7 серпня виповнився місяць відколи Польща тимчасово відновила прикордонні перевірки на кордонах із Німеччиною та Литвою.
Головний комендант Прикордонної служби генерал Роберт Баґан тоді повідомив, що контроль стосуватиметься лише в’їзного напрямку до Польщі та проводитиметься так, щоб не ускладнювати життя місцевим мешканцям і подорожнім. Однак перевірки з боку Польщі це зовсім не одиничний випадок у Шенгенській зоні.
Протягом щонайменше десяти років спостерігаємо, як Шенгенська зона, задумана для знесення кордонів у межах Євросоюзу задля економічних переваг і задля зручностей громадян країн-учасниць, переживає все більшу кризу. Усе більше країн вирішують... не закрити свої кордони, звісно, але впровадити прикордонні перевірки — вибіркові, тимчасові... Усе більше тимчасові нагадують постійні.
Шенгенська зона, як і очікували її організатори, приносить чимало користі та дає чимало переваг країнам ЄС загалом і їхнім громадянам зокрема, — каже докторка Йоланта Шиманська, координаторка програм ЄС у Польському інституті міжнародних справ:
«Це, безумовно, сприяє функціонуванню чотирьох свобод ринку ЄС — вільного пересування людей насамперед, але також і потоку товарів. Бо тут увесь транспортний сектор, якому не доводиться стояти в чергах на кордонах завдяки відкритим внутрішнім кордонам, безумовно, економить час і гроші. Тому потік товарів, безперечно, є тут важливим елементом.
Однак, що стосується недоліків, то відсутність внутрішнього контролю означає, що всі держави-учасниці повинні забезпечити дуже хороший захист зовнішніх кордонів Європейського Союзу в цілому, щоб усі держави могли довіряти одна одній. Тож насамперед у цих рамках має існувати взаємна довіра. І це, здається, є слабким місцем, оскільки виявляється, що в кризових ситуаціях, коли міграційний тиск на зовнішні кордони зростає, виникає значна криза довіри, і держави знову запроваджують внутрішній контроль, оскільки вони не довіряють здатності одна одної забезпечити контроль».
Йоланта Шиманська розповідає про причини впровадження таких перевірок, інколи досить прості, інколи фальшиві, інколи цілком обґрунтовані.
Міграційна статистика в рамках Шенгену не є якоюсь особливо тривожною, — каже експертка, тож об’єктивних причин введення внутрішнього прикордонного контролю немає. А є така причина, як використання залякування мігрантами у внутрішньополітичній боротьбі країн та, чи ви би могли здогадатися, така причина, як дезінформація.
У доданому аудіофайлі запрошую послухати також про те, що 2015 рік можемо вважати роком особливої мігрантської кризи, про те, чому не можна виміряти збитки від такого ущільнення кордонів, чому громадяни Шенгену не протестують проти обмеження своїх прав, і чому не протестують транспортні компанії, чиї працівники були такі активні на польсько-українському кордоні, проти ускладнень їхньої роботи.
Сніжана Чернюк