в Німеччині до об'єднання та після, а також про власний досвід говорить Клаудія Дате, одна з найкращих перекладачок української літератури німецькою мовою, культурна менеджерка, наукова співробітниця університету Віадріна у Франкфурт-на-Одрі у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація?"
Аудіо
  • Про вивчення української мови в німецьких університетах, про причини заангажованості німецьких інтелектуалів російською мовою та культурою в Німеччині до об'єднання та після, а також про власний досвід говорить Клаудія Дате, одна з найкращих перекладачок української літератури німецькою мовою, культурна менеджерка, наукова співробітниця університет
Ілюстративне фотоVon RudolfSimon, CC BY 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=18347452

У програмі «Чи/я інформація» ви вже могли чути розмови з Йоанною Ґеткою, Алессандро Акіллі та Ритою Кіндлеровою про те, яке місце посідала й яке зараз посідає русицистика, а отже, майже завжди, російська пропаганда в інтелектуальному, культурному, освітньому житті Заходу. Якщо ще не чули  запрошую послухати в подкастах Польського радіо для України.

А сьогодні продовжуємо розмову на цю тему з однією із найвідоміших перекладачок української літератури в Німеччині Клаудією Дате, культурною менеджеркою, науковою співробітницею університету Віадріна у Франкфурт-на-Одрі.

Говоримо про те, як почувалася колись і почувається сьогодні русистика в німецьких університетах, про те, як і чому з’явилася там українська мова, про зміну поглядів німецьких учених і перешкоди на цьому шляху, і розмова плавно перетікає у з’ясування причин головного болю більшості сучасних університетів  суттєве зменшення кількості студентів.

Насамперед я запитую, чи пані Клаудія відчуває проблему, на якій певний час тому наголосила Оксана Забужко, що в західному інтелектуальному світі часто славістика зводиться до русистики. І Клаудія Дате погоджуєтся, що такий досвід їй відомий.

«Майже в усіх університетах вивчали дві мови. Одна з яких, звісно, російська, а от другій мові не завжди щастило. Українську теж вивчали, до речі, у невеликому університеті на півночі Німеччини» каже Клаудія Дате. Вона розповідає, що така велика різниця у рівні володіння мовами, а також недостатнє знання української мови справляло принципові труднощі і в усіх подальших зусиллях. Відсутність перекладів художніх творів із української також перекреслювала чимало можливостей.

Заангажованість німецьких інтелектуалів російською мовою та культурою десятиліттями формувала ціла російська інфраструктура, й німецька інфраструктура також, а не саме лише вивчення російської мови І ця інфраструктура на повну потужність працювала щонайменше до 2014 року. З 2022 року ситуація кардинально змінилася, але, якщо говоримо про кількісні показники, то русицистика й надалі лишається на першому місці щодо студентів.

Про це, а також про зміну мотивації студентів і ситуацію зі студентами в німецьких університетах запрошую слухати у звуковій версії розмови з Клаудією Дате в доданому аудіофайлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк