Вісім місяців складних коаліційних переговорів — і, нарешті, прем'єр-міністром стане Барт де Вевер, лідер правої партії «Новий фламандський альянс». Про це ми дізналися цьогоріч на початку лютого. Чи бельгійські ультраправі так само небезпечні, як, скажімо, французькі? Чи є ризик виходу Бельгії з Євросоюзу? Які плюси та мінуси перебування Бельгії у ЄС?
«Перша, дуже очевидна перевага, яка, може, не надто звабливо звучить, полягає у тому, що Бельгія, або Брюссель, є головною столицею Європейського Союзу, місцем розташування інституцій ЄС», — каже Томаш Бєлецький, брюссельський кореспондент Polityka Insight у Брюсселі.
Це серйозне питання, також економічне та фінансове. Воно пов'язане з великою кількістю працівників, жителів і значними сумами грошей, які надходять в економіку Брюсселя. По-друге, звичайно, те, що Бельгія, разом із Люксембургом і Нідерландами в Бенілюксі, справді була початком того, що ми зараз називаємо європейською інтеграцією.
Бельгія — високоіндустріальна країна. Протягом століть, ще до того, як вона стала Бельгією, вона була глибоко пов'язана та залежна від торгівлі. Отже, досягнення ЄС, такі як свобода пересування, переселення та поселення для роботи, а також скасування всіх бар'єрів для торгівлі та руху капіталу, є тим, що дуже підходить бельгійській економіці. Бельгія, Люксембург та Нідерланди — це країни-торговців, для яких це було дуже важливо.
По-третє, Бельгія — унікальна країна, що складається щонайменше з двох великих етногруп, назвемо їх націями: франкомовного населення та нідерландськомовних фламандців, які складають 60% населення Бельгії. Це, по суті, дві частини високофедералізованої Бельгії, які живуть дещо окремо. Навіть нинішнім прем'єр-міністром є де Вевер, представник партії, яка теоретично закликає до поділу Бельгії на дві окремі держави: одну франкомовну та іншу французьку. Тим не менш, все це відносно недраматично, і ці розмови про розпад, про розлучення Бельгії, коли все це відбувається у межах Європейського Союзу, є більш мирними, менш драматичними.
Навіть прагнення фламандського народу на півночі Бельгії до незалежності реалізуються партією нинішнього прем'єр-міністра як перспектива розчинення Бельгії в Європейському Союзі. Отже, ця інтеграція в ЄС означає, що бельгійці якимось чином відносно безболісно функціонують у цій глибокій федерації двох спільнот — з окремими ЗМІ, окремими політичними партіями, спільним урядом, так, спільним королем — у цьому досить постмодерному та промирному Європейському Союзі.
Три дуже різні регіони Бельгії мають власну культурну політику, а головне — різні мови. Мовні питання десятиліттями збурювали політичне життя в країні й, нарешті, були впорядковані через консенсус.
Королівство Бельгія — одна з держав-засновниць Європейського Союзу. Саме у столиці та найбільшому місті Бельгії Брюсселі розташовані численні дипломатичні представництва.
Про специфіку Бельгії як країни та досвід перебування Бельгії у ЄС розповідає Томаш Бєлецький, брюссельський кореспондент Polityka Insight у Брюсселі, розмову з яким запрошую послухати в доданому файлі та в подкастах.
Сніжана Чернюк