Про традицію та новину одночасно, про Європу й Україну одночасно, а саме про організований Фундацією імені Казімєжа Пуласького у партнерстві з НАТО та Бюро національної безпеки Польщі 12-й Варшавський безпековий форум, який відбувся 29-30 вересня. Варшавський безпековий форум був створений у 2014 році у відповідь на російську окупацію Криму та територій на сході України. Тому говоримо ніби про ЄС, а насправді про Україну.
Перед початком Форуму я запитала посла України у Польщі Василя Боднара про очікування від Форуму. Василь Боднар згадав про тісну співпрацю з організаторами Форуму та наголосив на важливості заходу, де звучатиме питання консолідації заради практичних дій у підтримці ЗСУ й переозброєнні Європи.
Заступник генерального секретаря Центральноєвропейської ініціативи Юрій Мушка оцінив Форум як можливість спільного пошуку відповідей на найважливіші запитання, зокрема й європейської інтеграції України.
Після дискусії я таки вихопила кілька секунд у міністрів, аби перепитати про проблему, яка мене особисто хвилює зараз найбільше — когнітивну війну, у якій Росія, програючи в мілітарному поєдинку, таки часто виграє, бо ж звідки взялися раптом такі рейтинги у популістів і супротивників ЄС.
Андрюс Кубілюс по дорозі на наступну розмову, встиг рішуче не погодитися з таким баченням. Борис Пісторіус також недовірливо поставився до нього, але зауважив, що потрібно протистояти російській дезінформації на тих же каналах, якими росіяни її розповсюджують
Я запитала очільника МЗС України Андрія Сибігу, як, на його думку, змінилося сприйняття України країнами-партнерами, як змінився образ України для них, оскільки вже з першого дня Форуму у повітрі буквально бриніла зміна в ставленні до України.
«Я думаю, реальністю стало те, що світ усе більше усвідомлює, наші союзники усвідомлюють, що зараз Україна є контриб’ютором і європейської безпеки, і трансатлантичної безпеки. Ми зараз не прохачі, ми та країна, — єдина, на мою скромну думку, — котра у цій географії може ефективно протистояти тому масштабу викликів, що на сьогодні ми маємо з боку Росії, [Ми як ] Україна. Україна готова ділитися своїм досвідом, як протистояти елементам гібридної війни з боку Росії. Україна готова ділитися своїм досвідом, як захищатися від дронових та ракетних атак. І у нас є уже запити від наших партнерів, аби такі тренінги відбулися. Тому що, і я завжди це кажу, безпека України й безпека Європи — це неподільні речі. І ми повинні забути про парадигму, що Україна є буфером. Україна є інтегральною частиною спільної безпеки і має і відповідні знання, і досвід. І сильну армію, щоби бути контриб'ютором безпеки», — сказав очільник українського МЗС.
Зважаючи на серйозні зміни в політичній мапі Європи, на втрату позицій демократичними силами на користь популістичних і радикальних сил я звернулася до Майкла Макґрата, який обійняв посаду Єврокомісара з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів й відповідає за підтримку верховенства права, захист демократії та основних прав, боротьбу з дезінформацією, покращення співпраці у сфері кримінального правосуддя та зміцнення прав жертв злочинів, а також підвищення конкурентоспроможності ЄС. Єврокомісар Макґрат відповідає теж за політику захисту прав споживачів для майже чотирьохсот п’ятдесяти 450 мільйонів споживачів у ЄС та працює над забезпеченням виконання Загальної директиви про захист даних.
У відповідь на моє запитання про втрату позицій демократами в Європі єврокомісар Майкл Макґрат наголосив на чомусь очевидному для українців, але зовсім неочевидному для громадян західних країн, які звикли сприймати демократію як повітря та воду, як щось так природне, що його не помічаєш: «Думаю, що ми всі повинні працювати разом, щоб захистити європейську демократію. Це те, що ми ніколи не повинні сприймати як належне...».
Повністю розмову з єврокомісаром Майклом Макґратом, а також повну версію програми запрошую послухати в доданому аудіофалі або в подкастах.
Сніжана Чернюк